Архіви КДБ: Як херсонські священик, листоноша та художник "погоріли" на пособництві німцям

У перші повоєнні роки радянські спецслужби активно шукали німецьких агентів та пособників. Портал Depo.Херсон розповідає, кого "вполювали" в Херсонській області 1947 року.  

Червоноармійця – жителя Білозерського району Херсонщини Андрія Пономаренка заарештували влітку 1947-го, майже одразу по його поверненню додому після демобілізації. Чоловік навіть не здогадувався, що за поданням контррозвідки "Смерш" перебуває у Всесоюзному розшуку.

Під час окупації Пономаренко працював у поліції та був зарахований у шуцбатальйон "СС 123", де перебував з жовтня 1942 по червень 1943 року. Охороняв важливі військові об’єкти німців й одночасно навчався у диверсійно-розвідувальній школі. У травні 1943-го брав участь у бойових зіткненнях з червоними партизанами в районі Знам’янки Кіровоградської області. "Чекістів", що вели справу Пономаренка, цікавило не лише його пособництво, а й можливість отримати інформацію про слухачів та викладачів розвідшколи.

У Всесоюзному розшуку перебував й колишній начальник СД Голопристанського району Олександр Тютюнник. На початку 1947 року на нього було заведена агентурна-розшукова справа. А у квітні того ж року від інформатора "Рози" надійшла інформація, що Тютюник повернувся по репатріації з Німеччини на територію регіону. У приватному листуванні знайомих інформаторки згадувалося, що чоловік проживає десь неподалік Херсона, але точної адреси з’ясувати не вдалося.

Утім, невдовзі від колег із Дніпропетровщини херсонські "чекісти" отримали запит щодо якогось уродженця Скадовська з таким же ім’ям і прізвищем, як у розшукуваного. Той працював командиром відділення пожежної команди УМВС Дніпропетровської області. З Херсона до Дніпропетровська прибув оперативник, він встановив, що дніпропетровський пожежник і є розшукуваний пособник Тютюнник. Уже наприкінці травня колишній начальник СД був заарештований та доправлений до Херсона. На допитах він надав чимало інформації про нацистські репресії в регіоні та назвав багатьох відомих йому офіційних співробітників німецьких органів держбезпеки, а також агентів.

До арешту ще одного фігуранта Всесоюзного розшуку – резидента німецької розвідки Трифона Немчинова херсонські "чекісти" готувалися у березні 1947 року. Немчинова впізнали у священику, який прибув до херсонського Берислава. Священик привернув увагу агентури через антирадянські вислови  у проповідях. Панотця "пробили" по всіляких базах, в результаті було встановлено, що це той самий Немчинов, який розшукується у Краснодарському краї Росії як резидент німецької розвідки. Допоки чекали матеріали на резидента з Краснодара, агентура МДБ на Херсонщині фіксувала кожен крок священика.   

У червні 1947 року в результаті вдало проведеної агентурно-оперативної роботи співробітникам УМДБ в Херсонській області вдалося заарештувати колишнього начальника Нижньо-Сірогозької районної поліції Олександра Остапенка. До війни він працював вчителем у початковій школі. З початком радянсько-німецької війни був мобілізований до Червоної армії, у перші ж тижні потрапив до німецького полону і зміг повернутися додому. У жовтні 1941 року влаштувався на роботу до поліції діловодом. З березня 1942 року став заступником начальника поліції, з травня – очолив її. Під час слідства Остапенко назвав прізвища п’ятьох офіційних співробітників поліції. Усі вони були оголошені у розшук.

Того ж 1947 року другим відділом УМДБ Херсонської області був заарештований колишній агент німецької розвідки Абверштелле Півдня України листоноша Олександр Селеніков. Він підтвердив, що був завербований та направлений німцями на виявлення радянських активістів. На допитах Селеніков назвав відомих йому співробітників й агентів німецької розвідки. Одного зі списку – колишнього унтер-офіцера білогвардійської армії Євгенія Бєлова розшукали й заарештували одразу ж. На допитах він не заперечував своєї належності до розвідки.

Також було заарештовано агента-пропагандиста Андрія Продченка – художника Херсонського драматичного театру. Співпраця з німцями для нього, як і для багатьох, почалася з полону. Будучи мобілізованим до Червоній армії, в німецький полон він потрапив у районі Керчі. Після цього утримувався у різних таборах військовополонених. До школи пропагандистів Продченко потрапив влітку 1943 року. Провчився там один місяць.

У 1947 році на території Херсонської області також була ліквідована резидентура нацистської розвідувальної структури Авберштелле "Півдня України" в рамках агентурної справи "Біла моль", про реалізацію якої портал Depo.Херсон розповідав раніше.

Читайте також:

Як на Херсонщині "полювали на привід" київського бургомістра Багазія;

Як на Херсонщині збирали інформацію про "ровесниць" із нацистської розвідшколи; 

Як на Херсонщині вирували шпигунсько-чекістські пристрасті.