Архіви КДБ: Як на Херсонщині збирали інформацію про "ровесниць" із нацистської розвідшколи

Наприкінці 1940-х УМДБ Херсонської області "вполювало" групу дівчат, які раніше навчалися у берлінській розвідувальній школі "Вільне козацтво"
 

Архіви КДБ: Як на Херсонщині збирали інф…

Портал Depo раніше вже розповідав про розвідувальну школу "Вільне козацтво", створену у Берліні 1944 року та очолену колишнім героєм Крут полковником Павлом Терещенком, а також про надзвичайний інтерес до її слухачів з боку радянської спецслужби. У школі навчали українських пропагандистів, розвідників-диверсантів і радистів для дій у складі різних підрозділів в радянському тилу. Вербували слухачів із середовища української еміграції, вояків куренів Шуцманшафту й остарбайтерів.

Активне полювання на випускників та випускниць "Вільного козацтва" розпочалося наприкінці 1940-х. Не оминуло воно й Херсонщину, де чекісти, зокрема, викрили групу дівчат-остарбайтерок, що раніше навчалися у розвідшколі. Навесні 1948 року на підставі агентурних даних та матеріалів фільтраційної перевірки репатріантів Другий відділ УМДБ Херсонської області порушив агентурну справу "Ровесниці". Заведено її було на групу дівчат, які навчалися у берлінській розвідувальній школі "Вільне козацтво": 22-річних жительок Херсона та селища Арнаутка (нині селище Комишани, що адміністративно входить до складу Херсона) Катерину Ладченко, Марію Малдованенко, Євдокію Гору, Анну Кирпу, Валентину Чехун та Єфросинію Андронову.

Усі фігурантки справи під час німецької окупації залишалися на території Херсонщини й працювали у сільському господарстві. У серпні 1943-го були вивезені на роботи до Німеччини – на фабрику у Берліні. Тут у березні 1945 року й були завербовані німецькою розвідкою та направлені на навчання до школи "Вільне козацтво", розташованої поблизу міста Шеневальде в землі Бранденбург.

"Чекісти" встановили, що напередодні капітуляції Німеччини слухачі школи виїхали до тодішньої Чехословаччини. Там були взяті у полон американськими військами, згодом передані радянській стороні.

Для перевірки цієї інформації УМДБ завербував агентку "Чайку". Вона входила в оточення підозрюваних, у Берліні працювала разом із ними на фабриці. Уже під час вербування "Чайка" розповіла про дівчат, які були слухачами школи "Вільного козацтва", підтвердивши таким чином дані МДБ. Окрім того, агентка надала цікаву інформацію про одну з дівчат, Катерину Ладченко – що та після повернення до СРСР відвідала кілька міст, зокрема Ростов-на-Дону, Кіровоград (нинішній Кропивницький), а також протягом місяця перебувала на Донбасі.

Додаткову інформацію про Ладченко "чекісти" отримали завдяки перлюстраційному контролю – нишпоренню по листах громадян. Було встановлено, що Ладченко має зв’язки у місті Ізяслав Хмельницької області, куди їздила влітку 1947 року. У своїх листах до ізяславських адресатів Ладченко чимало писала про стан голодуючих у Херсонській області (нагадаємо, 1946-1947 років Україна, зокрема, й Херсонська область, потерпала від чергової хвилі голодомору, наступні роки також були голодними, – Ред.). Ладченко навряд чи згущувала фарби, але "чекісти" у своїх звітах, звичайно ж, охарактеризували цю інформацію з голодуючої Херсонщини як "брехливу й контрреволюційну".

Поки тривала розробка справи "Ровесниці", одна з її  фігуранток – Євдокія Гора була заарештована прокуратурою за крадіжку й засуджена до одного року таборів. У держбезпеці вирішили скористатися цим. Гору перевели до внутрішньої тюрми УМДБ і забезпечили внутрішньокамерною агентурою. "Розговорити" дівчину про навчання у німецькій розвідшколі було справою техніки й часу. Тож невдовзі відповідна інформація була отримана.

Після цього Гору привели на допит в МДБ. Дівчина підтвердила дані "чекістів" про "ровесниць". Окрім цього, надала свідчення про вербувальника до розвідшколи – такого собі Володимира Карпова. За словами Гори, Карпов опікувався ідеологічним "супроводом" завербованих ним слухачок. Останні, за свідченнями Гори, проходили ретельні співбесіди в школі, розкриваючи детальні подробиці своєї автобіографії, а також дані про родичів. Дівчина також повідомила, що усі, хто навчався у школі "Вільне козацтво", знали й розуміли, що по завершенню навчання будуть закинуті вглиб радянської території для проведення диверсійної та розвідувальної діяльності.

Гора розповідала, що слухачі курсів проходили ретельну фізичну й стройову підготовку, навчалися топографії, умінню орієнтуватися на місцевості, визначати необхідні напрямки. Для цього, зокрема, виїжджали на практичні заняття до найближчого лісу. Дівчина повідомила, що інших предметів вивчити не встигли через швидку евакуацію школи перед наступаючими частинами Червоної армії.

Після того, як УМДБ була "відпрацьована" Євдокія Гора, черга дісталася Катерини Ладченко. Її було заарештована у лютому 1948 року. На допитах Ладченко розповіла, що загалом під час її перебування у розвідшколі там навчалося сім жіночих груп та кілька чоловічих, в кожній групі було від 16 до 20 слухачів. Керував школою уже згаданий полковник Терещенко, а Володимир Карпов (він же – Кріпп) був керівником жіночих груп. Перед наступом Червоної армії школа виїхала до міста Трутнов (Траутенау, тодішня Чехословаччина, – Ред.). Там курсанти упродовж трьох тижнів вивчали стрілецьку зброю. Потім виїхали через Прагу й Пльзень до Клотау, де й були полонені американськими військами. Загалом, під час допитів Ладченко назвала 15 прізвищ агентів із розвідувальної школи, серед них і фігурантів справи "Ровесниці".

Таким чином, слідчі МДБ отримали достатньо інформації для повної реалізації агентурної справи. Готувалися арешти її фігуранток.

Читайте також:

Як на Херсонщині вирували шпигунсько-чекістські пристрасті;

Як на Херсонщині полювали на колишніх бійців УПА;

Як херсонський "націоналіст" 70 років тому через "малоросів" побивався.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"