Мелітопольський сепаратизм: Хто і навіщо дав Балицькому карт-бланш на від'єднання округу

Відверто сепаратистська заява народного депутата з фракції "Опоблоку" Євгена Балицького про можливий "від'їзд" території його округу, а це Мелітополь і Мелітопольський район (понад 200 тисяч жителів), зі складу України, приголомшила чималу кількість громадян. Прославився нардеп в прямому ефірі: на побажання Дмитра Корчинського членам фракції "Опоблоку" швидше поїхати на Росію. Балицький відповів: "Ми поїдемо! Може бути. Такі як округ, який я представляю. Тільки ми поїдемо зі своїми територіями. Вас це зовсім не бентежить?"

Особливого символізму заяві Балицького надало те, що пролунала вона акурат до 13-ї річниці багатьма призабутого Сіверськодонецького з'їзду, який поклав початок сепаратистському тренду в український політиці і врешті решт створив умови для гібридної путінської агресії.

Аби не бути голослівними, наведемо кілька сіверськодонецьких висловів від 28 листопада 2004 року, схожість яких із заявою мелітопольського нардепа важко не помітити. Цитати наводимо мовою оригінала зі стенограми з їзду.

Ось говорить тодішній мер Запоріжжя Євген Карташов: "Вы знаете, когда Екатерина II приняла решение по запорожскому казачеству, куда пошло запорожское качество? Юрий Михайлович Лужков знает" (тодішній мер Москви був почесним гостем сепаратистського збіговиська, - Ред.).

Ось бере слово "мама ПісУАРа" (Південносхідної Української автономної республіки, - Ред.), тодішня довірена особа кандидата в президенти Віктора Януковича, нині втікачка Раїса Богатирьова: "…Если не хотят сегодня, чтобы это был 13-й последний год независимости единой Украины, они нас услышат с вами (аплодисменты)… Я хочу вас призвать поддержать меня и обратиться ко всем, кто слышит и кто узнает о нашем собрании: в день, когда вдруг кому-то вдруг взбредет в голову проводить повторное голосование, мы на него с вами не пойдем, мы будем проводить референдум о создании Юго-Восточного государства (овации, аплодисменты). Это ответ на все вопросы".

А ось не менш відверто висловлюється перший "бурятський шахтар" Донбасу, тодішній нардеп Василь Надрага (народився в Бурятії, починав працювати на шахті на Луганщині, - Ред.): "Мы все когда-то учились с вами в школе и помним закон физики: сила действия равна силе противодействия (аплодисменты). Мы глубоко убеждены, что с нами можно договариваться, на нас единственное чего нельзя делать – на нас нельзя давить. Они додавили до создания сегодняшнего союза юга и востока, они нас поддавливают к федерации. Милые мои, с этой трибуны хочу сказать - не додавите до суверенитета (бурные аплодисменты)".

Нема нічого нового під місяцем і сонцем: Балицький на тлі порушеної через його спіч карної справи тепер теж пояснює, що до заяв про можливий суверенітет Мелітопольщини його підштовхнули буцімто "сепаратистські" висловлювання опонента. "Сказане мною прозвучало у відповідь на відверто сепаратистську заяву Дмитра Корчинського, який відкрито заявив, що українцям потрібно роз'єднуватися. Причому сказано це було у відповідь на мій заклик до об'єднання", - пояснює нардеп.

Утім, про експромти навряд чи може йтися, адже сепаратистські тренди Балицький відпрацьовує давно, цілеспрямовано й натхненно. Серед них усім добре відомі висловлювання про те, що південний схід годує всю країну, про необхідність особливого статусу для російської мови і, звісно ж, про дідів, що воювали.

Примітно, що заява про Мелітополь, який годує країну, від 28 вересня 2016 року, зі сторінки Балицького у "Фейсбуці" зникла (утім, ми її зберегли по "гарячих слідах").

