ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Запоріжжя, що втрачаємо: Як сучасні "культурні нашарування" поховали мрію конструктивістів

"Квартал-комуна" - мрія радянських архітекторів геть втратила первісний вигляд та потроху руйнується 

Depo.
29 вересня 2018 16:00
ФОТО: depo.ua

Depo.Запоріжжя разом із краєзнавцем Романом Акбашем продовжує розповідь про "Запоріжжя, яке втрачаємо". Головна мета проекту – зацікавити містян та туристів занедбаними та забутими запорізькими пам'ятками і у такий спосіб спонукати владу вжити заходів задля їхнього порятунку.

У районі сучасного проспекту Металургів сто років тому почалося масштабне будівництво. "Місто - рай", "Місто - мрія" - як тільки не називали майбутнє Соцмісто, чи не найбільш романтичну ідею тодішніх радянських архітекторів. Загалом Соцміста почали майже одночасно будувати у різних населених пунктах СРСР. Нові архітектурні форми мали відповідати "новому життю" і, разом з тим, виховувати "нову людину". Стиль, в якому їх будували, визначають як конструктивізм – один із напрямків авангардного архітектурного мистецтва.

Конструктивізм народився у 1920-ті роки саме в СРСР. Його шанувальники відкидали будь-які прикраси, характерні для "класичного" стилю. Будівлі бачили масштабними та функціональними, з великою кількістю геометричних форм. Основні матеріали - бетон, камінь та скло. Саме в такому стилі побудований "квартал-комуна", що мав стати частиною запорізького Соцміста. Це - чотири будинки №№ 4, 6, 10 та 12 на проспекті Металургів. Вони стоять перпендикулярно проспекту між вулицями Рекордною та Незалежної України.

Автори проекту назвали назвали їх будинками сумісного побуту. Точний рік їхнього будівництва не визначений. Імовірно, це кінець 1920-х - початок 1930-х років. Є інформація, що будівництво тривало у 1928-1932 роках.

"Кварталом-комуною" запоріжці мають завдячувати архітекторці Ользі Яфі, на той момент – одній із небагатьох архітекторів-конструктивістів. Нині вона відома постать радянської архітектури, яка працювала над проектом і Шостого поселення, й інших районів Запоріжжя.

Чотири будинки - частина кварталу, який у комплексі мав бути чимось на кшталт величезної комунальної квартири або гуртожитку.

Деякі будинки були з'єднані теплими переходами на рівні другого поверху. Всі вони були гуртожитками. Там, де сьогодні розташовується БК "Металургів", мала бути їдальня. За задумом архітекторки, жителі мали не самі готувати їжу вдома, а ходити їсти в "харчоблок".

Два будинки, які стоять "з краю", оздоблені вірменським туфом – це фірмова риса саме запорізького конструктивізму. Таким же каменем оздоблений машинний зал Дніпрогесу. Є версія, що для Дніпрогесу туфу привезли забагато, тому його почали використовувати для прикрашення будівель Шостого поселення – цегли тоді не вистачало.

Будинки, розташовані всередині "комуни", навпаки, були пофарбовані у білий колір, що створювало гарний контраст. Двір, облаштований поміж будинків, вражав оздобленням: проектувався він як курдонер, тобто почесний двір, які робили перед палацами. У дворі був побудований фонтан з оленями на водопої, після війни його замінила більш лаконічна чаша. Згодом фонтан зник взагалі. Коли це сталося, невідомо.

Остаточно втілити мрію про нове місто архітекторам не судилося. Під час Другої світової війни чимало з того, що встигли побудувати, було знищено. Після війни будинки відновили, але вони зазнали чималих змін. Сам комплекс був спотворений будинком, який у післявоєнний період побудували посеред кварталу-комуни.

На місці фонтану з'явився овочевий магазин, а у наш час - ТЦ "Афіна".

Уже з десяток років у будинках постійно відкривають якісь кафе з відповідними вивісками, спотворюють незрозумілими прибудовами та пластиковими балконами. Через ці "культурні нашарування" вже майже неможливо уявити, яким був та мріявся "квартал-комуна".

Будинок, розташований за адресою проспект Металургів, 12, останній збоку вулиці Незалежної України, взагалі втратив первісний вигляд через пластикові балкони та утеплення.

Туфу на ньому більше немає - схоже, вишукане обліцювання просто зачистили та покрили зверху дешевою штукатуркою, яка сьогодні вже почала обсипатися. Подекуди під нею ще видно залишки цінного каменю.

Будинок за адресою проспект Металургів, 10, схожий на мозаїку. Різні його частини пофарбовані у різні кольори. Тутешні прибудови вражають різноманітністю, але, на жаль, геть не відповідають архітектурі "комуни".

Усе це разом із кондиціонерами взагалі позбавило будинок цілісного вигляду.

Над будинком за адресою проспект Металургів, 6, попрацювали, намагаючись зробити з нього типову будівлю післявоєнного Радянського союзу. Тут з'явилась ліпнина.

Будинок нещодавно пофарбували, тому він має більш-менш прийнятний вигляд, але геть не такий, яким його проектували. Багато деталей зникли. Назвати цей ремонт реконструкцією не можна.

Будинок за адресою проспект Металургів, 4 – єдиний, який ще прикрашений туфом.

Але якщо придивитись , то видно, що ніхто не намагався зберегти пам'ятку. Просто тут вже багато років нічого не робили - стан будинку вкрай поганий.

Балкони завалені сміттям.

Всередині все виглядає не менш сумно: занедбані, ніби з фільму жахів коридори.

Цікаво, що всі чотири будинки входять до "Переліку об'єктів культурної спадщини архітектури та містобудування Запорізькій області" - під номерами 37, 38, 40, 41. Їхній стан у переліку оцінений як "задовільний". Чиновників не задовольняють лише балкони у будинку №4.

Ймовірно, йдеться про балкони нижче на фото. Одразу під ними - кафе та незрозумілі прибудови, але про них чиновники мовчать.

Довгі, сумісні балкони - типова риса конструктивістських будинків. Там, де збереглися, вони забиті мотлохом та спотворені саморобними перегородками.

Тут колись було подвір'я з фонтаном - той самий курдонер, "парадний двір". Тепер тут стоянка і пустир з видом на ТЦ "Афіна".

Довгі, вузькі вертикальні вікна на сходинковому майданчику - ще одна типова риса конструктивізму. Вони збереглись у більшості під'їздів у різному стані.

Типова картина для запорізьких архітектурних пам'яток - закладені цеглою вікна.

Роман Акбаш вважає, що берегти такі пам'ятки надзвичайно важливо. Це унікальне, яскраве втілення конструктивізму, потенційно дуже привабливий навіть для туристів-іноземців об'єкт. Сьогодні ж цей район взагалі користується не кращої репутацією.

Зараз важко сказати, чи можна взагалі відновити первісний вигляд комплексу – надто багато змін зазнав він за останні 80 років. А гості міста і самі запоріжці, які тисячами щодня проходять повз загублений рай радянських конструктивістів, навіть не здогадуються, що за яскравими вивісками поховані унікальні пам'ятки архітектури.

Читайте також:

Як проростає березами занедбаний замок Вальмана.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

Також читайте нас на Facebook та у Twitter