Архіви КДБ: Як в запорізькій школі Гітлер посунув Сталіна

Запорізького освітянина Павла Круглика "чекісти" арештувала за два місяці по звільненню Запоріжжя від німців – наприкінці грудня 1943 року. Серед підстав для арешту фігурувала підозра у належності до української націоналістичної організації. Однак під час слідства ця версія відпала сама по собі, поступившись основній – колабораціонізм та антирадянська агітація.

На Круглика "настукав" хтось із "доброзичливців", як зазвичай і бувало. Донощик повідомляв, що Круглик під час німецької окупації був директором школи №2 міста Запоріжжя й "активним німецьким пособником, виховував учнів в антирадянському дусі, у ненависті до комуністичної партії та радянської влади, у любові та вірності до фашистської Німеччини та ката Гітлера".

Довідки міської управи про роботу Павла Круглика на посаді директора Запорізької української народної школи №2, розташованою за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Шкільна, 12

Слідство швидко встановило, що Круглик дійсно під час окупації працював спочатку вчителем у школі №2, а з 8 травня 1942-го по 20 вересня 1943 року – її директором. Фігурували у справі й конкретні факти його "антирадянщини", зокрема, вказівка вчителям використовувати в роботі видання нацистських пропагандистів: "У катівнях ДПУ", "Хіба це соціалістична держава?", "Під прапорами слави", "Україна в жидівських лабетах" й "Гітлер та німецька армія".

Розподіл навантаження серед вчителів школи №2 міста Запоріжжя на 1942/1943 навчальний рік за підписом директора Павла Круглика. Розподіл потрапив до матеріалів справи проти освітянина. Червоним олівцем підкреслена, зокрема, кількість годин, відведених на вивчення української та німецької мов

Подібна література, тільки призначена для дітей, поширювалася й серед учнів: "Гітлер та діти" й "Адольф Гітлер". Таким чином Гітлер посунув зі школи аналогічні книги про Леніна й, особливо, Сталіна. Адже німці аж ніяк не були новаторами у вихованні підростаючого покоління в любові до вождя. Крім книжок, у школі, очолюваній Кругликом, поширювалася й інша нацистська агітаційна продукція.

Ще одним фактом, підшитим до справи освітянина, став його тост-виступ на одному з випускних вечорів, в якому Круглик нібито дякував "німцям-визволителям". До цього "чекісти" додали співпрацю вчителя з газетою "Нове Запоріжжя", яка була створена після окупації німцями міста у 1941 році. У слідчій справі також йшлося, що за зразкове виконання своїх обов’язків Павло Круглик отримав від німців в якості винагороди корову.

Слідство стосовно Круглика було закінчено у квітні 1944 року: начальник УНКДБ Запорізької області полковник Голубєв затвердив обвинувальний висновок по справі. Уже 8 травня 1944 року Військовим Трибуналом військ НКВС Запорізької області Павло Круглик був засуджений до 6 років таборів з ураженням в правах на два роки та з конфіскацією майна. Разом із тим, прокуратура вважала вирок освітянину надто м’яким і оскаржила його. Повторний розгляд справи у Трибуналі відбувся 13 липня того ж року. Новий вирок був жорсткішим: 10 років таборів та 5 – ураження в правах.

Не погоджуючись із вироком, у 1947 році вчитель подав скаргу. Її розглянули того ж року, але приводу для зміни вироку не знайшли: прокуратура вважала, що Круглик отримав свій термін цілком справедливо.

У 1956 році вчитель подав чергову скаргу. На той час він вже відбув присуд, повернувся до Запоріжжя і продовжив працювати на ниві освіти – викладачем математики у Запорізькій школі майстрів-десятників з будівництва у колгоспах. У скарзі Круглик зазначав, що під час слідства хворів на глаукому, погано бачив, тож не мав фізичною можливості ознайомитися з протоколами допитів, підписував їх, не читаючи. Учитель також заперечував, що визнавав себе винним під час слідства. Круглик наголошував, що пронацистські пропагандистські книжки до школи приносили самі вчителі з різних нарад, на яких бували і де їм вручали таку літературу. Через те, що в школі не було бібліотеки, книги зберігалися в учительській.

Круглик оскаржував кожний пункт обвинувачення: і щодо виступу-тосту на випускному, і щодо складання планів виховної роботи, і щодо співпраці з "Новим Запоріжжям". Натомість апелював до свого 22-річного вчительського стажу за радянської влади, надав позитивну характеристику зі школи майстрів-десятників та прохав знову переглянути справу. Однак отримав чергову відмову. Круглику відповіли, що усі його заперечення та виправдання спростовуються матеріалами слідчої справи 1944 року.

Характеристика на Павла Круглика зі  школи майстрів-десятників: "До своєї роботи ставиться добросовісно, бере активну участь у суспільному житті школи"

Реабілітовано запорізького вчителя було за півсторіччя після присуду, у незалежній Україні у квітні 1994 року. Справу Круглика переглянули у прокуратурі Запорізької області. За висновком її співробітників, у діях засудженого не було ознак колабораціонізму, а пронацистська агітація в умовах окупації не може розцінюватися як антирадянська діяльність.

Головне фото: Як фюрера зображувала німецька пропаганда, BigPikcha.ru

Читайте також:

Як доцента запорізького вишу судили за публіцистику;

Як донецький актор запорізького "куркуля" в ОУН "втягнув";

Як на Запоріжжі ветеринарів у шкідники пошили.