Архіви КДБ: Які агентурні мережі розкидав НКВС на повоєнній Херсонщині

"Роботу наших органів знає, матеріал надає цінний, конспірації дотримується", – такі характеристики здебільшого давали херсонські "чекісти" своїм агентам  
 

Важко уявити успішну діяльність радянських спецслужб без налагодженої агентурної мережі. Тисячі, а то й десятки тисяч нишпорок просякали усі сфери життя людей на "1/6 земної суші". Тим самим забезпечували НКВС-МДБ-КДБ інформацією, яка дозволяла реалізовувати агентурні справи, проводити арешти, тримати у страху населення. Про агентуру, яка працювала у Херсоні станом на 1945 рік, відомо з розсекречених документів, які зберігаються у Головному Державному архіві СБУ в Києві. Портал Depo.Херсон розповідає, хто ці люди, чому стали агентами, яку діяльність проводили.

У своїх агентах НКВС насамперед цінував якість наданої інформації, акуратність в явках, дотримання конспірації. Імовірно, цим вимогам відповідала й агент "Лідочка". Під час німецької окупації жінка працювала перекладачем керівника на ковбасній фабриці. Одночасно допомагала полоненим червоноармійцям. За це її з фабрики погнали. Після звільнення Херсонщини, 1944 року, жінку завербувала радянська спецслужба. Використовували "Лідочку" широко: відправляли до Одеси, Миколаєва, Донецька тощо, а також залучали до розробки ОУНівців (по справі "Спрут").

Агент "Бережной" під час окупації Херсона служив у Гестапо. Радянською спецслужбою був заарештований в Одесі, 1945 року - завербований. До роботи в Херсоні "Бережной" був непридатний: його занадто добре знали у місті. Тому "чекісти" готували його до перекидання в Каховку.

Ще одна херсонська агентка  - "Наливайко" і під час окупації, і після неї ніде не працювала, була зайнята дрібною спекуляцією. Допомогла "чекістам" заарештувати німецьких агентів Пащенка та Пінчука. НКВС довелося "законсервувати" її до кращих часів, коли агентка завагітніла. 

Агентку "Сазанову" "чекісти" цінували за те, що та легко входила у довіру до об’єктів розробок. Жінку завербували 1944 року, вона мала вищу освіту, працювала, зокрема, по справі "Спрут" з розробки ОУНівців.

Агент "Ленський" під час окупації тримав більярдну в Каховці, підозрювався НКВС в агентурній роботі на німців. Це, однак, не підтвердилося. Чоловік був затриманий "чекістами", але після вербування його звільнили з-під варти.   Використовували "Ленського" у  справі "Фауна" – з розробки колишніх поліцейських.

Жительку Херсона, що після вербування у 1945 році отримала прізвисько "Разумова", чекісти підловили на тому, що мала стосунки з німцем-квартирантом. Жінка працювала у Педшколі й, на думку співробітників НКВС, могла бути корисною для розробки ОУНівського підпілля.

Мали "чекісти" компрометуючу інформацію й на "Скибу": жінка під час окупації працювала завідуючою столовою в’язниці Гестапо й грубо поводила себе з ув’язненими. На підставі цього компромату й була завербована НКВС. Та разом із тим, матеріалів надала мало й ухилялася від явок. З огляду на це станом на 1945 рік радянська спецслужба готувала матеріали для її арешту.

Ще з 1939 року співпрацював зі спецслужбою агент "Прудков". Його було завербовано, коли відбував покарання у Караганді (тоді Казахська РСР, - Ред.). Від 1944 року перебував на зв’язку з Херсонським УНКВС.

Завербованого 1944 року працівника одного з херсонських лісництв "Павловського" НКВС  використовував для викриття дезертирів та бандитів, які переховувалися у плавнях.

До розробки дезертирів був також залучений працівник міського житлового управління  - агент "Максимов". Основним напрямком його діяльності були ті, хто уникав призову до Червоної армії.

Агент, що співпрацював із НКВС під прізвиськом "Марто", під час німецької окупації був касиром у міській управі Херсона. Після повернення радянської влади – касиром Радіовузла. Завербували його для виявлення працівників адміністративних органів періоду окупації. На початку він непогано справлявся з завданням, але згодом матеріалів, які вартували уваги, надавав все менше. Тож було ухвалене рішення про виключення "Марто" з агентурного апарату.

Агент "Разін", "упійманий" НКВС на тому, що під час окупації був у поліції секретарем слідчого відділу, працював над розробкою активних німецьких пособників.

Крім цих агентів, більше або менш плідно працювали на органи держбезпеки у Херсоні "Ніколаєв", "Попов", "Сухий", "Максімов", "Соколова" й "Богдан", а також "Маслов" і "Сагайдачний".

Крім обласного центру, було налагоджено агентурну мережу і периферійних органів НКВС. У Голопристанському районі на зв’язку перебував агент "Жук", який працював лісником. Чоловік мав  нагороди ще з часів служби в імператорській армії (чотири Георгіївські хрести та чотири медалі за відвагу). Секретним агентом став ще 1929 року. Після повернення на Херсонщину радянської влади за його матеріалами було заарештовано сім "зрадників Батьківщини".

У Цурюпинському (Олешківському) районі на органи держбезпеки у боротьбі із ворогами радянської влади та німецькими пособниками активно працювали "Сокол", "Майський", "Степановський" та "Ніконов".

Агенти "Рудько" та "Конєв" працювали в Іванівському районі, "Маслов" і "Шелєстов" – у Нижньосирогозькому, "Лютий", "Пчьолкін", "Ніколаєв" і "Петренко" – у Херсонському , "Корнєєв" – у Сиваському.

У Новотроїцькому районі агенти "Поток" та "Блок", незалежно один від одного, розробляли співробітників заповідника "Асканії-Нова". На думку НКВС, науково-дослідний інститут там просто "кишів" зрадниками та німецькими пособниками.

Доволі цікава і багата біографія була у агента Нововоронцовського райвідділку НКВС "Кирилова". До війни чоловік працював товарознавцем у місцевій Райспоживспілці. Під час німецької окупації мешкав у Ново-Воронцовці, а також у Херсоні та Запоріжжі. Двічі був заарештований. Після відновлення радянської влади повернувся до довоєнного місця роботи. Завербований був 1943 року Запорізьким УНКВС. "Чекісти" тричі відправляли "Кирилова" у рейди Запорізькою областю та Придніпровськими плавнями із завданням виявляти бандитські формування. У 1945 році агент повідомив "чекістам", що має зв’язки з родичами членів підпілля ОУН, що діяло на території Нововоронцовського району. Відповідно, "Кирилова" переорієнтували на розробку херсонських ОУНівців.

Читайте також:

Як на Херсонщині полювали на комсомольців із німецької розвід школи;

Як на повоєнній Херсонщині полювали на німецьких пособників;

Як Херсонщину "зачищали" від українських націоналістів.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя