ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Олександрівська фортеця проти Костянтина Багрянородного: Скільки ж років Запоріжжю

Зміна офіційної дати заснування Запоріжжя у 2014 році не поставила крапку в дискусії щодо віку міста. Відомі фахівці розділилися на два "табори", завзято наводячи аргументи на користь своїх версій: 952 та 1770 років 

Depo.
16 жовтня 2017 15:00
ФОТО: depo.ua

Минулого тижня у Запоріжжі з новою силою залунала призабута дискусія про вік міста. У краєзнавчому музей на круглий стіл зібралися історики та громадські діячі – прихильники "тисячолітньої" версії. Їхні опоненти, що ведуть відлік історії міста з XVIII століття, звичайно, не могли промовчати – вкотре почалися суперечки у соцмережах та подекуди в реальному житті. Ще одну хвилю інтернет-війни, сам того не бажаючи, спровокував нардеп Ігор Артюшенко. У день Покровського ярмарку він привітав місто з 247-літтям (що, до речі, є помилкою – Олександрівську фортецю почали будувати у серпні, а не у жовтні), отримавши у відповідь обурення коментаторів.

Вони нагадали, що у 2014 році міськрада офіційно вирішила вважати роком заснування Запоріжжя не "традиційний" 1770-й (початок будівництва тієї самої фортеці), а 952-й. Цю пропозицію внесла робоча група, яка тривалий час працювала над даним питанням. Відштовхувалися члени групи від трактату візантійського імператора Костянтина Багрянородного (Порфірородного, на заглавній ілюстрації), "Про управління імперією".

У праці той згадує місця в межах сучасного Запоріжжя – Крарійську (Кічкаську) переправу та Хортицю (острів святого Георгія): "На цьому острові вони здійснюють свої жертвоприношення, оскільки там стоїть величезний дуб: жертвують живих півнів, застромлюють і стріли довкола [дуба], а інші - шматочки хліба, м'ясо і що має кожен, як велить їхній звичай. Кидають вони і жереб на півнях: чи зарізати їх, чи з'їсти, чи відпустити їх живими. Від цього острова роси [Ρωσία - грецька назва Русі] не бояться печенігів, доки не опиняться в річці Селіна [дельта Дунаю]".

Серед запоріжців (а також жителів інших регіонів, яких цікавить ця тема) нова дата за три роки ще не "прижилася". Наприклад, невелике бліц-опитування в соцмережах показало кількісну перевагу прихильників "традиційної" дати приблизно у два рази.

Немає єдиної позиції щодо віку міста і в дослідників. Ми вирішили дізнатися аргументи прихильників обох версій серед істориків.

952-й: Федір Турченко - доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету, голова робочої групи з уточнення дати заснування міста.

"Скільки істориків, стільки й точок зору. Одна з них полягає в тому, що датування міста – це не суто історична проблема, і останню крапку в ній має ставити громада. Якщо спростити, то тут співвідносяться 50 на 50 наука та думка громади.

Для більшості існуючих міст точну дату заснування назвати важко. Необхідною підставою вважається безперервність існування населеного пункту, який став містом. Інколи дуже важко визначити, безперервний цей процес, чи ні.

Історики можуть висловити свою точку зору, з якого часу тут жили люди, чи переривався цей процес. А громада вже має вирішувати це питання остаточно. Позиція громади визначається безліччю факторів.

Тому все це досить умовно. Так само умовною була минула дата – 1770 рік. Хіба можна казати, що урбанізація цього місця почалася тоді, коли тут з'явилася команда солдат?"

1770-й: Володимир Мільчев - доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Запорізького національного університету.

"Якщо дивитися з точки зору історії, а не політики, ніякої дискусії тут немає. Є така спеціальна історична дисципліна – історична урбаністка. За її стандартами містом вважається поселення, яке має традицію безперервного розвитку, або, якщо цей процес переривався, тяглість традиції.

З цієї точки зору на роль основи, з якої йдуть витоки сучасного Запоріжжя, може претендувати лише Олександрівська фортеця. Всі інші спроби є псевдонауковими, "висмоктаними з пальця". Те, що деякі історики підігрують певним колам у їхніх спробах "відштовхуватися" від 952 року – нехай це буде на їхній совісті. Причини цих спроб очевидні – "подалі від Росії": починати історію міста хоч від підкови коня князя Святослава, аби не від російської фортеці. Це "дитяча хвороба" - більшість націй, які мали досвід існування у складі імперій, на це перехворіли. Нам ще, мабуть, треба якийсь час.

План Олександрівської фортеці

Зі всіх подібних спроб переглянути дати заснування південноукраїнських міст підстави є хіба що у випадку Дніпра. Там дійсно губернські установи спочатку були перенесені у вже існуючий з козацьких часів Кодак. І тут реально можна починати історію міста з Кодака, а не Катеринослава. А у випадку з Запоріжжям нічого подібного не було. На мою думку, 1770 рік – "залізобетонна" дата".

952-й: Максим Остапенко - кандидат історичних наук, директор Національного заповідника "Хортиця".

"Я більше схиляюся до давньої дати, але для мене це не догма.

