Запоріжжя, що втрачаємо: Як для Януковича замурували янголів земської лікарні старого міста

Витончені елементи пізнього модерну на колишній земській лікарні старого Олександрівська (сучасного Запоріжжя) зникли після реконструкцій

Запоріжжя, що втрачаємо: Як для Янукович…

Разом із краєзнавцем Романом Акбашем портал Depo.Запоріжжя продовжує проект "Запоріжжя, що втрачаємо". Його мета - розповісти жителям та гостям міста про історичні об'єкти, які через недбалість відповідальних осіб фактично перебувають на межі знищення.

Цього разу йтиметься про добре відому запоріжцям будівлю обласної клінічної дитячої лікарні, що на проспекті Соборному, 70, поблизу зупинки "Університетська".

Будівлю, що почали зводити 1913 року, проектували як земську лікарню для Олександрівська. Побудували за три роки. За понад сторічну історію вона жодного разу "не зрадила" своєму медичному профілю.

Після захоплення влади в Олександрівську більшовиками земська лікарня стала Першою Радянською лікарнею, за кілька років – Запорізькою окружною. За часів радянсько-німецької війни тут функціонував військовий шпиталь.

У післявоєнні роки будівля стала Обласною клінічною лікарнею для дорослих. А в 1970-ті, коли для дорослих побудували новий корпус, тут відкрили дитячу лікарню, що працює до сьогодні.

Проектував лікарню відомий архітектор Яков Делант, що вніс лепту у неповторний вигляд старого міста, яке легко впізнається у вуличках сучасного Олександрівського району. Серед будівель Деланта, зокрема, обласний краєзнавчий музей – колишня Олександрівська земська управа.

Стиль, в якому було побудовано земську лікарню, - пізній модерн із притаманними йому вишуканою ліпниною на фасадах, великими вікнами, безліччю дрібних елементів.

Будинок офіційно занесений до Переліку об'єктів культурної спадщини архітектури та містобудування Запорізької області. Його стан оцінений в переліку як задовільний.

Ліпнина, що прикрашала земську лікарню, була її головною архітектурною родзинкою. Її відрізняла різноманітність форм, але найбільш відомими та улюбленими запоріжцями були "янголята" над вікнами на фасаді. Принаймні саме так їх називали містяни, хоча крилець у цих круглощоких малюків не було, а ліпнина мала назву "Діти". Поруч із нею була ліпнина "Дари природи". Утім, якщо придивитися, стає зрозумілим, чому малюків називали "янголами" – вони дуже схожі на амурчиків, яких створювали художники та скульптори епохи Ренесансу. "Рослинні" ліпні елементи також стилізовані під Відродження.

На округленому куті будівлі за первісним проектом був вхід до лікарні, який прикрашав напис "Земська лікарня".

За свою понад сторічну історію лікарня зазнала двох масштабних реконструкцій. Обидві завдали архітектурній пам'ятці непоправної шкоди. У радянські роки, приблизно в 1960-ті, історичну будівлю намагалися привести до тодішнього радянського стандарту. Скоріше за все, робилося це в рамках постанови ЦК КПРС "Про усунення надмірностей у проектуванні і будівництві", що, зокрема, поклала край так званому "сталінському ампіру". З будівлі прибрали чимало декоративних елементів, фасад зробили більш простим.

Багацько цікавих деталей зникли й в середині лікарні, серед них - металеві сходи.

Чергова велика реконструкція з лікарнею "сталася" вже у 2000-х. Роботи тривали кілька років. У 2012-му перша черга реконструкції закінчилася урочистою церемонією відкриття за участі тодішнього президента Віктора Януковича. Загалом, один із корпусів переробили повністю, інші - частково.

Запорізьких краєзнавців реконструкція вкрай засмутила – вона була проведена недбало, під час робіт жодним чином не намагалися зберегти колорит старовинної будівлі.

Акбаш пам'ятає, що одразу після відкриття лікарні місцеві активісти з журналістами подали до міської ради запит з питанням щодо долі "янголят". Тоді чиновники відповіли, що ліпнина у повному порядку, її просто закрили до весни.

"Скоро вже настане сьома весна з того часу, а ліпнина на фасаді так і не з'явилась. Якщо чесно, то я навіть не здогадуюсь, чи є вона взагалі там", - каже Роман.

Краєзнавець зазначає, що у 2000-х лікарня і справді потребувала серйозного ремонту: її стан і ззовні, і зсередини був критичним. Але, схоже, реконструкцію робили поспіхом, не приділяючи уваги якості робіт. "Якщо придивитись, то вже видні численні недоліки – подекуди просто відвалюється фарба чи штукатурка, не знаю, чим вони обробляли фасад", - дивується Роман.

Насамперед, сумно саме через втрачених янголят, що ціле століття дивились на життя міста, спостерігали за його жителями, пережили і першу, і другу світові війни, усі революційні події, заворушення. Тепер милі круглощокі дітки замуровані шарами будівельних матеріалів, якщо взагалі збереглися під ними. Будівля, що тривалий час була однією з найгарніших у середмісті, спотворена. А могла би бути туристичною родзинкою "старого Олександрівська".

Читайте також:

Як проростає березами занедбаний замок Вальмана;

Як сучасні "культурні нашарування" поховали мрію конструктивістів;

Як помирає легендарний 700-річний запорізький дуб;

Як ватри безхатьків знищують стародавній поштамт менонітів.

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme