Таїна хана Аспаруха та пам'ятник Олександрівська: ТОП-7 цікавинок про Запоріжжя

З нагоди Дня міста портал Depo.Запоріжжя підготував сім маловідомих фактів про запорізьку історію та сьогодення.

1. Святкуймо двічі!

Три роки тому завдяки рішенню міськради Запоріжжя офіційно "постарішало" в кілька разів – тепер відлік його історії починають з 952 року. Версія дискусійна, і далеко не всі дослідники погоджуються з таким підходом, але йдеться не про це.

Примітним є той факт, що у свідомості багатьох "змішалися" дата заснування Олександрівської фортеці (1770 рік, з якого традиційного починали історію міста) та день визволення Запоріжжя від нацистів (14 жовтня – День міста). На багатьох сайтах помилково пишуть про 14 жовтня 1770 року як про день заснування Запоріжжя (або принаймні фортеці, якщо брати до уваги вже згадану зміну датування).

Насправді фортецю почали будувати 17 серпня (28 серпня за новим стилем). Історик Руслан Шиханов взагалі пропонує окремо святкувати день народження міста у серпні та день його визволення у жовтні.

Власне, принаймні у 1990 році День міста відзначали саме в серпні, а вже наступного року святкування "пересунули" на річницю визволення (нижче - матеріал у місцевій газеті, серпень 1990-го).

2.Великий болгарин

У 1930 році біля тодішнього села Вознесенка (нині територія Запоріжжя) археологи знайшли знаменитий "вознесенський" ("кічкаський") скарб. Найвідоміший з виявлених артефактів – срібний орел, що нині зберігається у Запорізькому краєзнавчому музеї (на заглавному фото).

Існує кілька версій щодо приналежності скарбу. Зокрема, деякі фахівці вважають, що це могила князя Святослава Ігоровича. А от серед болгарських дослідників популярною є думка, що тут був похований хан Аспарух, який у VII столітті правив Першим Болгарським царством. За популярністю серед болгар його можна порівняти з Ярославом Мудрим для українців. Іменем Аспаруха названі вулиці та невелике місто, йому встановлено кілька пам'ятників, а в телешоу "Великите българи" (аналог наших "Великих українців") він посів третє місце.

У 2010 році на запорізькій п'ятиповерхівці в районі колишньої Вознесенки було встановлено меморіальну табличку на честь Аспаруха.

3. Хто старший?

Ймовірно, найстарша запорізька будівля, що збереглася донині – двоповерховий дім біля Свято-Покровського собору, де нині розташовані пошта та "Запоріжзв'язоксервіс". Його збудували брати-купці Захар'їни у 1860-х роках.

Можливо, є ще старші будинки у кварталі між вулицями Шкільною, Фортечною, Поштовою та Слобідською. Іноді його називають "пам'ятником Олександрівська" - такий напис лишив на паркані хтось із жителів, ймовірно, обурений тим, що ці хатинки не розселили. Однак документів, які б дозволили визначити точний вік найстаршого будинку кварталу, немає.

4. Один француз, один латиш

Дізнатися, якою мовою говорили жителі Олександрівська у царські часи, дозволяють дані першого перепису населення Російської імперії 1897 року. Загалом, якщо вірити перепису, в місті мешкали 18849 людей. З них 8101 (43%) вказали в якості рідної мови українську (в оригіналі, за тодішньою термінологією, "малорусский язык"). На другому місці – "єврейська" мова (ідиш) – 5248 містян, або 28%. Російську ("великоруську") мову в якості рідної вказали 4667 олександрівців (25%). Це, між іншим, спростовує одразу два міфи – про "ісконно русскій юго-восток" та про "російськомовне місто та україномовне село".

Відносно небагато містян – 370 – вважали рідною мовою німецьку. Значно більше німецькомовних жило на території Олександрівського повіту, де були їхні колонії – аж 13644. Білоруською говорив 161 містянин, татарською – 43, грецькою – 16. Турецьку в якості рідної вказали 10 мешканців міста, болгарську – 7, вірменську – 4, чеську – 3, литовську, англійську та молдавську разом із румунською – по 2, французьку та латиську – по одному.

5. Від фюрера до шаха

Те, що в Запоріжжі бував Адольф Гітлер, – загальновідомий факт, якому присвячено чимало публікацій. Проте він був не єдиним іноземним лідером, що відвідував місто. У 50-60-х роках минулого століття сюди приїжджали Гамаль Абдель Насер (Єгипет, на фото він проїжджає нинішнім проспектом Металургів), шах Мохаммед Реза Пехлеві (Іран), Хо Ши Мін (В'єтнам) та У Не Він (Бірма).

6. Záporožská ulica та Saporishja-Platz

У німецькому Оберхаузені на честь Запоріжжя названо площу, а у польському Вроцлаві – вулицю.

Перший досі є містом-побратимом Запоріжжя, другий був ним за радянських часів. Словацька столиця Братислава офіційно ніколи не мала партнерських відносин з нашим містом, але на її карті теж можна знайти Запорізьку вулицю. Крім того, на цій вулиці є клініка, що називається так само – Záporožská.

"А сервіс, сервіс теж наш, запорізький?" - пожартував один з містян, прочитавши про словацький медичний заклад.

7. Майже як Франкфурт

За даними 2017 року, населення Запоріжжя – приблизно 745 тисяч людей. Десь стільки ж живе у туристичній "перлині" Польщі Кракові, німецькому центрі бізнесу Франкфурті та сицилійській "столиці мафії" Палермо.

Заглавне фото: Канал Z.