Голкове вушко Великої реставрації: Чи є шанси у Хортиці та будинку Бадовського в Запоріжжі

У затвердженому на цей рік переліку об’єктів, які отримають фінансування в межах "Великої реставрації", їх 22. Вичерпний список регіонів, де розташовані ці пам’ятки: Київ, Чернігівщина, Черкащина, Львівщина, Тернопільщина, Буковина й Франківщина. У "великому" переліку (на три роки), який ще буде допрацьовуватися, є понад сотня об’єктів, і знову – жодного з Запорізької області. Depo.Запоріжжя спробувало розібратися, чому запорізькі пам’ятки не потрапили до "Великої реставрації", чи варто шукати тут "зраду", а головне, чи залишаються ще у регіону можливості отримати державне фінансування за програмою.

Які запорізькі об’єкти подавалися на "Велику реставрацію"

Оголосивши 3 березня відбір проектів "Великої реставрації" (це частина програми "Велике будівництво"), Міністерство культури та інформаційної політики надавало 30 календарних днів на прийом заявок. Треба думати, що бажаючих було чимало. Один лише Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації подав, за словами його директора Владислава Морока, кілька заявок:

• об’єкти Національного заповідника "Хортиця";

• історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова" у Василівці;

• будівля обласної філармонії (концертний зал імені Михайла Глинки);

• будівля Запорізького обласного краєзнавчого музею;

• будівля театру ім. Володимира Магара.

Подавали заявки й інші суб’єкти: місцеві ради, заповідники тощо.

Однак, за підсумками на опрацювання експертною групою, яка і мала визначити об’єкти до першої, другої, третьої "черг" реставрації, потрапили лише три запорізькі.

Будинок Бадовського

Будинок Бадовського

По-перше, до відбору потрапила заявка на ремонтно-реставраційні роботи на пам'ятці архітектури та містобудування національного значення Житловий будинок (суб’єктом подання на Мінкульті значиться Запорізька міська рада). Йдеться про будинок №59 на проспекті Соборному в Олександрівському районі Запоріжжя, більше відомий містянам як будинок Бадовського або студентська поліклініка.

Цій будівлі старого Олександрівська близько 140 років. Зводилася вона як дохідний дім німецького промисловця Якова Бадовського, якому належав завод землекопних машин та знарядь. У 1917 році тут був розташований штаб Червоної гвардії та перший запорізький Ревком, від середини 1950-х і до 1977 року – виставкова зала краєзнавчого музею. Потім сюди переїхала студентська поліклініка.

Будівля – цікавий туристичний об’єкт і, безумовно, окраса старого Олександрівська, але її стан не найкращий.     

Олександрівська фортеця

Залишки Олександрівської фортеці

По-друге, до відбору експерти взяли заявку на музеєфікацію пам'ятки історії місцевого значення "Земляні вали і рови Олександрівської фортеці" (суб’єкт подання – Департамент культури і туризму Запорізької міської ради).

Від будівництва Олександрівської фортеці (1770 рік) веде свій офіційний відлік Запоріжжя, хоча думок щодо дати заснування міста чимало.

Читайте також

Олександрівська фортеця проти Костянтина Багрянородного: Скільки ж років Запоріжжю

Фортеця була земляною, відповідно, до нашого часу не дожила. Два роки тому, до офіційного 250-річчя Запоріжжя, дослідники вирушили на пошуки її залишків. "Готуємося до виходу в поле на пошуки Олександрівської фортеці – родоначальниці Запоріжжя. Про неї так багато відомо, що толком ніхто нічого не знає. Заповнюватимемо і смислові, і картографічні лакуни", – оголосили дослідники. І дещо знайшли. А саме – земляні вали та рови на території, прилеглій до запорізької гімназії №2 в Олександрівському районі Запоріжжя. Туристів вони навряд чи вразять, але як історичний об’єкт, дійсно, вимагають збереження.

Кам’яна могила    

Заповідник "Кам’яна Могила" з музейним комплексом

І нарешті, третьою заявкою, яка розглядалася експертами для включення у "Велику реставрацію", була реконструкція будівлі А-2 комплексу будівель і споруд Національного історико-археологічного заповідника "Кам’яна Могила" у селищі Мирному Мелітопольського району Запорізької області (суб’єкт подання – Національний історико-археологічний заповідник "Кам’яна Могила").

Власне Кам’яна Могила – унікальна пам’ятка, яку називають "українським стоунхенджем". Це – пісковиковий пагорб, у печерах якого можна побачити тисячі петрогліфів – наскельних малюнків стародавніх людей від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя. Утім, на "Реставрацію" подавався не пагорб, а сучасні будівлі музею.

Так чи інакше, ані жоден із цих об’єктів, які вивчала експертна група, ані решта поданих, про які, зокрема, згадав Владислав Мороко, в програму "Велика реставрація" не потрапили.       

Чому запорізькі пам’ятки не потрапили в програму і чого їм чекати

Директор Департаменту культури Запорізької ОДА закликає "не шукати зраду" у затвердженому переліку об’єктів. За його словами, частина запорізьких об’єктів від початку не підпадала під вимоги Мінкульту.

По-перше, реставрації за програмою підлягають, грубо кажучи, історичні старовинні об’єкти. Але, Музей історії Запорізького козацтва – це новобуд, як і решта об’єктів, які, наприклад, хочуть привести до ладу на Хортиці. Не про яку реставрацію у даному випадку не йдеться. Теж саме кажуть і заповіднику "Кам’яна могила", де сподівалися реставрувати коштом програми музейну будівлю. "Ми знали про цей недолік нашої заявки, але, сподівалися, раптом вийде", – пояснюють в музеї. 

По-друге, гроші за програмою не передбачені для об’єктів комунальної власності. Це, на думку директора Департаменту культури ЗОДА, дійсно, суттєвий недолік, але Мінкульт обіцяє вимоги допрацювати. Уже до другого етапу відбору в об’єктів комунальної власності буде можливість потрапити у "Велику реставрацію". "Міністерство культури та інформаційної політики працює над внесенням змін до законодавства, що дасть можливість об'єктам комунальної форми власності взяти участь у програмі "Велика Реставрація". Переконані, що об’єкти комунальної форми власності зможуть взяти участь у другому відборі проектів у межах програми "Велика Реставрація", –  повідомили у Міністерстві.

Чи дістанеться "Велика Реставрація" Хортиці

Заплановані до реконструкції об’єкти Національного заповідника "Хортиця" будуть приведені до ладу, зокрема, і за кошти державного бюджету, хоча вони і будуть виділені "окремим рядком", запевнив Владислав Мороко. Йдеться про три об’єкти: Музей історії Запорозького козацтва, штучний пагорб, з якого відкривається розкішний від на Дніпрогес, та Козацьке коло – хортицьку галявину, на якій час по часу влаштовують масові заходи.

У той же час генеральний директор Національного заповідника "Хортиця" Максим Остапенко, підтвердивши, що очікує на фінансування "окремим рядком", зазначив, що поки йдуть бюджетні узгодження, втримається від коментарів щодо цього. 

Презентація проєкту реконструкції пагорба під час візиту на Хортицю міністра культури Олександра Ткаченка     

Читайте також

Таїна хана Аспаруха та пам'ятник Олександрівська: ТОП-7 цікавинок про Запоріжжя