Банка гуталіну – шайба, льодовий майданчик – у кожному дворі: Як Запоріжжя ганяло на ковзанах

Цьогоріч ковзанки просто неба працюють у Запоріжжі на двох локаціях – на площі Фестивальній, що перед будівлею обладміністрації, та на каскаді фонтанів "Райдуга". Портал Depo.Запоріжжя з’ясував, де "кувалися традиції", тобто де запоріжці каталися на ковзанах, коли за кригу відповідали не спеціальні агрегати для охолодження, а природа.  

  

Сніжна зима тішила й дорослих, і дітей 

Запорізькі зими й у XX сторіччі не завжди та недовго тішили містян по-справжньому зимовою погодою: з морозом та гарним снігом. "Різні зими були, бувалі зовсім теплі. Справжня зима, як і зараз, починалася у січні-лютому, у грудні зазвичай снігу не було", – згадує зими п’ятдесятирічної давнини місцевий журналіст Олег Петренко. "Ну, може трошки холодніше було і, здається, вітри не такі сильні", – додає водій Віталій Вовченко.

Новий рік без снігу зустрічали запоріжці й у минулому сторіччі

Так чи інакше, а гарною зимовою погодою поспішали насолодитися усі містяни, особливо, діти. Одною з найголовніших зимових розваг ставали ковзанки.

У 1950-х роках найпопулярніша запорізька ковзанка була на стадіоні "Металург", нині на його місці "Славутич-Арена". "Чув, що заливали там усе: і бігову доріжку, і поле. Там же був пункт прокату ковзанів, буфет, "обігрівочна", музика грала. Сам величезний каток умовно можна було розділити на дві частини: бігові доріжки для спринтерів-ковзанярів і майданчик для вправ у фігурному і не дуже фігурному катанні", – розповідає запорізький краєзнавець Роман Акбаш.

Стадіон "Металург", фото: Ретро-Запоріжжя 

Певний час існувала ковзанка й на нинішній площі Фестивальній. Саме на цій ковзанці здобував у 1970-х перші дитячі перемоги та зазнавав перших поразок нинішній заступник директора запорізького музею техніки Олександр Бобров. "Тоді це ще була площа Жовтнева. Там заливали величезну ковзанку, встановлювали кілька, три-чотири, хокейних майданчики й проводили змагання між школами. Я теж брав участь. Іноді перемагали, іноді програвали. Завжди поверталися із синцями, бо ж захисту ніякого не було", – згадує Бобров.

Попитом у хокеїстів-аматорів користувався і майданчик за палацом спорту "Юність". "За "Юністю" був відкритий хокейний майданчик. Іноді на ковзанах можна було покататися в самій "Юності", коли там заливали лід на майданчику під дахом", – розповідає Акбаш.

В "Юності" тренувалися та грали професійні хокеїсти, саме вони "екіпірували" для гри запорізьких хлоп’ят. "Бігали на змагання, пробивалися у перший ряд, коли у гравців ламалися ключки, вони кидали їх нам. Ми брали, за допомогою бинтів, епоксидної смоли лагодили їх та грали", – розповідає заступник директора музею техніки.

Замість шайби хлопці 1960-1970-х використовували банки з гуталіном, які тягли з дому. Гуталін був недешевим, як згадує Бобров, батьки хлопців сварили. Тож за неписаним правилом, банку для гри приносили по черзі. Іноді брали порожні, в які для ваги засипали вологий пісок. Запоріжець Олександр Кравець згадав також, що замість шайби іноді, після певних маніпуляцій, використовували колеса від дитячих машинок.  

Юний запорізький хокеїст початку 1960-х, фото: Ретро-Запоріжжя 

Великі ковзанки влаштовували у старій частині міста, нинішньому Олександрівському районі. "У старій частині міста такі ковзанки заливали, наприклад, на стадіоні "Локомотив" і в парку Франка – зараз це сквер навпроти "машинки" (колишнього машінституту, нині університету "Запорізька політехніка", – ред.). Щось на зразок ковзанки взимку робили на ставку в парку "Дубовий гай". Там діяв і пункт прокату ковзанів, лиж, санок", – розповідає Акбаш.

На ковзанку "Локомотиву" ходив хлопцем кататися оператор запорізького телеканалу "Алекс" Володимир Отрішко. "Біля "Локомотиву" була велика ковзанка. На прокат можна було брати ковзани й за невеликі гроші кататися. Здається, там навіть музика грала. Людей приходило чимало", – згадує Отрішко.

У Шевченківському районі найпопулярніша ковзанка була на стадіоні "Стріла" заводу "Мотор Січ". Про неї згадує співробітниця підприємства Надія Щербань, яка ганяла тут на ковзанах на початку 1970-х. "Заливали її, коли морози були. Ми після школи з подружками туди бігли, кидали портфелі й каталися. Людей каталося багато. Музики там чи чогось такого не було, але нам подобалося, було дуже весело", – каже Надія.

У Комунарському районі мала попит ковзанка біля басейну "Байкал". "Там поруч встановлювали ще й дитяче містечко на час зимових канікул", – розповідає Акбаш.

Для жителів Правого берега, принаймні тих, хто жив ближче до Дніпра, кращою ковзанкою ставало водосховище перед греблею. "Від Правобережного пляжу завжди добре замерзало. Крига була гладенька, рівненька. Там каталися й на ковзанах, й просто на своїх двох, я, наприклад. Батьки мені ковзани купили, але вони були на кілька розмірів більші, ніж потрібно, тому мені не подобалися", – розповідає журналіст Петренко.

Загалом же ковзанок не бракувало, бо їх заливали чи не у кожному запорізькому дворі. "У 1970-х-1980-х це робили робітники "жеків". Ковзанки заливали й там, де п’ятиповерхівки, й новому районі. У Хортицькому житломасиві ковзанки були з огородженням", – розповідає запоріжець Вовченко. Нерідко ставали ковзанками та хокейними майданчиками для дітлахів й дороги. "На вулиці Сталеварів машин тоді майже не було, ми ганяли там", – каже Бобров. "У нас у дворі була власна ковзанка. Це – вулиця Гоголя, будинок 126. Двір тоді був закритий, непрохідний, самі заливали й каталися. Місця було небагато, але нам вистачало", – згадує Отрішко.

Хокейний майданчик у запорізькому дворі, фото: Ретро-Запоріжжя 

Справжні ковзани були доступні не усім – і через їхню відсутність, і через брак грошей. Запоріжці 1950-х – 1980-х уперше вставали на двополозі (малюки) та однополозі (старші діти) леза, які кріпилися до валянків, чобіт, черевиків цвяшками, ременями тощо.

В останні роки у Запоріжжі працювала лише одна ковзанка. Цьогоріч їх буде три. Окрім площі Фестивальної, ковзанки працюватимуть біля колишнього супермаркету "Амстор" і біля палацу культури "Орбіта".

Читайте також

Персонажі мультфільмів, різдвяний вертеп та черепи: Які унікальні ялинкові кулі створює запорізька майстриня

Довговічна новорічна ялинка: Як у Запоріжжі створюють штучні дерева

Екотренд та ялинки від "зеленгоспу": Які новорічні дерева можуть обрати запоріжці