День Гідності та Свободи та фальсифікації щодо кількості жертв Голодомору: Чим позначився листопад

З нагоди Дня Гідності та Свободи український рок-гурт "Без обмежень" випустив нову пісню, слова з якої й стануть лейтмотивом допису: "Вільні люди – так було й так буде". Серед загалу різноманітних подій цього місяця все ж виокремимо такі, що об’єднані розумінням і сенсом української гідності та відчуттям свободи.

17 листопада виповнилося 100 років одній з останніх битв Української революції. Саме того дня 1921 року відбувся бій біля села Малі Миньки на Житомирщині, у якому група повстанців – учасників Другого зимового походу була атакована більшовицькими військами на чолі з Котовським. Не будемо вдаватися у подробиці бою, його перебігу й наслідків. Зауважимо, що 359 полонених українських бійців були розстріляні за рішенням "надзвичайки" 22 листопада біля містечка Базар.

Завдяки мемуарній та історичній літературі до наукового обігу був введений український боєць, який був відповіддю на пропозиції червоних зрадити присязі й перейти на сторону більшовиків: "Я козак 6-ї Січової Стрілецької дивізії Щербак. Від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що нас чекає і ми не боїмося смерті, але до вас служити не підемо. Коли ж ви повбиваєте нас, то знайте, що за нас вам помстить весь український народ! А коли до українських вояків дійде чутка про вашу ганебну роботу, то за кров нашу вони будуть нищити все, що тільки має хоч малий зв’язок з вами, каторжани".

Серед розстріляних тоді були й уродженці сучасної Запорізької області. Вони наведені у книзі "Рейд у вічність", яка побачила світ за загальною редакцією Романа Коваля у 1998 році. Разом з іншими повстанцями, розстріляними під Базаром, наші земляки були реабілітовані 27 квітня 1998 року.

1. Гапоненко (Голоненко) Захар Дмитрович. Народився 1896 року в Бердянському повіті Таврійської губернії. Українець. Закінчив середню школу. Швець. Безпартійний. В Армії УНР із 1919 року. Служив у 10-му курені 4-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. 17 листопада 1921 року потрапив у полон під с. Малі Миньки.
2. Ковтуненко Іван Наумович. Народився 1896 року у м. Токмак. Українець. Селянин. Закінчив сільськогосподарську школу. Безпартійний. В Армії УНР із 1919 року. Служив у 10-му курені 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії. Під час Другого Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. 17 листопада 1921 року потрапив у полон під с. Малі Миньки.
3. Корнієнко Тиміш Никанорович. Народився 1897 року у м. Бердянськ Таврійської губернії. Українець. Міщанин. Малограмотний. Безпартійний. В українській армії з 1918 року. Інтернований в одному з польських таборів. Під час Другого Зимового походу – в обозі 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. 17 листопада 1921 року потрапив у полон під с. Малі Миньки.
4. Прусняк (Хрустяк) Савелій Кузьмич Народився 5 грудня 1895 року у с. Юріївка Романівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії (тепер – Бердянський район Запорізької області). Українець. Селянин. Малограмотний. Безпартійний. В Армії УНР з 1919 року. Інтернований в одному з польських таборів. Під час Другого Зимового походу – в обозі 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. 17 листопада 1921 року потрапив у полон під с. Малі Миньки. На початку грудня 2018 року на будівлі школи у рідному селі бійця урочисто відкрили інформаційну дошку.

Відкриття меморіальної дошки Савелію Прусняку

Святкування Дня Гідності та Свободи, на превеликий жаль, чим далі, тим більше нагадує "отбиваловку" й черговий привід для "квітоприкладства". Складається враження, що це свято свідомо маргіналізується, оскільки символізує собою ті свободи, над обмеженням яких так цілеспрямовано працюють політики. Погано мають вигляд намагання декого з публічного простору ототожнити цей день виключно із процесом зміни влади у 2014 році. Згадується вічно-актуальне: "Не за це стояв Майдан".

Проте, не для полеміки про цінності та ідеали українського протесту пишуться ці рядки. Здається, що пригасити усі незрозумілості можна буде, зокрема, шляхом усвідомлення цілісності процесів розвитку держави й розвитку самосвідомості. Святкуючи (а нам є що святкувати!) День Гідності та Свободи, ми маємо згадувати й студентське голодування, Революцію на граніті, і про акцію "Україна без Кучми", про "помаранчевий" Майдан і про безкомпромісні події 2013-2014 років. Не забувати про гідність тих бійців українських добровольчих підрозділів УНСО, які зупиняли наступ російського імперіалізму у Придністров’ї, Грузії та Ічкерії ще у 1990-х, виборюючи Свободу. День Гідності та Свободи – це про кожного з нас, це про українців, це про наші 30 років по розпаді радянської тюрми народів. Тож, будьмо гідними нашої свободи.

І чергова "ложка дьогтю"… Напередодні вшанування пам’яті жертв Голодомору Україна примудрилася "сісти в калюжу" з черговою спробою гри в жертву-всіх-жертв. Йдеться про, очевидно, висмоктану з пальця цифру у 10,5 мільйона жертв трагедії. І все було б "нічого", якби не ціла злива скандалів й викриття фальсифікацій зі сторони фахових дослідників теми, книговидавців та колишніх співробітників Музею Голодомору. Ситуація щодня набуває все більших скандальних обрамлень, що дійсно виглядає на ретельно сплановану провокацію. Бо як можна вимагати від світу визнання Голодомору геноцидом, якщо ми самі не можемо розібратися у цій проблемі? Та й чи матиме широкий загал бажання обговорювати це вбивство голодом, якщо тема настільки зведена до категорії "жовтої преси"… Скандальність ситуації дійсно виглядає надто керованою. Що це – блюзнірство, синдром Герострата, інформаційна диверсія, набій у жерлі гібридної війни, чи щось інше? Перш за все, гра в цифри – плювок у пам'ять "і мертвих, і живих, і ненароджених"…

P.S. 22 травня 2009 року Головним слідчим управлінням СБУ була порушена справа про Голодомор в Україні. Рішення Київського апеляційного суду 13 січня 2010 року щодо винуватців Голодомору зафіксувало число жертв Голодомору – 3,9 мільйона, що складало 13% населення тогочасної України. Хіба цього мало?

Читайте також

День захисників і захисниць та переосмислення визвольних змагань: Чим позначився жовтень

"Смак радянського" у Львові та сторіччя музею в Мелітополі: Чим позначився вересень

"Ляпи" ювілею та унікальний архів: Чим позначився серпень