Історія VS пропаганда: Чому у бердянського конструктора вкрали танк

Аж до 1980-х років згадок про цього конструктора з запорізьким корінням – справжнього "батька" танка Т-34 у радянській літературі – і художній, і технічній – годі було й шукати

Історія VS пропаганда: Чому у бердянсько…

У Бердянську на розі вулиць Італійської та Захисників України досі стоїть двоповерховий будинок, в якому пройшло дитинство справжнього "батька" Т-34 – конструктора Опанаса Фірсова. Репресований, розстріляний, невідомо, де похований, він на півсторіччя був геть викреслений з радянської "історії". В останні десятиріччя обітниця мовчання навколо імені Фірсова знята, але "за порєбріком" він назавжди посунутий більш зручним із пропагандистських міркувань уродженцем Ярославської губернії Михайлом Кошкіним – справжньою "робочою кісточкою", без "плям у біографії".

Будинок у Бердянську, де пройшло дитинство "батька" Т-34 Опанаса Фірсова 

За канонічною радянською версією, саме Михайло Кошкін створив Т-34. Сталінську премію в 1942 році за розробку танка отримали три конструктори: Кошкін (посмертно), Олександр Морозов і Микола Кучеренко.

Бронемашини у ті часи не називалися ім’ям винахідників або головних інженерів конструкторських бюро, як було з літаками: "Ту" (Туполев), "Ан" (Антонов) чи "Як" (Яковлев). Танки вважалися спільним надбанням колективу КБ і називалися просто "Т-26", "Т-28", де "Т" – "танк", а номер – його модифікація, або ж "БТ" (російською, – быстроходный танк). Т-34, поза сумнівів, був однією з досконаліших машин свого часу. Але завдячувати ним армія мала зовсім не Кошкіну, а, насамперед,  уродженцю запорізького краю Фірсову.

Із купців – в конструктори

Майбутній конструктор народився 25 квітня 1883 року в Бердянську у багатодітній родині купця Йосипа Фірсова. Отримав блискучу освіту – закінчив вищу технічну школу в Мітвайді (Німеччина) і політехнічний інститут у Цюріху (Швейцарія). Серед випускників останнього – 22 лауреати Нобелівської премії, зокрема, Вільгельм Рентген та Альберт Ейнштейн.

Освіта, а потім і робота на заході, рівно як і купецьке походження, природно, відіграли з часом певну роль у сумній долі Фірсова.

Конструктор Опанас Фірсов

До 1914 року майбутній розробник танків був складальником й конструктором швейцарського машинобудівного заводу братів Зульцер. Повернувшись на Росію з початком Першої світової, до Жовтневого перевороту працював інженером на Коломенському машинобудівному заводі та Нижньогородському заводі "Теплохід". Із 1917 року по 1922-й був начальником Нижньогородського губернського управління професійної освіти. Залишався у Нижньому Новгороді до 1927 року, працюючи головним механіком тутешнього заводу "Червона Етна". Потім повернувся на українські землі – механіком на миколаївський суднобудівний завод ім. Анре Марті, де працював три роки. У 1930-му був звинувачений у шкідництві та вперше заарештований. Претензії були до дизельних двигунів, які Фірсов розробляв у Миколаєві. Конструкторові дали п’ять років таборів.

Забігаючи уперед, варто зазначити, що саме дизельний двигун зробив Т-34 унікальною для свого часу машиною. До цього танків із дизельними двигунами не було, і ідея ця цілком належала Фірсову, адже дизелі були його коником.      

Замість концтабору – Харківський паровозобудівний завод

Справу проти Фірсова шили "білими нитками", і це було очевидно навіть самим "шевцям". Уже 1931 року Колегія ОДПУ вирішує: не настільки Фірсов небезпечний ворог, наскільки гарний інженер. Термін у концтаборі конструкторові замінюють на роботу на Харківському паровозобудівному заводі ім. Комінтерну (нині Державне підприємство "Завод імені Малишева", що входить до структури Укроборонпрому, – ред.). "Слухали: Перегляд справи №101032 гр. Фірсова Опанаса  Йосиповича, засудженого постановою колегії ОГПУ від 23/6-30 р. до концтабору – терміном на п’ять років. Постановили: Фірсову Опанасу Йосиповичу термін, що залишився в ув’язненні, замінити висилкою в м. Харків для роботи на ХПЗ", – йдеться у витягу з протоколу засідання колегії ОДПУ від 18 вересня 1931 року.

На харківському заводі під керівництвом бердянського конструктора були створені два радянські швидкохідні танки: БТ-5 і БТ-7. За них у 1935 році "ворога" Фірсова, термін висилки якого ще не сплив, нагородили Почесною Грамотою ЦВК СРСР та орденом Червоного Прапора, а харківський завод – орденом Леніна.

Фактично, з появою на ХПЗ Фірсова почалися роботи над агрегатами і конструкторськими рішеннями, які пізніше органічно увійдуть до конструкції Т-34.

"Шкідницький" танк

Танк БТ-7, фото 1935 року 

У 1935 році харківський завод передав танк БТ-7 у війська. Тодішні радянські пропагандисти мало чим відрізнялися від сучасних російських: теж прагнули "красивої картинки" військової потужності. Мультиплікації до їхніх послуг ще не було, тому демонструвати дива маневреності примушували справжню техніку.

Улюбленими трюками під час показів та зйомок для кінохронік у 1930-х були стрибки на танках БТ із трамплінів через рови, траншеї та річки. Танки таких випробувань не витримували. Відповідального за це знайшли швидко – Фірсова звинуватили у "несправності в танковій коробці швидкостей", відсторонили від керівництва конструкторським бюро, але спочатку не посадили і навіть залишили конструктором.

На заводі розпочалися пошуки нової коробки передач, були розглянуті кілька конструкторських рішень, й у виробництво пішла конструкція, розроблена Олександром Морозовим. На завод, на заміну Фірсову в якості керівника КБ, прислали Кошкіна. Той прибув у січні 1937-го і отримав спадок у вигляді напрацювань "ворогів народу". Саме Фірсов вводив Кошкіна у курс справ на ХПЗ.

Фірсова ж за кілька місяців вдруге заарештували за шкідництво, 10 грудня 1937 року він був розстріляний. Де поховано бердянського конструктора, досі невідомо.

У 1956 році Опанаса Фірсова посмертно реабілітували "за відсутністю складу злочину", але його ім’я було геть забуте на тридцять років: не спливало ані в пресі, ані в технічній, ані в художній літературі.

"Повернення" Опанаса Фірсова

Першою, хто згадав про роль Фірсова в створені Т-34, була уродженка Харкова Лариса Васильєва – авторка відомої свого часу книги "Кремлівські дружини". У "Правді" (№311) 6 листопада 1988 року вийшла її стаття "Без них не можна". 

Васильєва – донька Миколи Кучеренка одного з трьох "офіційних" конструкторів Т-34. Вона обіцяла батькові написати книжку про історію Т-34. Саме Кучеренко і назвав донці прізвище Фірсова: "З нього все починалося. Без нього нічого б не було". Згодом Васильєва видала у співавторстві книжки "Правда про танк Т-34" та "Микола Кучеренко. 50 років у битві за танки СРСР".

"Офіційна радянська історіографія пов'язує створення знаменитого танка Т-34 виключно з ім'ям головного конструктора Михайла Кошкіна, який замінив у грудні 1936 року репресованого Опанаса Фірсова. Але основи для створення Т-34, його первинний технічний вигляд, основні бойові характеристики закладено ще при Фірсові. Уже наприкінці 1935 року на столі головного конструктора лежали опрацьовані ескізи принципово нового танка: протиснарядне бронювання з великими кутами нахилу (еквівалентна товщина носа — 90 мм), довгоствольна 76,2 мм гармата, дизельний двигун В-2, маса до 30 тонн, відмова від колісно-гусеничного руху на користь чисто гусеничного", – розповідав ще один учасник створення Т-34 Василь Васильєв.

Утім, говорити про справжнє повернення Фірсова не приходиться. Навіть попри те, що його ім’я тепер можна знайти на сайті Бердянської міськради у розділі "Знамениті земляки".  

Історія VS пропаганда

Танк Т-34

Т-34 в останні роки перетворився на одну зі "скрєп" російського "побєдобесія". Варто зазначити, доволі зручну "скрєпу", адже танків-пам’ятників стоїть на пострадянських теренах, зокрема, й в українських містах і містечках чимало. Звісно, не всі вони Т-34, деякі зовсім не танки, а різноманітні бронемашини, але то вже нюанси. Російські пропагандисти одну за одною штампують про них стрічки, переважно геть трешові, як, наприклад "Танки" 2018 року, що присвячена саме Т-34.

Ще один елемент "розкрутки "скрєпи" – ремонти раритетних "тридцятьчетвірок" до ходового стану. Таку реконструкцію, зокрема, провели любителі "русского мира" в Луганську незадовго до початку російсько-української війни. А цьогоріч 9 травня відновлену "тридцятьчетвірку" викотив на вулиці Запоріжжя місцевий любитель "побєдобесія" В’ячеслав Богуслаєв.

Головний посил усіх цих заходів – "отаку міць здатен був зробити "совєцкій" народ". Уродженець запорізького краю Фірсов зі своєю "західною освітою", викреслений із життя та пам’яті радянською репресивною машиною, в цю концепцію, звісно ж, не вписується. Допоки ж бердянський конструктор не посів гідного місця в українській історії та свідомості, "тридцятьчетвірка" залишиться вкраденою в українців, а крадії використовуватимуть її на власний розсуд.

Читайте також

Танк замість зарплати: Навіщо Богуслаєв годує працівників "побєдобєсієм"

Гібридний полк: Хто і навіщо тягне українців у свій окоп

Архіви КДБ: Як на запорізьких заводах у 1930-х полювали на "фашистських шпигунів"

Пересувні лазні й позашляховики: Як запорізькі волонтери збирають із металобрухту автівки для фронту

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Запоріжжя.Depo

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"