Безслідно зник і законопроект "Про забезпечення державної підтримки заходів з розвитку, популяризації та захисту російської мови, інших мов національних меншин в Україні", зареєстрований наприкінці 2016 року. Зняття проекту з розгляду у Верховній Раді співпало з гучними заявами голови СБУ Василя Грицака. Очільник спецслужби оприлюднив аудіозапис розмов групи осіб, які за вказівками з РФ здійснювали системні заходи з дестабілізації ситуації в Україні. На оприлюдненому запису, зокрема, обговорюється організація подання замовного законопроекту про забезпечення державної підтримки заходів, розвитку та популяризації російської мови в Україні. Прізвище нардепа Балицького не звучить, однак саме він подав цей законопроект. Окрім цього, напередодні Нового року Євген Балицький оприлюднив відеоролик на підтримку проекту, який широко тиражували російські і проросійські ЗМІ.

Цього року Балицький остаточно похоробрішав. Став натхненником та активним учасником "ватного шабашу" у Мелітополі 9 травня, а тепер взагалі заговорив про від'єднання територій.

Це, звісно, можна пояснити очікуванням виборів: у 2019 році на нас чекають і президентські, і парламентські перегони, тож провідні політсили не приховують, що вже активно до них готуються. І заяви політиків ставатимуть чим ближче до виборів, тим радикальнішими. Утім, далеко не всі наважаться на нехтування законами. А Балицький вже демонструє, що готовий йти "до кінця". Й наврядчи його підштовхують до цього жителі його округу.

Мелітопольщину нерідко вважають якимось проросійським осередком запорізького регіону, але це, як то кажуть, "обивательська" думка, підтримувана, зокрема, тамтешніми одіозними особами на кшталт того ж Балицького чи "антимайданівки" Уманець. Разом з тим, за даними Depo.Запоріжжя, у 2014-2015 роках запорізькі спецслужби, наприклад, більш бентежив Енергодар - молоде місто енергетиків, понад 70% населення якого є вихідцями з Росії. Утім, в якихось особливо радикально сепаратистських поглядах навіть енергодарці помічені не були. Тим більше, не можна підозрювати в них мешканців Мелітопольщини. Так, мелітопольці провели Балицького у Раду на виборах 2014 року: його тут підтримали понад 30 тисячами голосів. Утім, це лише 47% від загальної кількості виборців, і сьома частина від загальної кількості жителів округу. Тож, певно, не вони дали нардепу карт-бланш на заяви про від'єднання території.

Сумнівно і те, що Балицьким керували з Кремля. Те, що московські куратори в нардепа є, - майже доведений спецслужбами факт, адже проросійський мовний закон за допомогою Балицького проштовхували саме ці куратори. Утім, бажаючих попрацювати на Кремль в українському політикумі, на жаль, і так вистачає, а мелітопольський нардеп далеко не перший у цих ланках.

У сумнозвісній пошті Суркова є перелік днів народження певних українських політиків, така собі нагадувалка для помічників, кого і коли треба вітати. Там є і Балицький, а крім нього ще півсотні прізвищ. Тож на особливу прихильність кремлівських йому не варто розраховувати. Можливо, усвідомлення цього і підштовхує народного депутата до радикальних проросійських заяв: таким чином він рекламує себе в очах путінської шайки. Чи отримає він за це відповідну підтримку з Москви - питання спірне. Зате його цілком можуть використати, трохи розкрутити як проросійського українського політика, на якого тиснуть в Україні через його погляди, а потім позбутися. Добре, якщо позбутися не таким чином, як Гіві з Моторолою.

Однак, варто зазначити і те, що своєрідний дозвіл на антиукраїнські заяви надали Балицькому, і не лише йому, сама Українська Держава та її спецслужби. Надали ще тоді, коли не запроторили за грати учасників Сіверськодонецького з'їзду. За словами деяких правоохоронців те, за що сьогодні судять Олександра Єфремова, наприклад – квіточки у порівнянні з тим, що казали, запроваджували чи намагалися запровадити сепаратисти зразка 2004 року, просто тоді вони не дочекалися путінських військ. Сьогодні Балицький – і не тільки він – фігурує в кількох кримінальних справах, які стосуються порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України та державної зради. Якщо їх в чергове не доведуть до кінця, то сепаратизм в Україні й надалі квітнутиме.