Люди Мамай-гори: Як на Запоріжжі усім світом рятують артефакти вісьмох тисячоліть

Найбільший цвинтар українського степу

Найвища точка місцевості, Мамай-гора, здіймається на 80 метрів над рівнем Каховського водосховища. Панорама захоплює – дзеркало води, протилежний берег майже губиться у спекотній літній димці, за нею ледве видно нікопольські труби. Ця гора височіла із незапам'ятних часів, коли дзвеніли тут річки та простягалися унікальні зелені землі тутешнього Едему, пізніше названого Зеленим Лугом. Біля річок упродовж тисячоліть оселялися чи зупинялися десятки племен та народів, що пройшли степами Євразії. Найвищу ж точку ще з часів неоліту – вісім тисяч років тому – древні люди обрали для поховань.

Вид з Мамай-гори на Каховське водосховище

Чому гору назвали Мамай, невідомо, але існує легенда про прекрасну Білозерку та хана Мамая.

За часів татаро-монгольських нашесть володаркою цією місцевості була прекрасна Білозерка. І ось одного разу посватався до неї хан Мамай. Але Білозерка не схотіла йти за нього. Уночі вона завантажила скарб, скот, усіх своїх людей на човни, і вони втекли рікою. Коли Мамай прийшов, не було тут нічого і нікого. Розлютився хан, почав крушити гору. З того часу й отримала вона його ім'я. А річка, що котить свої води неподалік, зветься Білозеркою.

Після затоплення місцевості Каховським водосховищем наприкінці 1950-х років усі древні стоянки, поселення, житла древніх людей, до того часу майже не досліджені, назавжди зникли під водою. Дослідникам лишилася Мамай-гора, що від неоліту до середньовіччя слугувала кладовищем. У Європі майже немає рівних цьому могильнику за щільністю поховань. Кількість одних лише скіфських могил робить його найбільшим на Півдні – від Казахстану до країн Східної Європи.

Розкопки на Мамай-горі. Археологічна експедиція-2018

На жаль, дослідникам залишається все менше часу, адже води Каховки руйнують гору. За останні 30 років у водосховищі зникли близько 400 метрів берегу зі всіма його древніми таїнами.

Врятувати скарби Мамай-гори

Розкопки на Мамай-горі відбуваються з 1988 року. Проводить їх археологічна лабораторія Запорізького національного університету, під беззмінним проводом завідувача лабораторією, кандидата історичних наук Геннадія Тощева та викладачки історичного факультету ЗНУ Світлани Андрух. Дослідження розпочали після того, як жителі Кам'янки-Дніпровської – райцентру, на території якого розташована гора, – забили на сполох через кістки, які з'являлися на поверхні унаслідок руйнації гори. Тоді ж було проведено аерофотозйомку місцевості, археологи побачили світліші місця на чорній землі. Для науковців ці плями не були білими, вони свідчили, що землю колись розкопували і закопували.

З того часу були викопані та досліджені тисячі артефактів. Окрім кісток в місцях поховань знаходили зброю та прикраси, посуд та кінську збрую.

Керівник археологічної експедиції Геннадій Тощев

"Досліджуватися Мамай-гора почала 1988 року на прохання кам'янко-дніпровської громади. Бо після чергової руйнації берегової смуги, після злив тут знаходили людські кістки та інші знахідки. Окрім того, на поверхні Мамай-гори є великі кургани (які за визначенням є похованнями, – Ред.). І ось з 1988 року археологічна експедиція тоді Запорізького державного університету, нині Запорізького національного почала розкопки. За цей час тут виявлено десь 670 поховань різних часів. Найбільш раннім є могильник доби неоліту шостого тисячоліття до нашої ери, тобто близько восьми тисячоліть тому. Люди тієї доби ховали своїх мерців у ґрунтових могилах, що не мають жодних ознак на поверхні. В добу енеоліту з'являється вже звичай насипати кургани, і цей звичай проіснував фактичного до доби середньовіччя. Отже тут зафіксовані й ґрунтові поховання, й курганні могильники. Таким чином, Мамай-гора наче зафіксувала у собі усі народи, усі племена, які проходили, кочували півднем України", - розповідає керівник археологічної експедиції Геннадій Тощев. Археолог бере участь у розкопках п'ятдесят років, на Мамай-горі - з першого дня, тобто нинішній сезон для Тощева – 31-й.

"Унікальність Мамай-гори насамперед полягає у щільності поховань та їхній безперервності. Тут ми можемо досліджувати не лише історію, соціально-економічний уклад окремих народів і племен, але й те, як вони змінювали один одного, впливали, співіснували", - додає Світлана Андрух. Для дослідниці це теж 31-ші розкопки на Мамай-горі: виїжджаючи сюди, вона майже не повертається у місто впродовж археологічного сезону.

План поховань Мамай-гори

До 1994 року дослідження на горі фінансувалися Спілкою охорони пам'яток історії та культури. Завдяки цьому експедиції були забезпечені спеціальної технікою, зокрема, бульдозерами, досліджувана площа сягала у сезон 8000 квадратних метрів. Із припиненням фінансування археологи працювали тут лише вручну - лопатами, темпи дослідження уповільнилися вдесятеро. Зважаючи на те, що досліджено лише 25% пам'ятки, а гора поступово руйнується, Україна і світ в цілому можуть назавжди втратити величезний пласт своєї історії.

Розкопки на Мамай-горі. Археологічна експедиція-2018

Саме тому виник проект із залучення коштів населення на проведення досліджень. Спочатку як суто аматорський – один із постійних учасників експедицій на Мамай-гору в лютому цього року у Facebook попросив у подарунок до дня народження… бульдозер для розкопок. Тепер проект набув рис класичного краундфандингу, тобто громадського фінансування. У Facebook з'явився хештег #MyМамай (від англійського "my" - "мой", тобто "Мой Мамай" - Ред.). На сторінці Мамай-гори розміщена інформація про пам'ятку. Пояснюється, що гроші потрібні для оплати роботи великої техніки, яка значно прискорить дослідження. Бажаючим долучитися до фінансування пропонується придбати сувеніри: магніти з Мамай-горою, футболки та худі "MyМамай", а ще сертифікат інвестора досліджень, подорож на гору тощо.

"Фінансування подібних експедицій методом краундфандингу – доволі поширена практика в багатьох країнах світу", - каже учасниця десятьох експедицій на Мамай-гору, а тепер ще й одна з координаторів проекту з залучення коштів Каріна Фурса. Таким чином дослідникам станом на середину липня вдалося зібрати 106 тисяч гривень. Цього вистачить на 20 днів роботи великої техніки. Гроші продовжують надходити. До фінансування проекту долучилися не лише українці, а й громадяни інших країн. "Для пострадянського простору це унікальний, наймасштабніший проект із залучення коштів людей для археологічних досліджень", - додає археолог Андрій Тощев.

Люди Мамай-гори

Результати підтримки не змусили на себе чекати. Чи не кожного дня археологи знаходять нові поховання різних часів. На четвертий день експедиції було знайдено середньовічне поховання, можливо, представника племені, що забезпечувало охорону річкової переправи, яка тоді була розташована неподалік гори. Це поки, звісно, тільки припущення.

Нова знахідка – розташовані поруч поховання жінки та дитини. Археологи, ще не готові сказати, з якого племені походили ці люди. Припускають, що це ногайська доба – XV – XVI сторіччя, жінка і дитина поховані у ґрунті за мусульманським звичаєм, лежать головами на південний захід. Дослідників зацікавила дитяча могила: малюк похований дивно - ноги притягнуті майже до підборіддя. "Таке враження, що дитину сунули в мішок і так поховали", - кажуть дослідники та додають, що це лише перше припущення.

Поховання дитини та жінки замальовує учасниця археологічної експедиції

Напередодні приїзду журналістів археологи знайшли імовірне скіфське поховання. Станом на 18 липня встигли зробити лише контур. Аби проникнути в камеру, де поховані скіфи, знадобиться дві доби.

Скіфське поховання

"Скіфські поховання найбільш цікаві, адже саме в них ми знаходимо різні побутові речі, зброю, тощо. Мусульманські племена, що ховали своїх мерців на Мамай-горі, не клали в могили нічого", - каже Світлана Андрух.

Наконечники скіфських стріл, які у великій кількості знаходять на Мамай-горі, досі гострі, немов голки, якщо торкнутися, ранять шкіру. Дарма, що пролежали у землі пару тисячоліть. Існує легенда про те, як наконечники стріл довели потужність Скіфії.

Чи були на землях Великого степу рівні скіфам за чисельністю і міццю? Скіфи вирішили довести, що не було. Для цього захотіли порахувати усіх скіфських воїнів. Кожен воїн приносив наконечник стріли. Утворилася цих наконечників величезна купа. Коли їх переплавили, то з цього металу відлили величезний казан. І довели, що скіфи – найчисельніший народ степу.

Наконечники стріл з Мамай-гори у Кам'янсько-Дніпровському районному історико-археологічному музеї

У розкопках на Мамай-горі цього сезону задіяні близько 20 людей, це - викладачі і студенти історичного факультету ЗНУ, вихованці запорізького Січового колегіуму, волонтери.

Олег Широков

Дніпровець Олег Широков - біолог за освітою, гончар та археолог за покликом. В експедиціях на Мамай-гору бере участь як волонтер уже десять років, зробив півтора десятка цікавих знахідок. Найцікавішою вважає минулорічну – разом із іншими археологами знайшов бронзове жіноче люстерко скіфської доби. Тутешні артефакти надихають Олега під час гончарства. Серед поробок молодика, зроблених за древніми технологіями без гончарного кола, є стилізації під посуд, знайдений на горі.

Антон Гудимов

Учень десятого класу Січового колегіуму Антон Гудимов на розкопках уже вдруге. Археологією захопився у шкільному гуртку, тепер мріє вступити на істфак ЗНУ. Каже, коли уперше побачив кістки, було трохи лячно. Але тепер Антон вважає найзахоплюючою роботою розчищення знахідок, щоправда, не кісток, а побутових речей древніх людей.

Марія Дрофа

Першокурсниця історичного факультету ЗНУ Марія Дрофа на розкопках вперше – тут дівчина проходить практику. Саме Марія опікується питаннями забезпечення побуту археологів. Дівчина - комендант експедиції. Каже, що цікаво їй на розкопках геть усе. Друзі, що лишилися у Запоріжжі, із захопленням слухають її телефонні розповіді про експедицію та знахідки.

Загалом, за три десятки років експедицій на Мамай-гору у них взяли участь сотні людей. Майже всі повертаються сюди знову і знову як археологи, волонтери, гості. Вони назавжди пов'язані духом братерства і тайнами цієї містини. Себе називають людьми Мамай-гори.

Саме їм, тим хто майже на голому ентузіазмі рятує для світу унікальні запорізькі артефакти, присвячена експозиція, яку у четвер, 19 липня, урочисто відкрили у Кам'янсько-Дніпровському історико-археологічному музеї. Поруч зі знахідками з Мамай-гори: намистами, скіфськими мечами, наконечниками стріл, посудом тощо тут представлені світлини з експедицій та кумедні стінгазети, які упродовж тридцяти років малювали по закінченню розкопок їхні учасники.

Нова експозиція Кам'янсько-Дніпровського історико-археологічного музею

Ця експозиція – давня мрія нинішньої директорки музею Аліни Чернявської, яка теж вважає себе людиною Мамай-гори. Уперше потрапивши на гору дев'ятирічною дівчиною, вона назавжди закохалася й у дивовижну місцину, й у людей, що тут працюють. Минулого року до археологічної експедиції в якості волонтера долучився дванадцятирічний син Чернявської. У нинішньому – Аліна нарешті здійснила мрію закарбувати історію археологічних досліджень на Мамай-горі в окремій експозиції.

"Людина Мамай-гори" - директорка Кам'янсько-Дніпровського історико-археологічного музею Аліна Чернявська

З часом колекція буде поповнюватися, адже дослідники гори по закінченню сезону збираються ще активніше розвивати краундфандингову складову та сподіваються наступного року залучити до фінансування розкопок ще більше коштів і людей. Людей Мамай-гори.

Табір археологів на Мамай-горі

Читайте також:

Таїна хана Аспаруха та пам'ятник Олександрівська: ТОП-7 цікавинок про Запоріжжя;

Запорізький "Стоунхендж": ТОП-7 найвідоміших пам'яток давнини, що зібрані в одному місці;

ТОП-5 скель Хортиці, яких оббрехали московські каторжани.