Запоріжжя, що втрачаємо: Як ховають та псують "античну" кладку "круглого будинку"

Разом із краєзнавцем Романом Акбашем портал Depo.Запоріжжя продовжує проект "Запоріжжя, що втрачаємо". Його мета – розповісти містянам та гостям про цікаві об'єкти, які через байдуже та недбале ставлення псуються та руйнуються, замість того, аби приваблювати туристів.

Цього разу йтиметься про найвідомішу пам'ятку запорізького Соцміста - "Круглий дім", розташований за адресою: вулиця Незалежної України, 31. Будинок, побудований півколом, незмінно вражає розмірами та архітектурними рішеннями гостей міста, зокрема закордонних туристів.

Запоріжцями будівля здебільшого сприймається не як пам'ятка архітектури, а як старий житловий будинок, нехай і дуже незвичайний. Будинок не закинутий, тут живуть люди, і загалом він начебто має нормальний вигляд. Однак насправді цінність будинку як архітектурної пам'ятки постійно знижується, причому завдяки його ж мешканцям. Щороку фасад дедалі більше спотворюється утепленням і огидними пластиковими балконами.

"Круглий дім" будували на зльоті яскравого, але швидкоплинного періоду радянського конструктивізму – у 1933-1934 роках. Дороблявся він набагато довше і вже під впливом радянського монументального класицизму. Перед архітектором Георгієм Лавровим постало важке завдання, однак він блискуче його розв'язав: у "круглому будинку" напрочуд органічно доповнюють один одного ці два стилі.

"Коробка" будинку – класичний зразок конструктивізму: чітка форма, строгі лінії, прості фасади, жодних прикрас.

Галерея з колонадою та "антична" кладка на фасаді – вже данина новому архітектурному стилю, що зароджувався на теренах СРСР наприкінці 1930-х у повній відповідності до імперських настроїв того часу. Це - радянський монументальний класицизм. Деякі дослідники називають його постконструктивізмом, деякі – радянським арт-деко.

Тривалий час цей будинок був найбільшим у Запоріжжі за розмірами. "Круглий дім" вважався "елітним" житлом - його будували не для простих робітників, а насамперед для технічної інтелігенції та радянських керівників. Спроектовані були навіть окремі приміщення для прислуги, хоча й існує думка, що у СРСР цього "пережитку минулого" рішучо позбавлялися. Утім, мав же хтось обслуговувати "творців світлого майбутнього".

Навколо "круглого будинку" існує чимало легенд. Більшість з них пов'язані з незвичною формою споруди. Найпоширеніша думка – дім побудований у формі першої літери прізвища "Сталін", далі начебто мали побудувати інші будинки-"літери".

Ще одна подібна легенда розповідає, що будинок мав бути "першою літерою" абревіатури "СРСР". Акбаш запевняє, що це цілковиті вигадки: на проектах майбутнього Соцміста не було ніяких кварталів-"слів", будинків-"літер". Єдиним "круглим" будинком у Соцмісті проектувався саме оцей.

Легенда, яка цілком може бути правдивою, розповідає, що в архітектурі будинку увічнено ще одну головну пам'ятку радянського Запоріжжя – греблю Дніпрогесу, яка має дугоподібну форму. Зважуючи на те, що у Шостому селищі – так у часи будівництва "круглого дому" називалася ця частина міста – селили дніпробудівців, може виявитися, що легенда дійсно небезпідставна. Особливої схожості будинку з Дніпрогесом надає галерея з колонадою. З певних точок вона здається нескінечною.

Через схожість із Дніпрогесом з "круглим будинком" пов'язана ще одна місцева легенда. Начебто під час радянсько-німецької війни німецький льотчик-бомбардувальник переплутав дім із греблею і скинув на нього бомби. Роман каже, що ця історія також не витримує перевірки фактами – ані будинок, ані Дніпрогес ніколи не бомбили з повітря, в цьому не було потреби. Однак варто зауважити, що під час війни будинок все ж таки постраждав, але невідомо, як саме. "Рани" Другої світової на ньому можна побачити й досі: у деяких місцях чітко видно різницю між старою та новою цеглою, останньою ці "рани" саме і "лікували".

За замислом архітектора, будівля мала свій "ритм" – галерея, колони, лоджії – все це створювало образ і настрій. "Круглий дім" виглядав цілісно. А зараз цю цілісність потроху втрачає.

Насамперед, потерпає унікальна кладка фасаду, зроблена в античному стилі - архітектурний класицизм, не лише радянський, спирався саме на античні зразки. Плити утеплення, що їх використовують нині жителі "круглого будинку", ховають під собою цю унікальну кладку і, до того ж, псують колір будівлі.

Можна було б тішитися тим, що все більше запоріжців переймаються питаннями енергоефективності, якби це не "вбивало" унікальну архітектуру. "Я розумію, що у квартирах прохолодно, розумію, що хочеться утеплити свій дім. І може, хтось скаже: "Нумо поживи у домі без утеплення". Але насправді зовнішній вигляд будинку не є власністю мешканців, це пам'ятка. Я не знайомий з технологіями утеплення, але, імовірно, його можна провести зсередини, або хоча б зберігати колір та текстуру фасаду", - переймається краєзнавець. За логікою, ці питання має врегулювати влада, адже будинок входить до переліку об'єктів культурної спадщини архітектури та містобудування Запорізької області.

Будинок великий, поруч із ним чимало дерев, завдяки цьому зміни на фасаді ще не кидаються у вічі. Але це питання часу. Одного разу він безповоротно втратить первісний вигляд, і стане пам'яткою байдужості та варварству.

Роман Акбаш зауважує, що будівель, в яких так добре з'єдналися та збереглися риси конструктивізму і радянського арт-деко, небагато не лише в Запоріжжі, але й загалом в Україні. Тож не зберегти це для нащадків – справжній злочин.

Читайте також:

Як проростає березами занедбаний замок Вальмана;

Як сучасні "культурні нашарування" поховали мрію конструктивістів;

Як помирає легендарний 700-річний запорізький дуб;

Як ватри безхатьків знищують стародавній поштамт менонітів;

Запоріжжя, що втрачаємо: Як для Януковича замурували янголів земської лікарні старого міста.