Покровська ганьба Буряка: Чому шкарпетки на ярмарку прийнятні, а базар на сакральній Хортиці – ні

"Окультурити" запорозьку (а, насправді, ще олександрівську) традицію взявся міський голова. Але зіткнувся з шаленим опором запоріжців
 

Покровська ганьба Буряка: Чому шкарпетки…

Очільника Запоріжжя Володимира Буряка у святкові вихідні закидали, фігурально висловлюючись, "гнилими буряками" у коментарях в соцмережах. Усе – через несподіваний "сюрприз", який той вирішив підкласти запоріжцям із Покровським ярмарком, що понад сорок років поспіль відбувається у жовтні на набережній у районі каскаду фонтанів "Райдуга", а загалом є для міста понад двохсотрічною традицією.

Передсвяткової п’ятниці, 23 серпня, міський голова Буряк раптом з’явився на Хортиці в компанії лідера гурту "Воплі Відпоплясова" та засновника етнофестивалю "Країна мрій" Олега Скрипки. Звідти мер приголомшив містян звісткою, що Покровський ярмарок відтепер відбуватиметься на Хортиці, а Скрипка стане "хрещеним батьком" нової традиції. Новина визвала, без перебільшення, хвилю обурення містян. Можна припустити, якби не припала на святкові дні, коли запоріжці віддавали насамперед шану Незалежності, а лише потім реагували на дивну мерську ініціативу, обурення було б ще більшим. Але, схоже, мер негативними коментарями й так наївся досхочу.

Отже, чим Покровський ярмарок на набережній раптом завинив запорізькому меру. Буряк пояснив: він проти продажу на ярмарку "шкарпеток, кофт і шашликів"; вважає, що ярмарок має продемонструвати кращі українські традиції, а для цього краще за все підійде Хортиця; з перенесенням ярмарку на острів не потрібно буде перекривати на три дні одну з головних автомагістралей міста.

Ці доводи, на жаль, продемонстрували не лише повне нерозуміння українських та, зокрема, запорізьких традицій міським головою, а ще і його геть совкове мислення. Портал Depo.Запоріжжя пояснює, чому.            

Саме за радянських часів із Хортиці ліпили лубочну картинку з лубочним козаком, зводячи історію острова до невеличкого історичного відрізку, ще й геть спотворюючи історичний зміст. Для справжнього запоріжця, як і для справжнього українця, Хортиця має бути сакральною землею, що вмістила історію приблизно десяти тисячоліть та свідчення про зниклі та існуючі народи, які тут жили. До того ж Хортиця – це заповідник із десятками рідкісних рослин та тварин. Нехай, вони здебільшого мешкають у протилежному від запланованого місця ярмарку боці, але ж, ставлячись до Хортиці як до базарної площі, важко вимагати від її відвідувачів іншого розуміння щодо острова.

Тепер щодо ярмарку. Справа в тому, що на ньому й мають продавати шкарпетки, кофти і шашлики, що так не подобаються високоповажному пану Буряку. "Воли, мішки, сіно, цигани, горшки, баби, пряники, шапки — все яскраве, строкате, безладне метушиться купами і снується перед очима", – ось такий вигляд має український ярмарок. Сорочинський, який описав Гоголь, Харківський – також один із найпопулярніших колись в Україні, чи Покровський – в старому Олександрівську (сучасному Запоріжжі). Ярмарок не потребує окультурення в тому сенсі, про який каже міський голова Запоріжжя, бо він, за визначенням, завжди був не елітарним заходом, а улюбленим місцем відпочинку та, як нині кажуть, "шопінгу" пересічних українців. Те, як ці пересічні українці поводилися чи поводяться на ярмарку, питання вже не до самому заходу, а до культури учасників. Тут хоч на Хортиці, хоч в космосі: якщо у місті повно "наливайок", частина його мешканців зайняті на важкому і здебільшого безперспективному щодо майбутнього виробництві, а місцева влада нічого не тямить в українських традиціях, то звідки ж тут взятися культурі.

Утім, надамо слово запоріжцям, які, у порівняні з мером, виявилися куди більшими патріотами рідного міста.

"Багато наших людей до такого сакрального місця, як Хортиця, не можна навіть близько підпускати! Ярмарок нехай буде там, де і був, інакше Хортиця перетвориться на смітник. Проводьте на Хортиці щось специфічне не для широкого кола", – пише Олександр Глотов.

"Хортиця – ЗАПОВІДНИК! Самотньому рибалці рибалити вудкою не можна, а ярмарок на всю область влаштувати, виходить, можна. Краще вже не треба ніякого Дня міста, переживемо, аніж потім все "виправляти" роками. Хортиця – це більше, ніж парк. Парки – для "тусні", прогулянок, спілкування, веселощів. Така ідея – від необізнаності. Тут вже не про душу і культуру, тут – хоча б про інформаваність і знання", – додає Ганна Абросимова.

"Руки геть від Хортиці!" – Клара Голдобіна.

Подібних коментарів, частково куди більш нестриманих, запоріжці за вихідні залишили десятки, якщо не сотні. Серед іншого людей обурило й те, що з ними ніхто не порадився. Після такої хвилі міському голові Запоріжжя нічого не лишилося, як відмовитися від ідеї перенесення ярмарку.

Утім, тепер, напевно, ніхто з запоріжців не може бути спокійним ані до того, що стосується організації Покровського ярмарку, ані Хортиці, ані загалом перспектив Запоріжжя. Бо мер Буряк наочно довів, що готовий нехтувати традиціями, не ним започаткованими, геть не відчуває міста та його духу та загалом, у прямому сенсі, відірваний від запорізької землі.

Довідка

Ярмаркові традиції прийшли на Запоріжжя наприкінці XVIII сторіччя. Задля поповнення міської скарбниці у 1781 році було започаткувано проведення чотирьох щорічних ярмарків у Олександрівську. Найприбутковішим з них був Покровський. Його не скасовували навіть під час епідемії холери та у першу світову війну. Зазвичай ярмарки проходили на вулиці Базарній (до декомунізації – Анголенка, тепер їй повернули історичну назву). Епіцентром була Привозна площа поблизу Покровського собору. Згодом ярмаркові ряди стали розміщати на вулиці, що так потім й назвали – Ярмарковою (нині Жуковського). А на початку ХХ століття ярмарок перемістився на площу Тараса Шевченка (нині територія "Мотор Січі").

Ярмаркову традицію в Запоріжжі відродили у 1970-х, з того часу ярмарок щорічно гудить на Прибережній магістралі, простіше, на набережній, торгові ряди розтягуються на кілометри.

Запоріжці зазвичай запрошують на захід родичів, що мешкають в інших містах. Ярмарок відвідує понад 100 тисяч людей, які лишають на ньому мільйони гривень. Наприклад, на останньому було витрачено, за офіційними підрахунками, понад 9 млн грн. Продають на ньому сотні тонн продукції.

На фото: Покровській ярмарок останніх років з архіву Depo.Запоріжжя, головне фото: Жити в Запоріжжі.

Читайте також:      

Попри війну й холеру: Як гудів запорізький ярмарок сто років тому;

Медові ріки й квіткові береги: Чим вразив Покровський ярмарок у Запоріжжі;

Чарочка для губернатора, голубці для всіх: Як в Запоріжжі ярмарок гудів.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook