Архіви КДБ: Як на повоєнній Херсонщині полювали на німецьких пособників

Раніше портал Депо.Запоріжжя неодноразово розповідав про "зачищення" Запорізької області від німецьких посіпак та агентів спецслужб, яке було розпочато ще до остаточного звільнення регіону від німців. Природно, подібні процеси йшли й "по сусідству" – у молодій, створеній 1944 року, Херсонській області. В архівах збереглися документи КДБ, які розповідають про херсонців-німецьких пособників та про те, за яких обставин вони ними ставали.

Ресторанний повар

Агента-диверсанта Юрія Карнафеля, що перебував у всесоюзному розшуку, друге управління МДБ УРСР заарештувало 1946 року. Уродженець Вінниччини Карнафель до початку війни мешкав у Херсоні, де працював поваром в ресторані. За німців став слухачем диверсійно-розвідувальної школи при поліцейському батальйоні СС-123 у тому ж Херсоні. Розшукали та заарештували його у Тетереві (скоріше за все, йдеться про залізничну станцію на Київщині) та етапували до Києва. Однак, під час етапу Карнафелю вдалося втекти. "Чекісти" розпочали пошуки, для яких було завербовано спеціального агента "Бистрого". Останній, вочевидь, впорався з завданням: колишнього диверсанта виявили у Боярці Київської області та вдруге заарештували.

Бухгалтерка

У самому Херсоні місцевим Управлінням МДБ була заарештована Раїса Набойщикова, на час арешту – товарознавець обласної споживспілки. Підставою для затримання Набойщикової стала інформація про її зрадницьку поведінку під час окупації. "Чекісти" мали дані, що працюючи за німців бухгалтером консервного заводу, жінка підтримувала зв’язки з шефом заводу - німцем Бушем та комендантом заводу - колишнім білогвардійцем Гриценком.

До поля зору німців Найбойщикова потрапила на першому році окупації – влітку 1942 року. У СД (Sicherheinstsdienst – нацистська служба безпеки, - Ред.) була інформація, що жінка бере участь в організації втечі радянських військовополонених із німецького табору. У липні 1942-го СД арештувала  Набойщикову. На допитах та назвала відомих їй організаторів втечі, брала участь в їх арештах та очних ставках. Зважуючи на співпрацю, німці звільнили  затриману. Після цього жінка проводила роботу з виявлення прорадянськи налаштованих жителів Херсона та передавала інформацію про них німецьким спецслужбам. Тепер їй належало відповідати за це перед радянською спецслужбою.

Радянська підпільниця    

За підозрою у співпраці з СД у Херсоні була також заарештована Муза Бублікова-Ковальова. Під час окупації дівчина належала до прорадянської молодіжної підпільної організації. Один із керівників організації - такий собі Букін був заарештований СД. Чоловік передав Музі записку з вказівкою встановити зв'язок з учасником організації Пасічником, про місцезнаходження якого знала ще одна учасниця організації Бондаренко. Співкамерник Букіна, який мав передати записку, виявився німецьким провокатором, й Бублікова-Ковальова була заарештована. На допиті вона підтвердила, що належить до молодіжного підпілля й під диктовку слідчого Преля написала відповідь Букіну з проханням надати інші місця перебування Пасічника. Ще одну записку на вимогу німців написала Бондаренко:  підтвердила, що начебто зустрічалася з Музою і вони не знайшли необхідного їм підпільника. Букіна німці врешті розстріляли. Бублікову-Ковальову з-під варти навпаки звільнили. Після цього дівчина працювала у німецькій військовій частині перекладачем.

Комуніст

В Олешківському (тоді Цурюпинському) районі Херсонщини чекісти арештували секретаря Козачелагерської сільради Леоніда Панюшкіна. За часів окупації він залишався на територію району й повідомив окупаційній владі, що є комуністом. Після цього, згідно зі встановленими правилами,   систематично приходив відмічатися. У листопаді 1941 року Панюшкін склав для начальника Цурюпинської районної поліції список з 32 комуністів. Усі були заарештовані й розстріляні німцями.

Син за батька

Як активний пособник німецьких окупантів у 1946 році був засуджений житель Білозерського району Опанас Ващенко. Однак набагато цікавішою є доля його сина Федора, який став фігурантом спеціального повідомлення на ім’я начальника 2 Управління МДБ СРСР генерал-лейтенанта Федотова.

Федір 1941 року за тиждень до початку німецько-радянської війни звільнився з місць позбавлення волі, де перебував з 1938 року за порушення паспортного режиму. Від мобілізації ухилився та залишився на окупованій німцями території. Утім, у квітні 1944 року, після повернення радянської влади, все ж таки був призваний до Червоної Армії. Служив й тоді, коли було заарештовано батька. Приїхавши до Херсонщини 1946 року у короткотривалу відпустку, молодший сержант Ващенко звернувся до голови колгоспу Ровенка з вимогою повернути будинок, конфіскований у батька після арешту. Голова відмовив. Після цього радянський сержант Ващенко двічі поцілив у нього з пістолету системи "Парабелум". Постріли були смертельними. Ващенка арештували.

Це лише поодинокі приклади боротьби радянської спецслужби з німецькими посіпаками й агентами на Херсонщині. У наступних публікаціях Депо.Запоріжжя будуть й інші. Зокрема, про те, як редактор комсомольської газети та директор радгоспу в одній особі виявився агентом німецької та англійської розвідок.

Читайте також:

Як татари заважали радянському керівництву насолоджуватися "віджатим" Кримом;

Як Херсонщиною українські націоналісти пройшли;

Як запорізькі чекісти "англійського шпигуна" проґавили.