Архіви КДБ: Як донецький актор запорізького "куркуля" в ОУН "втягнув"

Житель Василівського району Запорізької області Сидір Єфименко був засуджений 1944-го до восьми років таборів за націоналістичну агітацію
 

Архіви КДБ: Як донецький актор запорізьк…

У жорна радянського терору житель хутора Відножине Василівського району Сидір Єфименко уперше потрапив ще 1929 року. Був розкуркулений і разом із родиною змушений виїхати на територію сучасної Донецької області. Там влаштувався на роботу до колгоспу, а від 1937 року працював на шахті.

До рідних теренів повернувся лише після початку німецько-радянської війни, коли територія Запорізької області вже була окупована німцями. Тоді ж, 1942 року, розпочав боротьбу за повернення свого майна, конфіскованого під час розкуркулення. Сільська управа з претензіями погодилася – хату Єфименку віддали. Варто зазначити, що коли Сидора розкуркулили, його житло, як зазвичай бувало, віддали у користування активісту комуністичного руху. Тепер же того попросили геть. Із поверненням до Запоріжжя радянської влади цей штрих у біографії Єфименка, природно, не додавав йому "репутації" прорадянської людини.

Постанова сільського старости про повернення будинку репресованому радянською владою Сидору Єфименку та виселення квартиранта. У постанові зазначено, що питання закріплення за Єфименком присадибної ділянки буде розв’язане після збору врожаю 1942 року

Довідка про склад родини Єфименка: дружина та три доньки

Довідка, видана Єфименку у сільській управі, про те, що він проживав у селі Орлянка Василівського району та працював у промгоспі  

"Чекісти" взялися за 54-річного Сидора майже одразу після повернення – 6 листопада 1943 року проти нього було розпочато провадження. Сидора підозрювали в агітаційній роботі на користь Організації українських націоналістів під час німецької окупації. Постанова на арешт була підписана днем раніше, 5 листопада.

Під час допитів Єфименко заперечував свою належність до ОУН. Разом із тим, не приховував, що підтримував ідеї українських націоналістів, зокрема, щодо необхідності створення самостійної України. У НКВС були дані, що Сидір розповідав про ОУН краянам та пояснював їм ідеї цієї організації.

Зондер-аусвайс – спеціальна посвідка Сидора Єфименка, такі надавали більше можливостей для вільного пересування

Посвідка дружини Єфименка – Євгенії Архипівни

Сам Єфименко про ОУН дізнався від актора театру з Юзівки (Донецька). Театральна трупа жила у Михайлівці Запорізької області й гастролювала навколишніми селами у липні 1942 року. Відвідували, серед іншого, село Балки. Туди ж періодично наїжджав й Сидір. Саме там один з акторів розповів селянину, що в Юзівці є осередки ОУН, а також провів відповідну "політінформацію". Від актора ж Єфименки, Сидір та його донька Любов, дізналися про існування оунівського осередку в Михайлівці, а також у Дніпропетровську, де розташовувалися керівні структури ОУН на Півдні.

Про зустріч із артистом-оунівцем Сидір Єфименко розповів односельцям, коли повернувся додому з Балок. Як зазвичай буває у селі, балакав про це з одними, з іншими. Але радянські слідчі не зважували на специфіку сільської комунікації і підводили до того, що ці розмови з різними групами людей були антирадянською агітацією, яку провадив чоловік.

Той факт, що актор-оунівець був з Юзівки, а Єфименко з родиною проживав на Донеччині понад 10 років, "чекісти" намагалися прив’язати до існування зв’язкової лінії ОУН між Донбасом та Запоріжжям.

Урешті Військовим Трибуналом військ НКВС Запорізької області Єфименко був визнаний винним у тому, що "під час окупації, проживаючи на хуторі Відножино Василівського району Запорізької області, у присутності жителів хутора проводив антирадянську агітацію, пропагував ідеї націоналістичної організації "Українські націоналісти", а також у тому, що "вихваляв систему ведення одноосібних господарств". Вироком від 14 червня 1944 року за статтею 54-10 ч. 2 (антирадянська агітація) селянин був засуджений до восьми років таборів.

Реабілітували Єфименка лише у липні 1994-го. Спеціалісти, що переглядали справу, не мали жодних даних ані про дату звільнення селянина з табору, ані про його подальшу долю, ані про долю його рідних.

Читайте також:

Як на Запоріжжі "схід" і "захід" судили за самостійництво;

За що запорізькій вчительці української присудили 10 років таборів;

Що відомо про Гната Гребенюка, який керував бандерівським підпіллям у Запоріжжі.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"