Запоріжжя, що втрачаємо: Як стародавньому вітряку шукають власника

Млин-вітряк, що рік тому розсипався на шматки, мав би стати сумним символом рубрики "Запоріжжя, що втрачаємо". Саме його доля підштовхнула журналістів Depo.Запоріжжя на створення проекту, мета якого – розповісти місцевим жителям і гостям про історичні пам'ятки, які руйнує час та безвідповідальність.

Збудований 1903 року млин добре відомий запоріжцям. До старовинного вітряка раніше нерідко приїжджали молодята для весільних фотосесій. Популярні були й родинні пікніки поруч із ним. Приваблювали мальовничі пейзажі, чисте повітря та, звісно, сам велетень-млин, який височів над місцевими полями немов гість зі старовинної казки чи легенди.

Вітряк розташований в селі Кам'янське Василівського району. Упродовж багатьох років він лишався єдиним у своєму роді в області. Окрім поважного віку, вражав млин ще й солідним "трудовим стажем": зерно тут мололи понад 60 років, аж до 1965-го.

Вітряк був зроблений на кам'яному цоколі, розмах його дерев'яних крил становив дев'ять метрів. І споруда, І усі її нутрощі також були дерев'яними. Дах – критий листовим залізом.

Вітряк кілька разів ремонтували вже після його "виходу на заслужений відпочинок". У 1975 році привели до ладу дах і дерев'яну обшивку, наприкінці 1980-х зробили повну реставрацію. На той час вітряк вже отримав статус пам'ятки історії місцевого значення. Відповідне рішення ухвалив 22 грудня 1982 року виконавчий комітет Запорізької обласної Ради народних депутатів.

Однак після великої реконструкції 1980-х, що її провели фахівці зі Львова, пам'яткою ніхто не опікувався, у 2011 році стан вітряного млину вже оцінювали як критичний. Що не дивно, адже, як виявилося після руйнації вітряка, пам'ятка геть безхазяйна і ні на чиєму балансі не перебуває.

Звістка про те, що млин розсипався на шматки, надійшла у грудні 2017 року. День, коли це сталося, невідомий, адже біля млину не чергують.

На пам'ятку неможливо було дивитися без жалю: впали дерев'яні лопаті разом із механізмом та стіною.

Журналісти підступилися до Кам'янської сільради, на землі якої стоїть пам'ятка, але швидко з'ясували, що на баланс сільради вітряк не приймали.

"Насправді, найбільша проблема полягає у тому, що власника у цього об'єкту немає в принципі. Вітряк ніде і ніколи не стоїть і не стояв на балансі. Оскільки в нього немає власника, то немає куди виділяти й гроші на ремонт. Ми до сьогодні не можемо навіть проект реставрації замовити, тому що не зрозуміло, хто має виступати замовником", - розповів у жовтні цього року голова Василевської райдержадміністрації Валерій Кошеленко.

Чиновник каже, що на сьогодні триває процес передачі вітряка у власність Кам'янської сільради. Звідти подали відповідний запит у Міністерство культури, у департамент охорони пам'яток культури. Цей документ опрацьовується протягом року.

"Це не наша забаганка і не Міністерства культури – така процедура і пришвидшити її неможливо. Рік дається на те, аби об'явився власник. Якщо його не буде, то можна починати процедуру передачі. Рік з моменту подачі відповідного запиту спливає 7 лютого 2019-го. Після того, як ми отримаємо висновок, що споруда немає ані власника, ані претендентів на власність, ми зможемо взяти її на баланс", – пояснив голова РДА.

Уже після цього сільська рада зможе замовити проект реконструкції – такі робить лише один інститут в країні. Вартість лише самого проекту – 300 тисяч, скільки коштуватиме реконструкція, невідомо навіть приблизно.

За словами чиновника, зараз вітряк законсервований, наскільки це можливо. Частини які відвалились, зберігаються на підприємстві у селі Кам'янське, запаковані у поліетилен.

"Якщо чесно, то могли б взяти декілька фермерів та власними руками привести цей вітряк до ладу. Без жодних проектів та бюрократії. Але після цього, скоріш за все, нас почнуть звинувачувати у ще більших гріхах. Тож йдемо офіційним шляхом, хоча процедура і дуже довга", - каже Кошеленко.

За словами директора Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА Владислава Морока, зараз бюрократичні проблеми з вітряком майже владнані. Весь останній рік чиновники працювали над питаннями, які необхідно було розв'язати для реставрації. Це, зокрема, питання власності, балансоутримання та проектно-кошторисної документації.

І місцева, і обласна влада планують закласти в бюджети на 2019 рік кошти на проведення реставраційних робіт та відновлення вітряка. Роботи здійснюватимуть в рамках програми розвитку та збереження культурної спадщини Запорізької області.

Млини – один із символів України, її родючої землі та працьовитості українців. Колись у кожній області їх були десятки, нині лишилися одиниці, деякі навіть не внесені до переліків об'єктів культурної спадщини та тихенько руйнуються.

Запорізький 115-річний млин – єдиний в області. Якщо він дочекається обіцяної реставрації, вона стане великим внеском не лише в порятунок культурної спадщини краю, а й всієї країни.

Читайте також:

Як для Януковича замурували янголів земської лікарні старого міста;

Як проростає березами занедбаний замок Вальмана;

Як сучасні "культурні нашарування" поховали мрію конструктивістів;

Як помирає легендарний 700-річний запорізький дуб;

Як ватри безхатьків знищують стародавній поштамт менонітів.

Фото: Depo.Запоріжжя, Дзеркало тижня