“Німецька операція”: Як НКВС на запорізьких заводах “фашистських шпигунів” відловлював

Улітку 1937 року побачив світ Оперативний наказ НКВС СРСР “Про операцію з репресування німецьких підданих, що підозрюються в шпигунстві проти СРСР“
Depo.
20 серпня 2016 17:00
ФОТО: depo.ua
“Німецька операція”: Як НКВС на запорізьких заводах “фашистських шпигунів” відловлював
Улітку 1937 року побачив світ Оперативний наказ НКВС СРСР “Про операцію з репресування німецьких підданих, що підозрюються в шпигунстві проти СРСР“

Сотні спеціалістів, що зробили чималий внесок в індустріалізацію колишнього СРСР й, зокрема, Запоріжжя, але, на жаль, мали германське підданство, були запроторені наприкінці 30-х років минулого сторіччя до радянських концтаборів. Початок масових репресій проти германських інженерів на Запоріжжі було покладено 25 липня 1937 року. У той день побачив світ Оперативний наказ НКВС СРСР №00439 “Про операцію з репресування німецьких підданих, що підозрюються в шпигунстві проти СРСР“ (в орігіналі - “Об операции по репрессированию германских подданных, подозревавшихся в шпионаже против СССР“). У першу чергу він був спрямований проти спеціалістів, які працювали в промисловості. Цей наказ, в свою чергу, базувався на записці (!) Сталіна, яка була прикладена до протоколу засідання Політбюро ЦК ВКП(б) від 20 липня 1937 року: “Всех немцев на наших военных, полувоенных и химических заводах, на электростанциях и строительствах, во всех областях всех арестовать“.

Улітку 1937 року побачив світ Оперативний наказ НКВС СРСР “Про операцію з репресування німецьких підданих, що підозрюються в шпигунстві проти СРСР“ - фото 1

Загалом, в СРСР під час реалізації “німецької операції“ було засуджено більше 50 тисяч осіб.

Та варто відмітити, що реалізація “німецької операції“ розпочалася до появи вищевказаних документів, зокрема після приходи до влади у Німеччині націонал-соціалістичної партії Адольфа Гітлера. І вже у 1936 році, зокрема, у Запоріжжі повною мірою йшов процес “ліквідації шкідницьких диверсійних шпигунських справ“, де окремо прописувався розділ по представникам німецької національності.

Деякі з них пропонуємо нижче, спеціально не беручи визначення і характеристики, надані слідчими в лапки.

У 1936 році співробітниками НКВС була реалізована справа “Аншлюс“, в рамках якої на запорізьких заводах була викрита та ліквідована німецька диверсійна резидентура, яку очолював громадянин Німеччини Гагемон Герман. Учасники резидентури також були запідозрені у проведенні терористичної діяльності.

Загалом, по справі “Аншлюс“ було заарештовано 37 осіб. Слідчими було викрито шість осередків на крупних запорізьких заводах:

“Комунар“ - осередок з восьмі осіб, серед яких інженери Решке, Епп, Лепп, технік Левнер й інші;

“Запоріжсталь“ - осередок з чотрьох осіб, серед яких був бригадир Бланк й інші;

Алюмінієвий комбінат - осередок з чотрьох осіб: інженер Гагеман, бригадир Шуматер й інші;

Механічний завод Дніпрогесу - осередок з п’яти осіб: майстри Ремпель, Фест, Зіменс й інші;

Коксохімічний завод №27 - осередок з п’яти осіб, серед яких робітники заводу Унрау, Браун тощо;

нафтобаза - дві особи: Курц, Бірнбаум.

Основне звинувачення, яке було висунуто вказаним працівникам, полягало у проведенні шкідницької роботи на своїх підприємствах й підготовці диверсійних актів з метою руйнування заводів під час війни.

Улітку 1937 року побачив світ Оперативний наказ НКВС СРСР “Про операцію з репресування німецьких підданих, що підозрюються в шпигунстві проти СРСР“ - фото 2

За логікою слідчих, подібні організації просто не могла обійтися без власних диверсійно-терористичних відділів. Відповідно, по справі “Аншлюс“ їх було викрито два. Перший складався з семи червоноармійців німецької національності, що проходили службу в 16 полку зенітної артилерії з охорони Дніпрогесу. І звичайно ж, за модними тенденціями тих років, ці червоноармійці мали здійснити терористичний акт проти керівників партії й держави. В даному випадку мова йшла про Орджонікідзе та Єжова. День “Ч“ мав наступити у квітні 1936 року під час приїзду останніх до Запоріжжя.

Друга терористична група була викрита на заводі №27. На переконання слідчих, її очолював німець Кнейс, який на момент арешту був командиром танку в частині 2555 у Київ. Учасники ж групи, за завданням Кнейса, нібито, спеціально переїхали з Кривого Рогу до Запоріжжя й влаштувалися тут на роботу. Це пояснювалося тим, що до Запоріжжя часто приїжджали члени уряду, яких і мали ліквідувати вказані особи.
Ще одна справа, “Взрыв“, стосувалася німецької фашистсько-диверсійної організації, що була створена за завданням агента консульства Гана. Учасники організації – Іван Бек, Василь Бек, Ейтенеер, Швецер й інші – працювали на заводі “Комунар“, де були зайняті підготовкою диверсій з виведення із ладу окремих цехів заводу на випадок війни. По справі було засуджено 14 осіб німецької національності на строки від трьох до десяти років таборів.

Ще одна справа, за якою було ліквідовано фашистську організацію, стосувалася робітників різних запорізьких заводів. Так, фігурантами розробки “Духовники“ стали робітники “Запоріжсталі“ - Шевс, феросплавного заводу - Валл, фільтрової станції Дніпрогесу - Ремпель й інші, - всього 11 осіб. Заарештовані, на переконання слідчих, займалися фашистською діяльністю серед робітників, яка була направлена на організацію диверсійно-повстанських груп.

І подібних справ на рахунку співробітників НКВС були десятки й сотні. Ледь не кожна з них мала гучну назву, яка, як правило, не розголошувалася, а слугувала для внутрішньої ідентифікації. Але за кожним “аншлюзом“, “вибухом“ та іншим стояли конкретні люди та конкретні поламані долі.

І, так, між іншим. До підписання мирного договору між СРСР та нацистською Німеччиною залишалося трохи менше ніж три роки…

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя