ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Архіви КДБ: Як на Запоріжжі тікали військові, билися студенти Уганди, а "зеків" вітали "бандерівці"

Епізоди радянського життя, які ніколи не потрапляли на газетні шпальти, залишилися в архівах КДБ

Depo.
22 квітня 2018 14:00
ФОТО: depo.ua

Радянські спецслужби не лише відловлювали шпигунів та диверсантів, але й тримали руку на пульсі усіх "побутових" подій, які, на їхню думку, могли зашкодити державній безпеці. Про всі подібні факти ретельно фіксували та доповідали "нагору". Тепер ці доповіді - ледве не єдине джерело інформації про події тих часів. Адже вони не з'являлися та сторінках преси, а листи пересічних громадян зі згадками про "незручні факти" до адресатів не потрапляли. Цього разу з архівів КДБ Depo.Запоріжжя дістав згадки про осінь та зиму 1977 року.

Осінь почалася з надзвичайної події: 4 вересня у Бердянську чкурнув зі свого поста, прихопивши "калаш" із набоями, рядовий військової частини А. Фрудеус. "На вуха" були поставлені командування частини, Особливий відділ КДБ по Одеському воєнному округу разом з УКДБ та УВС Запорізької області. Орієнтування були надіслані у сусідні області та прикордонникам. За два дні зітхнули з полегшенням - на світанку дезертира затримали на станції Пологи Запорізької області. Опору він не чинив, зброю та набої здав добровільно.

Утім, вже за 10 днів стався інший подібний випадок, тільки з важчими наслідками. Проти ночі 16 вересня військовослужбовець частини 29105 (артилерійська бригада) рядовий А. Сименко напав на вартового Селіверстова, обеззброїв його, поцілив з автомату йому в живіт і втік у бік села Новоолександрівка Запорізького району. Затримали бійця швидко, вже наступної ночі, у селі Мала Токмачка Оріхівського району. Він здався. Розслідувала інцидент воєнна прокуратура Запорізького гарнізону.

Жахлива пригода сталася 28 вересня на шахті "Експлуатаційна" Запорізького залізорудного комбінату неподалік Дніпрорудного. Під час транспортування всередину горизонту майже трьох тонн вибухівки типу зерногрануліту одна з вагонеток загорілася. Робітники намагалася загасити полум'я, але марно. Вагонетку відчепили й залишили у штреку, решту вантажу відтранспортували у безпечне місце. Пожежу гасили понад чотири години. Від утворених горінням вибухівки газів насмерть задихнулися сім шахтарів. Ще шість із отруєнням різного ступеня були ушпиталені. Розслідування, яке вела Урядова комісія на чолі з заступником Голови Ради Міністрів УРСР І. Кочевих, показало, що загоряння сталося від потрапляння у вагонетку іскри від електровоза. Разом із тим, констатували "чекісти", ситуація на шахті залишалася спокійною, затримок із роботою не було.

Набагато більше КДБ непокоїло прийдешнє поховання загиблих, призначене на 30 вересня. Оперативники спецслужби повідомляли, що разом із партійними допомагають місцевим у "виявленні та попередженні можливих небажаних проявів зі сторони родичів й близьких загиблих". Звісно ж, вживалися усі можливі заходи, аби інформація про трагедію не вийшла за межі Дніпрорудного. Зважаючи на те, що у доповідній КДБ не йдеться про інциденти 30 вересня, із загиблими в шахтарському місті простилися спокійно.

Не обійшлося у 1977-му і без антирадянщини. Причому опір режиму продемонстрували, судячи з усього, в'язні. За кілька днів до Нового року у виправно-трудовій колонії посиленого режиму №99 у селі Біленьке Запорізького району знайшли антирадянську листівку. Її побачив у кузові вантажівки водій І. Мігірін після розвантаження транспортерних планок, що надійшли залізницею з колонії №42 у Волинській області. У листівці, як свідчать чекісти, "в різкій формі критикувалася Компартія та умови життя в Радянському Союзі". Також у листівці повідомлялося, що у місті Богодухів Харківської області у листопаді 1977 року відбувся "нелегальний з'їзд політичних організацій і груп антикомуністичної коаліції України" та було утворено "Фронт національного звільнення України".

Попереднє слідство, проведене співробітниками КДБ, засвідчило, що аналогічна листівка була виявлена та знищена комірницею колонії №99 Т. Капустіною ще 1 грудня під час огляду аналогічного вантажу.

За справу взялися співробітники не лише Запорізького, але й Волинського Управління КДБ. Їхні заходи з розшуку автора листівок взяв на контроль республіканський КДБ, але на час підготовки доповідної вони успіхом не увінчалися.

Вже під саму завісу року "сюрприз" запорізьким КДБшникам влаштували студенти з "братньої Уганди". Першокурсник Запорізького машинобудівного інституту (тепер - Запорізький національний технічний університет) Річард Олані напідпитку вдався до дебошу у гуртожитку, під час якого пошматував уламками розбитої пляшки свого співвітчизника Чарльзу Катееба. "Святкувальника" затримав наряд міліції, якому він затято чинив опір. Проти "закордонного гостя" порушили карну справу за ознаками злісного хуліганства.

Так завершився на Запоріжжі 1977 рік. Про те, чим жила область 1978-го, і як це життя відобразилося в доповідних КДБ, Depo.Запоріжжя розкаже у наступних публікаціях.

Читайте також:

Як запорізькі "зекі" вітали "вільний люд", а "чекісти" прибулого Яроша "перековували";

Як у Запоріжжі алжирські студенти з "гітлерівцями" боролися;

Як "Видра" з ОУН завдала клопоту запорізьким нишпоркам.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

Також читайте нас на Facebook та у Twitter