Архіви КДБ: Як запорізьких дошкільнят отруїли сметаною, а радянський прапор "втопили" у квасі

Антирадянські листівки, смертельний вибух побутового газу, масове отруєння жителів Запорізької області – 1986 року в місцевих "чекістів" вистачало клопоту    

Побутові "дрібнички", які ретельно документували співробітники радянських органів держбезпеки, – невичерпне джерело інформації про те, як жила країна поза бадьорих репортажів у ЗМІ. Depo.Запоріжжя вже розповідало, що "чорнобильського" 1986 року чимало клопоту запорізьким "чекістам" завдав "мирний атом" – витоки радіації та інформації на Запорізькій АЕС. Утім, торік лунали для місцевого УКДБ й інші "тривожні дзвоники".

"Комітетники" фіксували на території Запорізької області чимало проявів "антисовєтчини". Зокрема, ввечері 21 квітня на цегляних стовпчиках огорожі 12-ї дитячої лікарні у Орджонікідзевському (нині Вознесенському) районі Запоріжжя знайшли дві приклеєні листівки. На обох містився текст, який у КДБ визначили як "брехливі роздуми стосовно КПРС". Текст був віршований, написаний від руки друкованими літерами на аркушах з учнівського зошита.

Знаходили "антисовєтчину" й у Вільнянську. У тутешньому магазині одягу одна з відвідувачок 31 липня близько обіду знайшла листівку в кишені чоловічого костюму. Невідомий автор закликав "до захисту людини праці". Листівку було надруковано на машинці на аркуші розміром 15х21 см. Її передали до районного КДБ. Як доповідали "комітетники", аналогічні за змістом, формою та виготовленням листівки навесні були знайдені у Нікополі Дніпропетровської області.

Ще три письмові "наклепи" на СРСР знайшли на вулиці Чумаченка у Запоріжжі вранці 2 серпня. Невідомий автор "обмовляв" комуністичну партію та одного з її лідерів. Тексти листівок були виконані скорописом на аркушах паперу 10х20 см. КДБісти шукали автора, процес перебував "на контролі Києва".

Утім, не лише "антисовєтчиною" переймалася запорізька спецслужба. Поміж головних травневих свят у Запоріжжі стався смертельний вибух побутового газу. Вибухнуло проти ночі 7 травня на першому поверсі дев'ятиповерхівки за адресою: вулиця Олімпійська, 14. Загинули чотири людини: подружжя Вовушко з семимісячним сином - саме в їхній квартирі рвонуло, та учень ПТУ-15 Грицаєнко, що мешкав по сусідству. Ще троє сусідів отримали опіки та були ушпиталені, один – у важкому стані. Пожежу ліквідували лише за годину, вибухом та вогнем було пошкоджено вікна та двері на першому-третьому поверхах. Попередньо звітували, що вибух стався внаслідок порушення правил експлуатації газових приладів.

На початку липня Запоріжжя відзначилося доволі курйозним випадком, який, утім, "чекістами" був названий "антисуспільним актом". Пригода трапилася на бульварі Вінтера, де на ніч було залишено бочку з квасом. Перед початком торгівлі, о дев'ятій годині ранку, "квасники" побачили, що на люку бочки пошкоджено пломбу та запідозрили, що у середину потрапили сторонні предмети. Бочку відправили на завод безалкогольних напоїв на перевірку. Там виявилося, що у неї запхнули державний прапор УРСР та дві урни зі сміттям. Походження "сторонніх предметів" швидко встановили: прапор був зірваний невідомими з будівлі Ленінського райвиконкому, урни для сміття виявилися тими, що стояли біля точки з продажу квасу. Розпочався пошук "жартівників". Вівся він за участі КДБ, адже "чекісти" вважали, що правопорушення носить "політичні" ознаки. Чи вдалося встановити особи хуліганів, невідомо.

Уже наступного дня, 4 липня, комітетникам довелося перейнятися зникненням цінних паперів із центральної ощадної каси №3129. У сховищі каси під час комісійної перевірки виявили крадіжку отриманих із фабрики Держзнаку у листопаді 1985 року облігацій Державного внутрішнього виграшного тривідсоткового займу на суму 585 тисяч радянських рублів. На мішку, в якому зберігалися облігації, побачили зашитий нитками розріз довжиною близько 18 см. Замість облігацій зловмисники підклали у мішок аркуші з зошита. Злодіїв спільно шукали міліція та "комітетники" й знайшли. Було встановлено, що крадіжку здійснили механік із сигналізації ощадної каси, житель села Новопетрівка Автюшенко та наладчик телефонів районного вузла зв'язку, житель Бердянська Борщ.

Автюшенко на допиті пояснив, що у грудні 1985 року зробив відтиски ключів від вхідних дверей та сховища, а Борщ виготовив дублікати. 12 січня 1986 року вони, вимкнувши сигналізацію, витягли облігації. Реалізували їх у Москві, Ленінграді, Києві та низці інших міст через знайомих. Під час обшуків у механіка та телефоніста вилучили понад 340 тисяч рублів, а також радіоапаратуру, вироби з золота тощо на суму понад 100 тисяч рублів. Обидва крадії були заарештовані, розслідування велося за статтею 86-1 КК УРСР (крадіжка держмайна в особливо великих розмірах).

Середина ж липня 1986 року вибухнула в Запорізькій області масовим отруєнням жителів. Перші тривожні дзвоники пролунали 16-17 липня, коли до лікарень обласного центру з ознаками харчового отруєння потрапили 288 людей, серед яких 273 дитсадівця віком від 3 до 7 років та 15 дорослих. За попередніми висновками, отруєння викликали неякісні молочні продукти, що їх поставив того дня місцевий молокозавод №2. Завод закрили 17 липня через грубе порушення технології та санітарних норм. Епідеміологічна служба встановила, що джерелом захворювання стала сметана, виготовлена на молокозаводі, у ній виявили збудник дизентерії. Станом на 21 липня кількість хворих сягнула 1559 людей. Серед них були не лише жителі Запоріжжя, а й області. Переважали діти: 1088 малюків. Інцидент розслідували прокуратура за допомоги КДБ. Спецслужба не виключала диверсії на виробництві.

Таким був справжній 1986 рік на Запоріжжі. Про те, якими постають з архівів КДБ інші радянські роки, портал Depo.Запоріжжя ще розповість.

Фото: Небо

Читайте також:

Як соціалістичне Запоріжжя від американських інтер'єрів шаленіло;

Чому спалили "ленінський" телятник та через що потерпали запорізькі заводи;

Як гуляйполець опановував книжковий "бізнес" і мало до буцегарні "не загримів".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя