ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Архіви КДБ: Як запорізька сільська "верхівка" реагувала на хлібозаготівлі 1932 року

Аби не брати участі в грабіжницькій хлібозаготівлі, запорізькі сільські чиновники й партійці готові були відмовитися від партквитків, роботи, іноді й від життя

Depo.
2 грудня 2018 12:00
ФОТО: depo.ua

До 85-річниці Голодомору портал Depo.Запоріжжя розповідав, до якого катастрофічного стану 1931 року було доведене запорізьке село "міцними" радянськими господарниками. Попри це, 1932-го було розпочато хлібозаготівельну кампанію, котра була ні чим інакшим як відвертим грабунком і стала однією з причин Голодомору. Комуністична влада цілеспрямовано, "програмно" йшла на знищення українського села. Разом із тим, розсекречені документи радянських спецслужб свідчать про те, що на місцях знаходилося чимало рядових партійців та комсомольців, які опиралися страті їхніх краян голодом.

Отже, в Оріхівському районі заступник голови Жеребецької сільради (тепер село Таврійське), кандидат КП(б)У Давиденко заявив: "Боротися за виконання плану хлібозаготівель буде важко, але я знаю вихід з таких труднощів – направлю партквиток в РПК (районний парткомітет, – Ред.) і тоді буду вільний".

У Токмацькому районі голова артілі ім. Будьонного, член партії Одинець, отримавши план хлібозаготівлі у 59 тисяч пудів (1 пуд дорівнює 16,3807 кг), серед членів правління висловився: "Я бачу, що цей план мене угробить, буду ставити питання перед партосередком про зняття мене з роботи, так як в скорому часі мене виключать з партії через невиконання настанов партії".

Відвертим був секретар Усевського партосередку Великобілозерського району: "Бачу, що план нереальний, й думаю найближчим часом з села втекти".

У Якимівському районі завідуючий земвідділом Селін говорив, що "хлібозаготівельний план нереальний, цим планом ми ставимо під загрозу існування колгоспів, особливо враховуючи минулорічний досвід".

Голова Запорізької міськради Нехворостний висловився про план хлібозаготівель наступним чином: "План для Запоріжжя нереальний, я ще раніше підрахував з Неструєвим, і у нас виходило, що район зможе дати лише 40 тонн, а заплановано 41 тонна".

У Бердянському районі при проробці плану хлібозаготівель на партійному зібранні у селі Софіївка голова сільської ради Степанов та секретар партосередку Водинчаров говорили, що план нереальний і його неможливо виконати. При цьому Степанов сказав: "Я – пастух свого стада й не допущу до того, щоб мій народ голодав, у випадку голоду буде відповідати не РІК (райвиконком, – Ред.) і РПК, а я. Через те треба виробити свій план й працювати над виконання такого". Подібні розмови були характерними й для інших сіл району.

У тогочасному Молочанському районі уповноважений райвиконкому по Рейхенфельдській сільраді, член партії Водяга у присутності голови і члена правління колгоспу, заявив: "Хай у мене заберуть партквиток, хай мене повісять, але колгоспників ні в якому разі без хліба не залишу. Наданий план для Рейхенфельдської сільради не виконаємо".

У вересні 1932 року у Великобілозерському районі голова артілі "Путіловець", колишній активний учасник встановлення більшовицької влади Денисенко відмовився від мобілізації колгоспників на виконання плану хлібозаготівель. Ба більше, агітував проти вивезення хлібу. Денисенко говорив, що "у нас хліба вистачить лише до Різдва, на нас нажимають, щоб ми вивозили хліб. Ми самі нічого не можемо зробити, не в силах дати хліба". А на зборах активу голова артілі заявив: "Ми не одного фунту хлібу не дамо. Ви нам не погрожуйте, ми не боїмося, голодна смерть страшніше".

Зі слів голови Трудової сільради Чайки, що дійшли до нас в "чекістських" доповідних, можна зрозуміти ситуацію, що склалася унаслідок хлібозаготівельної кампанії. "Нам уже робити нічого, хліба нема, увесь вивезли, вивезли навіть й відходи, сіяти нічим, в трьох колективах нема ні одного кілограма зерна. Не знаю, що будемо робити далі", - казав голова сільради. Його підтримав секретар партосередку Таранько: "докерувалися так, що й самі виходу не знайдемо. Це через те, що в нашій партії є зажим, не можна сказати правди; навіть, якщо нема, говориш, що є. Не знаю, що будемо робити далі. Молотьбу закінчили, плану хлібозаготівлі ще не виконали, сіяти нічим й забезпечити колгоспників також нічим. Довели колгоспи до того, що самі себе мають ліквідувати".

Схожі думки висловлював голова комуни "Прогрес" Токмацького району: "Жнива закінчені, план хлібозаготівлі не виконаємо, а їсти будемо кукурудзу".

У Василівському районі уповноважений по хлібозаготівлі у селі Верхня Криниця Файнштейн до села й не їздив. Оточенню говорив приблизно таке (а ті вже донесли до ДПУ): "Чого мені туди їхати, коли мені там робити нічого, хліб давай, а його уже там нема, нічого їсти, нічого сіяти й нічого заготовлювати. Що я можу сказати колгоспникам: "вези хліб", коли я знаю, що його вже там нема".

Досить скептично відреагували в селах і на зниження плану хлібозаготівлі. У Токмацькому районі секретар партосередку Логвиненко говорив: "Ми вивезли в хлібозаготовку 1483 центнери зернохліба й більше везти нічого, так як я навіяв з полови й озадків 60 центнерів зерна й більше сіяти нічого, так що, якщо план хлібозаготівель з нас не знімуть, ми його все одно не виконаємо". Голова артілі ім. Будьонного Одинець, який був присутній при цій розмові, підтримав Логвиненка: "У мене така ж картина, скільки не знижуй, все одно вивозити нічого".

У артілі ім. Будьонного, але вже Михайлівського району, навіть за умови зниження на 50% плану хлібозаготівель, можливостей виконати його також не було. Така ж ситуація спостерігалася й у артілі "Барикада", де могли зібрати лише 47% від спущеного "згори" плану. Голова артілі "Відповідь імперіалістам" Тітов у розмові з членами правління наводив цифри: "Ось ми вже молотьбу продовольчих культур закінчили, але вивозити на хлібозаготівлю нічого; план у нас виконаний по відношенню до першого завдання на 21,8%, по відношенню ж до зменшеного завдання – на 27,7% з цього ясно видно, що план ми не виконаємо".

У Мелітопольському районі також заявляли про неможливість виконати план. Уповноважений Фонарьов говорив про три "підшефні" колгоспи: "У мене колгоспники вимагають відповіді на питання, що їм робити з кіньми і що думає собі уряд, залишаючи коней без фуражу. Я не в змозі щось відповісти, але сам бачу, що в колгоспах коні дохнуть як мухи".

Природно, що грабіжницьку хлібозаготівельну кампанію у запорізьких селах намагалися саботувати. Про те, як село чинило опір "червоному" грабунку, Депо.Запоріжжя розповість у наступних публікаціях.

При підготовці публікації використано документи з книги: Розсекречена пам'ять: Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД / Упор.: В. Борисенко, В. Даниленко, С. Кокін та ін. - К.: ВД "Стилос". 2007. - 604 с.

Читайте також:

Праведники Голодомору: Що відомо про запоріжців, які рятували краян від смерті;

Партійці замість фахівців: Як німецький колоніст оцінював херсонські колгоспи напередодні Голодомору;

Як у Запоріжжі заморені голодом проросли деревами у парку культури та відпочинку.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

Також читайте нас на Facebook та у Twitter