Архіви КДБ: Як на Херсонщині "полювали на привид" київського бургомістра Багазія

Колишній вчитель Володимир Багазій під час німецької окупації належав до ОУН-м (мельниківської), невдовзі після початку окупації столиці України очолив Київську міську управу. Уже 1942 року був заарештований німцями і розстріляний. Однак радянські органи держбезпеки сподівалися знайти Багазія навіть у 1950-х.

Колишнього вчителя та бургомістра розшукували як державного злочинця, і доволі активно. У держбезпеці вважали, що Багазій перебуває за кордоном, далі працює по лінії ОУН-м й має намір вийти на зв'язок з родиною.

Тож, природно, одним із об’єктів розробки по справі Багазія стала його удова ("чекісти" вважали дружина) Маргарита, яка після кількох років воєнних та повоєнних поневірянь виїхала на Херсонщину.

За даними історика Олександра Кучерука, який намагається реконструювати біографію Багазія, Маргарита померла невдовзі після переїзду до Херсонської області, близько 1947 року. Однак документи з МДБ, що стосуються розробки жінки, датовані більш пізнім часом.

У звіті МДБ за червень-вересень 1953 року є інформація, що Маргарита Багазій на той час проживала у Новій Воронцовці Херсонської області, де працювала вихователькою у дитячому садочку.

Для розробки до Маргарити МДБ направило агента "Вишневого". Його жінка знала особисто, оскільки той був у керівництві столичного мельниківського підпілля. Через "Вишневого" органи держбезпеки мали намір дізнатися, чи існує зв'язок між подружжям і чи є взагалі канали зв’язку із підпіллям ОУН-м.

Операція з підставлення Маргариті агента готувалася ретельно, аби не викликати щонайменшої підозри зі сторони жінки. У серпні 1953 року "Вишневий" прибув до Нової Воронцовки. Зустріч відбулася, ніби випадково, й агенту вдалося розговорити Маргариту Багазій. Жінка чимало розповіла йому про репресії німців проти ОУН-м у Києві та повідомила про розстріл свого чоловіка. Розмову з Маргаритою агент ретельно переповів кураторам.

Насамперед в агентурному донесенні "Вишневого" в очі кидається стомленість та сум Маргарити Багазій, яка була вимушена з родиною поневірятися, втратила рідних та знайомих у горнилі війни та окупації.

Зустрівши "випадково" доброго знайомого з "минулого життя", жінка намагалася через нього поновити контакти з близькими у Києві тощо. Природно, зовсім по-іншому тлумачали це донесення співробітники МДБ. Вони, зокрема, доповідали, що "Багазій назвала низку адрес "своїх людей", які мешкали у Києві й дала джерелу до них рекомендаційного листа".

Зрештою, наслідками зустрічі "Вишневого" з Маргаритою Багазій "чекісти" були задоволені. Вони планували повторно направити його до жінки, щоб підготувати підґрунтя для введення у справу ще одного агента.

Активізація розробки щодо вдови була викликана необхідністю введення радянської агентури в зв’язкові лінії з оунівцями, які перебували в еміграції. Очевидно, співробітники спецслужб не вірили у розстріл Володимира Багазія і далі отримували від агентури дані, що колишній київський бургомістр перебуває у Західній Європі. Відповідно, для них був сенс розробляти Маргариту Багазій, сподіваючись отримати вихід на кур’єрів осередків ОУН-м Західної Європи.

Читайте також:

Як на Херсонщині збирали інформацію про "ровесниць" із нацистської розвідшколи; 

Як на Херсонщині вирували шпигунсько-чекістські пристрасті;

Як херсонський "націоналіст" 70 років тому через "малоросів" побивався.