Архіви КДБ: Як у Запоріжжі діти труїлися у школах, а жінки тікали в США

Радянська повсякденність, яка не з'являлася на сторінках газет, зберіглася в архівах спецслужб

Depo.
20 серпня 2017 09:00
ФОТО: depo.ua

Портал Depo.Запоріжжя цього разу пропонує читачам не огляд конкретної справи з архівів КДБ, а, так би мовити, дайджест подій весни 1974 року в Запоріжжі, підготовлений за матеріалами спецслужб. Події, які фіксували КДБісти, більшою частиною, побутові. Подібні сьогодні з'явилися б у стрічках новин. Але в 1970-х вони зберігалися під грифом "таємно".

Отже, пропонуємо " календар 1974 року від КДБ ".

12 березня 1974 року Управлінням КДБ було завершено попереднє слідство по справі кримськотатарського автономіста К. Ісламова, який обласною прокуратурою був притягнений до кримінальної відповідальності за антирадянську агітацію та пропаганду. 26 березня того ж року справу було розглянуто у Запорізькому обласному суді, у відкритому засіданні. На суді підсудний визнав себе винним, зокрема в тому, що виготовляв, зберігав й поширював матеріали, які містили антирадянську пропаганду. У цьому ж його викривали і свідки. Все це було "оцінене" "найгуманнішим із судів" у шість років таборів суворого режиму. А сам вирок, за повідомленнями кадебістів "присутні у суді … зустріли зі схваленням". Судовий процес, звичайно ж, "пройшов у нормальній обстановці", - значилося в доповідній КДБ.

Наступного дня, 27 березня, до Запорізького обласного суду було направлено справу ще одного "антисовєтчика" 34-річного Г. Анісімова. Його було заарештовано ще у жовтні 1973 року обласною прокуратурою на підставі матеріалів КДБ. Попереднім слідством було встановлено, що Анісімов протягом кількох останніх років систематично серед свого оточення висловлював "брехливі судження про радянську дійсність, внутрішню та зовнішню політику КПРС, ролі профспілок" тощо. Судове засідання відбувалося 10-11 квітня. Лунали свідчення, каяття – все в кращих традиціях. Вирок був доволі м'яким – один рік виправно-трудових робіт із вирахуванням 15% із зарплатні.

Про надзвичайну подію запорізькому КДБ стало відомо 31 березня. Ще у листопаді 1973 року жителька Запоріжжя Н. Чавке виїхала до міста Вест-Палм-Біч в штаті Флоріда США на зустріч із свою матір'ю Марією Алот. А на початку березня 1974-го зі Штатів надійшла інформація, що додому молодиця повертатися не має жодного бажання. Її матір в телефонній розмові повідомила зятеві, що його дружина таки відмовляється повертатися і вже отримала дозвіл від влади на проживання. Матір, начебто, засуджувала рішення доньки, принаймні, таку інформацію отримали спецслужби. Утім, зроблений запоріжанкою вибір ганьбив радянську державу. Можливостей повернути "запроданку" у КДБ було небагато, хіба що через чоловіка намагатися переконати Чавку повернутися. Що спецслужби і робили. Підозрюємо, безуспішно.

Наступна надзвичайна подія трапилася 10 квітня у запорізькій школі №38, де після прийому їжі було виявлено ознаки харчового отруєння у 110 учнів та 10 викладачів. 12 учнів було госпіталізовано, їхній стан оцінювався як нормальний. За попередніми даними, джерелом отруєння стали здобні булочки, виробництва комбінату №1 тресту столових, які до того, як прибути на реалізацію, зберігалися у приміщенні, обробленому отрутохімікатами. Розслідуванням інциденту займалася прокуратура Орджонікідзевського району обласного центру.

А 24 квітня стався епізод із "присмаком" шпигунства. До Запоріжжя прибула група туристів-фермерів із ФРН у кількості 30 осіб. Один з них, Едуард Хетеріх, після виходу із літака сфотографував військову техніку, що знаходилася на льотному полі. Це одразу ж підмітили пильні громадяни й доповіли "куди треба". Наступного дня у присутності керівника туристичної групи Хеттеріху від імені представників "Інтуристу" заявили про неприпустимість подібних вчинків. Нещасному німцю не лишалося нічого, окрім як віддати відзняту плівку.

Того ж 24 квітня надзвичайна подія була зафіксована у Бердянську. О 16-й годині на електроопорі на вулиці Інтернаціональній учениці 9 класу середньої школи №9 Носенко і Пантєлєєва виявили та передали директору школи листівку із наступним текстом (мовою оригіналу): "КПСС – ничто иное как разновидность эксплуататоров". Листівка була віддрукована на машинці на аркуші розміром 21х5 см. Обласне УКДБ одразу вжило заходів для розшуку та арешту автора листівки.

За місяць, 25 травня, знову у Бердянську на вулицях Дзержинського, Бродського, Комунарів та ім. 12 грудня у проміжок часу з 6 до 7 години ранку місцевими жителями були виявлені та передані до КДБ п'ять листівок "ворожого до СРСР й компартії" змісту (мовою оригіналу): "СССР – страна духовного деспотизма", "СССР – тюрьма народов. Ни в одной стране нет столько заключенных, сколько в Советском Союзе" (два екземпляри), "КПСС потеряла скромность и честность", "Партия боится народа, не говорит правду народу, обманывает народ". Усі листівки були виконані на друкарській машинці на аркушах розміром 202х35 та 202х62 мм. Запорізьке управління КДБ знову ж кинулося шукати авторів.

Чергова надзвичайна подія датована в "календарі КДБ" 20 травня. О пів на третю ночі з військової частини №26709, що дислокувалася у Запоріжжі, дезертирував військовослужбовець Петряков, прихопивши з собою карабін СКС з трьома набоями до нього. За півтори години він смертельно поранив сторожа новобудови Чайку і втік у невідомому напрямку. До розшуків було залучено командування військової частини, Особливий відділ КДБ військової частини №83591, органи міліції та КДБ. Наступного дня о 7:30 ранку дезертир був виявлений на горищі одного з житлових будинків на вулиці Ситова. На пропозицію здатися почав відстрілюватися та поранив старшого лейтенанта міліції Придоннікова. Зав'язалася перестрілка, унаслідок якої Петряков був вбитий. На доповідній щодо цього випадку збоку від руки кимось зі співробітників КДБ була зроблена помітка: "Дарма! Треба було загибелі уникнути".

Ось такою бурхливою виявилася для спецслужби запорізька весна-1974. Припускаємо, тому, що вона мало відрізнялася від попередніх. Адже КДБ контролював ледь не всі сфери життя радянської людини, а життя не збиралося втискатися в рамки концтабору під назвою "СРСР".

Попереду читачів Depo.Запоріжжя чекає ще чимало побутових дайджестів, зібраних за архівів КДБ.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя