Запоріжець під Крутами та невідомий підполковник Армії УНР з Малокатеринівки: Чим позначився січень

У січні традиційно в Україні згадують певні ключові події в модерній історії, перш за все – державотворення. Звичайно, багато уваги приділяється проголошенню незалежності УНР у 1918 році та Дню Соборності на згадку про Акт Злуки УНР та ЗУНР 1919 року. Це очевидно, оскільки апелювання до цих подій і є зерном нашої спадковості боротьби за незалежність. І коли ще згадувати про нашу боротьбу з Росією, білою й червоною, як не зараз – коли ворог той самий.

Багато уваги також у нашій державі приділяється українським спартанцям – бійцям, які під Крутами намагалися зупинити переважливі сили росіян, які спішили до Києва. На думку історика й пластуна Юрія Юзича, одним з учасників крутянського бою міг бути уродженець сучасної Запорізької області. Це дійсно може бути цікаво, оскільки на сьогодні немає жодних даних, що наші земляки брали там участь. Отже, мова про уродженця міста Оріхів майора Армії УНР Андрія Качана. Народився він у 1887 році, вчився у Преславській вчительській семінарії, а потім вчителював. З 1914 року – у російській армії, а з початком революції – в українській. Був курсовим старшиною Першої Української Старшинської Школи у Києві 1917 року. В цілому ж, життєвий та бойовий шлях Андрія Качана відомий лише у загальних рисах.

Нотатка про смерть майора Армії УНР Андрія Качана

Загалом, завдяки пошуковій роботі Юрія Юзича, стали відомими ще кілька прізвищ військових діячів доби Української революції, які народилися на території сучасної Запорізької області. Зокрема, й уродженець Малокатеринівки Запорізького району підполковник 20-го стрілецького куреня 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР Гриць Прокопійович Різник. Відомо, що у листопаді 1920 року в складі Армії УНР він перейшов на західний берег Збруча та був інтернований польською владою. Станом на березень 1921 року служив поручником 20-го стрілецького куреня 3-ї Залізної стрілецької дивізії й перебував у таборі інтернованих ч. 10 в м. Каліш, Польща. Юрій Юзич також знайшов документ Повстансько-партизанського штабу про відправлення Різника на Канівщину для роботи у підпіллі на території восьмого повстанського району.

Окремо хотілося б акцентувати на документі, який віднайшли у Національній бібліотеці Польщі у Варшаві. Це лист Олександрівської міської управи датований травнем 1918 року, коли у теперішньому Запоріжжі на постої перебували підрозділи Армії УНР/Української Держави Павла Скоропадського та відділи Українських січових стрільців. Адресований лист був сотнику Гемпелю, який був комендантом міста, а зміст зводився до необхідності наведення ладу й прибирання у приміщеннях чоловічої гімназії (тепер – перший корпус Запорізького національного університету) та на навколишній території. Крім того, вимагалося міцно прив’язувати коней, оскільки вночі вони вибігали у місто й руйнували огорожу у приватних землеволодіннях. На звороті листа є помітка Гемпеля про переадресацію документу до УСС. Сотник Микитка, який командував січовими стрільцями в Олександрівську, переслав листа до виконання третій сотні, а вже звідти була отримана резолюція, що "приказ виконано – порядок зроблений".

Лист про необхідність наведення ладу й прибирання у приміщеннях чоловічої гімназії

Резолюція, що "приказ виконано – порядок зроблений"

Наостанок, без прив’язки до історії Української революції та Запорізького краю, хотілося б написати кілька слів про книгу, що опосередковано присвячена подіям, які стали можливими не в останню чергу через програш українського державотворення. Вже минулого 2021 року у Бердянську директорка місцевого музею Людмила Ноздріна надрукувала книгу "Репресоване покоління. Зберігаємо пам'ять". Конкретний жанр книги визначити досить важко: це й публіцистичні нариси, й збірник спогадів, й анотований довідник. Очевидно, що така різноманітність зумовлена тим, що видання скероване не лише професійним історикам, а перш за все – звичайним жителям регіону та країни. Тим, хто цікавиться історією рідного краю, кого зачепила експозиція у музеї й хотіли б дізнатися більше. Саме ж видання складається з чотирьох частин:

• бердянці під жорнами репресій (науково-популярні нариси);
• спогади про репресії (з фондів музею);
• архівні документи з фондів музею (анотований мартиролог, документи репресованих, витяги з Кримінального кодексу УРСР 1927 року);
• документи з ГДА СБУ, які стосуються репресованих бердянців.

Без зайвого пафосу хочеться зауважити, що книга дійсно буде в пригоді тим, хто цікавиться історією рідного краю. Рівно ж й тим, хто хотів би заглянути у майбутнє й дізнатися, що чекає, нас якщо ми втратимо державу нині.

Книга "Репресоване покоління. Зберігаємо пам'ять"

Читайте також

Сторіччя Запорізького краєзнавчого музею та ювілей соратниці Махна: Чим позначився грудень

День Гідності та Свободи та фальсифікації щодо кількості жертв Голодомору: Чим позначився листопад

День захисників і захисниць та переосмислення визвольних змагань: Чим позначився жовтень