Дати заснування міст дуже часто є символічними – взяти хоча б Київ та Москву. Для мене ключовим моментом є те, що територія сучасного Запоріжжя, Хортиця, Кічкас стали центром слов'янської колонізації Подніпров'я починаючи з часів глибокого Середньовіччя. Уличі в добу Київської Русі, бродники, а пізніше запорозькі козаки створили тут унікальний етнічний анклав.

Вважати чи не вважати це прототипом міста – для мене абсолютно не принципово. Головним є те, що 1000 років тому, а може більше, тут сформувалися населені пункти, які потім стали основною для концентрації населення в міський центр. Чи були ті поселення "протомістами", чи це були якісь тимчасові населені пункти, ми довести не зможемо, тому що вони знищені під час будівництва Дніпрогесу. В історії є багато прикладів, коли населений пункт виникав, потім тривалий час його не існувало, потім він відроджувався.

Коли Російська імперія сюди прийшла, вона прийшла не на порожні місця, в яких були тільки кочовики. Тут мешкало більш-менш стабільне населення.

Я намагаюся зробити все, щоб давня історія Запоріжжя стала більш цікавою, відкритою та креативною. Ми не маємо впиратися в якісь догмати, які були цікаві, скажімо, ЦК КПРС.

Дата заснування Олександрівської фортеці – це лише одна з дат хронології Запоріжжя. Чи було це заснування саме міста? У 1770 році Олександрівська фортеця не засновувалася, як місто. Вона створювалася як "фурштат" (передмістя фортеці, – Ред). Тому тут ще питання, що приймати за дату. Чому 1770-й, а не 1806-й, коли населений пункт отримав статус повітового міста під назвою Олександрівськ?

Я вважаю, що має бути дискусія, але вона має бути більш толерантною, бо в нас деякі опоненти впадають у крайнощі. Треба чути опонента, прислуховуватися до думок, які здаються невірними".

1770-й: Руслан Шиханов - кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету.

"У позиції щодо 952 року немає аргументів. Вони кажуть, що це перша згадка про місто у письмовому джерелі. У творі Костянтина Порфірородного немає жодної згадки про будь-який населений пункт. Там ідеться лише про річку Дніпро, пороги, переправу та острів. Археологічних знахідок, які б підтверджували теорію, жодних розвалин, теж немає.

Фактично робоча група ввела в оману депутатів міськради. Я готовий вислуховувати чужі аргументи, дивитися на якісь докази, але коли люди просто беруть історичне джерело та перекручують його – це недопустимо.

Добре, ми прийняли 952 рік з аргументом "це привабить туристів". А що ми їм покажемо 952 року? Рішення сесії міськради?

Якщо вже мислити таким чином, то більш аргументованою є дата IV-III тисячоліття до н.е. (сміється), бо стоянку тих часів реально було знайдено, там є археологічний матеріал, і навіть можна показати, де вона знаходилася".

Серед аргументів на користь 952 року лунало припущення, що зміна датування привабить туристів. За словами директора Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА Владислава Мороко, поки що "плодів" у цій галузі рішення міськради не принесло.

"Дату змінили, але її популяризацією поки не займалися. Туристи рішення міськради не читають, тому здебільшого про 952-й рік не знають", - зазначив чиновник.

Схоже, в Запоріжжі тема дати заснування ще довго буде відкритою, і невідомо, чи буде взагалі поставлено в ній крапку.

Наостанок подивимося, від чого відштовхуються в вчені, влада та громадськість інших країн, обираючи офіційну дату заснування міста.

Кишинів (1436 рік), Вільнюс (1323) та Мінськ (1067) датовані за першими згадками в документах та літописах. При цьому Вільнюс вже на той момент був столицею Великого князівства Литовського.

Відлік історії Риги (1201) та Єревану (782 р. до н.е.) ведуть з моментів, у які, згідно джерел, вони були засновані. У випадку з вірменською столицею все доволі суперечливо. Офіційно настільки давньою вона стала у радянські часи – у 1968 році урочисто відзначили 2750-річчя. Але за відправну точку було взято Еребуні – місто держави Урарту. Воно дійсно знаходилося на місці нинішнього Єревану, але після його занепаду там років 600 не виникало жодних значних населених пунктів. Тобто порушено принцип безперервності, про який кажуть науковці.

Залишки Еребуні

Рим формально трохи молодший за Єреван – 753 рік до н.е. Кілька версій дати заснування "вічного міста" легендарними Ромулом та Ремом були запропоновані дослідниками ще за часів Римської імперії, але ця – найвідоміша.

У Кракова немає формальної дати заснування (джерела свідчать, що у Х столітті він точно існував). День міста тут святкують на честь річниці здобуття Магдебурзького права у 1257 році.

Випадок Будапешту – унікальний. Офіційно він виник лише у 1873 році, коли були об'єднані три сусідні міста – Буда, Обуда та Пешт. Хоча при бажанні його можна було "зістарити" аж до двох тисяч років – тут жили ще кельти та римляни.

Велика кількість міст, серед яких Париж, Лондон та Прага, взагалі непогано себе почувають без офіційних дат заснування.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя