ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Запоріжжя, що втрачаємо: Як ватри безхатьків знищують стародавній поштамт менонітів

Будівля менонітської пошти у Запоріжжі, якій понад сто років, скоріше за все, приречена, хоча її ще можна відновити майже до первісного стану 

Depo.
13 жовтня 2018 17:00
ФОТО: depo.ua

Разом із краєзнавцем Романом Акбашем портал Depo.Запоріжжя продовжує проект "Запоріжжя, що втрачаємо". Його мета – спонукати місцевих жителів та туристів відвідати історичні об'єкти, поки це ще можливо, та змусити відповідальних осіб врятувати їх від зникнення.

Будівлю пошти, що сто років тому була центром менонітської колонії Хортиця, врятувати буде нелегко: надто швидко вона руйнується, надто байдуже місцева влада до цього ставиться.

Колишня пошта німецьких колоністів-менонітів розташована у самому серці села Верхня Хортиця, що входить до складу Запоріжжя, на вулиці Лікарняній, 3. Будинок пошти внесений до обласного "Переліку об'єктів культурної спадщини архітектури та містобудування". Його стан в переліку оцінюється як "задовільний".

Будинок збудували наприкінці XIX сторіччя, коли саме – невідомо. Перша згадка про якісь роботи тут трапляється у документах 1910 року. Ймовірно, йдеться про реконструкцію.

Колись це місце було центром культурного життя колонії, однією з її головних адміністративних будівель. Тут одночасно працювали пошта і телеграф.

І за радянських часів, і на початку незалежності будівля не була закинутою. У різні роки тут працювали магазини, якійсь офіси, склади. Певний час менонітську пошту використовували навіть за призначенням – тут було відкрите відділення "Укрпошти". Акбаш розповідає, що пам'ятає ці часи – у будинку продовжувало вирувати життя буквально до останніх років. Це, звісно, жодним чином не сприяло збереженню пам'ятки, але хоча б захищало будинок від руйнування.

Будівля поштамту була типовим зразком менонітської архітектури. Мала усі характерні риси: напівкруглі вікна на даху, типову кладку цегли.

За останні сто років пошта зазнала чимало дивних "реконструкцій", під ними тепер сховані більшість ознак менонітської архітектури. Наприклад, фасад був частково обшитий металевою фасадною плиткою. Як зауважує Акбаш, такі панелі мали б вкрай дивний вигляд на будь-якому будинку, тим більш дико вони виглядають на архітектурній пам'ятці. Окрім цього, будівлю неодноразово фарбували, тоді як меноніти такого взагалі зі своїми будинками не робили.

Нині навколо будинку хащі. Менонітська пошта перетворилася на смітник та притулок для безхатьків. Через останніх вона зазнала кілька пожеж.

Будівля руйнується з середини. Деякі вікна вже не пам'ятають рам.

Подекуди тут ще трапляються сліди життя - графік роботи на стіні, папірці на дошці оголошень.

Стан будинку засмучує не лише краєзнавців, але й пересічних містян. Знаходилися підприємці, що хотіли взяти будинок в оренду, відреставрувати та відкрити у ньому свої офіси. На знак поваги до будівників-менонітів готові були навіть відкрити в ньому тематичний музейний куточок. Але ця ідея зійшла на пси, можливо, через бюрократичні перепони.

Попри нинішній стан колишньої пошти, Акбаш впевнений, що будівлю можна відновити майже до первісного вигляду, було б бажання. Адже руйнуватися вона почала лише останні рік-два. Краєзнавець каже, якщо влада не може це зробити, треба передати будинок в оренду, адже хтось має захистити споруду хоча б від підпалів. Якщо цього не зробити, за кілька років пам'ятка буде втрачена назавжди.

Роман наголошує: менонітська пошта - готова історична локація прямо у центрі Верхньої Хортиці, навколо – чимало інших цікавих пам'яток та об'єктів. Зробити тут невеличкий музей менонітського перебування на Запоріжжі було б чудовим кроком до розвитку місцевого туризму.

На жаль, сьогодні замість туристів пам'ятку архітектури переважно відвідують безхатьки.

Читайте також:

Як проростає березами занедбаний замок Вальмана;

Як сучасні "культурні нашарування" поховали мрію конструктивістів;

Як помирає легендарний 700-річний запорізький дуб.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

Також читайте нас на Facebook та у Twitter