Архіви КДБ: Як запорізькі "зекі" вітали "вільний люд", а "чекісти" прибулого Яроша "перековували"

Радянські спецслужби не лише відловлювали шпигунів та диверсантів, але й тримали руку на пульсі усіх "побутових" подій, які, на їхню думку, могли зашкодити державній безпеці. Всі ці факти спецслужби ретельно фіксували та доповідали про них "нагору". Сьогодні й ми можемо дізнатися про те, що так сильно турбувало КДБістів. І це ледве не єдине джерело інформації про ті події, адже вони не з'являлися та сторінках преси, а листи пересічних громадян зі згадками про "незручні факти" до адресатів не потрапляли.

Цього разу з архівів КДБ портал Depo.Запоріжжя дістав згадки про 1976 рік.

Отже, 19-21 червня цього року на території Запорізької області перебувала делегація американських спеціалістів з прогнозування врожаїв озимої пшениці. До складу делегації входили керівник сільськогосподарського департаменту штату Небраска Ашвейг, спеціаліст з прогнозування врожаїв штату Техас Кросс та економіст сільськогосподарського департаменту штату Оклахома Пейдж. Американцям була влаштована поїздка до найкращих господарств Вільнянського та Новомиколаївського районів, де вони оглянули пшеничні поля. Як можна судити зі звіту спецслужби, надзвичайних подій під час перебування гостів із "загниваючого заходу" на Запоріжжі не трапилося.

Утім, інші надзвичайні події не змусили на себе чекати. Наступного дня після візиту американців, 22 червня, близько шостої години ранку на станції "Запорозька Січ", що на острові Хортиця, сталася справжня залізнична катастрофа. Вантажний поїзд №5307, рухаючись зі швидкістю 10 км/годину, на стрілці зіштовхнувся із зустрічним поїздом №3206, завантаженим марганцевою рудою. У зустрічного поїзда були пошкоджені паротяг та 11 вагонів, з яких сім зійшли з рейок. Жертв не було. А ось рух на ділянці було зупинено на чотири з половиною години. Слідство встановило, що правила порушив машиніст поїзду №5307, який проїхав на червоний колір семафору.

Загалом, 1976 рік на Запоріжжі позначився кількома пригодами на залізниці. Зважаючи на стратегічний статус залізничних шляхів, усі вони ретельно фіксувалися чекістами. Зокрема, наприкінці липня на перегоні Мелітополь - Тащенак Придніпровської дирекції у захисній смузі була знайдена 70-кілограмова німецька авіабомба часів німецько-радянської війни. На місце викликали команду саперів, яка вивезла та знешкодила небезпечну знахідку. Фахівці провели обстеження ділянки, інших військових "сюрпризів" не знайшли. За пару місяців на цьому ж перегоні сталася чергова надзвичайна подія. Машиніст електровозу пасажирського поїзду №178 "Сімферополь – Львів" помітив на рейках гальмівний башмак. Машиністу вдалося екстрено загальмувати. Перешкоду прибрали. "Затримок поїздів за наслідками пригоди не було", - звітували в КДБ.

Чергову свиню спецслужбам підклали у серпні в бердянській виправно-трудовій колонії №77. Тут на столі в їдальні був залишений аркуш обгорткового паперу розміром 50х40 см. На аркуші були намальовані тризуб, орел зі свастикою та містилися різні написи: "Смерть комуністам", "За самостійну Україну", "Закликаю усіх людей, щоби повстали зі зброєю у руках проти радянського самодержавства", "Привіт від зеків вільному люду вільних країн" та "Зіг хайль". Міліціонери та КДБісти одразу ж розпочали розшук автора цього твору. Згадок про те, чи вдалося вирахувати автора листівки, у звітах 1976 року не знайдено.

У вересні надзвичайна подія трапилася у Дніпрорудному. Опівдні на підстанції "Дніпроенерго" стався вибух. Жертв не було, проте руйнувань зазнала будівля підстанції, а місто залишилося без світла. Однак до 17-ї години основні підприємства та заклади Дніпрорудного вдалося підключити до підстанції тамтешнього залізорудного комбінату. За висновком спеціалістів, вибух стався внаслідок короткого замикання у розподільчих приладах. Слідство за фактом проводила Василівська прокуратура спільно з КДБ.

Саме 1976 року до поля зору КДБістів у Запоріжжі потрапив технік західнонімецької фірми "Петер Шбаве" Вальтер Ярош, який від серпня 1975 року працював на запорізькому абразивному заводі у складі групи спеціалістів з ФРН. Від агентури співробітникам КДБ стало відомо, що німець використовував своє перебування у Запоріжжі для спекулятивних оборудок. "Чекісти" встановили, що німець продавав запоріжцям японські годинники та інші промислові товари "підвищеного попиту" (загалом на суму більш ніж 500 рублів). Всі ці дії були викриті та задокументовані. 27 вересня Вальтеру було оголошено офіційне попередження. Він, у свою чергу, визнав, що наробив дурниць та обіцяв їх не повторювати.

Осінь 1976-го також відзначилася пограбуванням зброярні військової частини у Вільнянську. Проти ночі 8 жовтня з неї поцупили два автомати Калашникова та вісім магазинів до них, два пістолети ТТ з п'ятьма магазинами, 15 ручних гранат, польовий бінокль тощо. Крадіжку вдалося розкрити. Її скоїв мешканець Вільнянська, слюсар військової частини Анциферов. Він пробрався у зброярню через дах, проломивши перекриття. У нього вдома була знайдена та вилучена уся зброя. Слюсаря затримали. Через надзвичайну подію особливий відділ КДБ військової частини спільно з УКДБ Запорізької області запровадили заходи з посиленням захисту складів.

Таким згідно секретних звітів був 1976 рік на Запоріжжі. Раніше Depo.Запоріжжя згадував події, що непокоїли КДБ навесні та восени 1974 року, а також у першому та другому півріччі 1975-го. Зазначимо, згадок про ці події годі шукати в пресі тих часів марно, їх можна знайти лише в архівах КДБ.