Хортиця назавжди: Як заповідний запорізький острів "проривався" до поціновувачів крізь карантин

Сім карантинних тижнів зачинена для відвідувачів Хортиця лишалася на зв’язку з ними. Ба більше: завдяки онлайн екскурсіям здобула тисячі нових поціновувачів
 

Олеся Нєдєліна
Журналіст регіональної редакції Depo.Запоріжжя
Хортиця назавжди: Як заповідний запорізь…

Весна у Національному заповіднику "Хортиця" – традиційна екскурсійна пора. Шкільні канікули, зазвичай тривалі вихідні – великодні і травневі, неймовірна чарівність весняного острова щороку приваблюють сюди тисячі людей.

Цієї ж весни Хортиця зачинилася на мало не двомісячний карантин. Однак не втратила зв’язку зі світом, першою серед українських заповідників запропонувавши поціновувачам онлайн екскурсії. "Ідея, насправді, не нова і не наша, але Національний заповідник "Хортиця" зміг першим серед заповідників України втілити цю ініціативу в життя так швидко і отримати такий резонанс", – каже директор заповідника Максим Остапенко.

Директор Національного заповідника "Хортиця" Максим Остапенко

Кожного карантинного понеділка о 12:00 Хортиця наживо з’являлася у соцмережах. Першу ж онлайн екскурсію з виставкового куреня історико-культурного комплексу "Запорозька Січ" – Козацької канцелярії за добу подивилися 25 тисяч людей. Це більше, ніж зазвичай відвідують історико-культурний комплекс за місяць.

Військова канцелярія Запорозької Січі

Серед іншого, привабила екскурсія "карантинною тематикою". Разом із онлайн-гідом – завідувачем науковою бібліотекою "Хортиці" В’ячеславом Зайцевим глядачі зазирнули у чумну комору канцелярії. Виявилося, і понад 400 років тому запорожці дбали про санітарну безпеку не менше за нас сучасних. Із документами на Січ могли потрапити збудники смертельно небезпечних хвороб: холери, чуми, віспи. Тож папери обробляли спеціальним чином: прогрівали над вогнем або ж вимочували в оцті. Дезінфекцію проводили в спеціальному приміщенні – цій самій чумній коморі. "Ось я маю документ, я його кладу сюди, відкриваю оцет, він тут у нас, зараз сургучем забитий, і заливаю сюди. Він не розмиє чорнила, бо чорнила доволі якісна річ", – натхненно показував і розповідав Зайцев.

Співробітник "Хортиці" В’ячеслав Зайцев "дезінфікує" документи

Операторка й ініціаторка проєкту – співробітниця заповіднику Олена Пєтрікєй хвалить онлайн-гіда. "Мій завідувач все з першого разу знімає, розказує, його не зупинити просто", – сміється Олена.

Завідувачка сектором розвитку та планування Хортиці Олена Пєтрікєй в ролі оператора онлайн екскурсій

Упродовж карантину Зайцев провів ще п’ять екскурсій "Запорізької Січчю": познайомив з традиційними промислами, запросив до козацької церкви, Будинку кошового отамана, пушкарні. "На гостини до отамана" завітала найбільша, рекордна, кількість відвідувачів – майже 160 тисяч.

Онлайн екскурсії від В’ячеслава Зайцева

Утім, козацька Хортиця – лише один із безлічі вимірів острова. І природно, співробітники заповіднику не могли не показати красу квітучої Хортиці. Тим більше, що минулих років реальні екскурсії "по первоцвітах" користувалися неабиякою популярністю. Завдання було складним технічно – "мандрувати" довелося на площі в кілька квадратних метрів. Однак й тут онлайн-гіду – завідувачці сектором охорони природи Світлані Охріменко було, чого показати й розповісти.

Онлайн екскурсія від Світлани Охріменко

Директор заповідника впевнений: онлайн екскурсії, судячи по відгуках, додали Хортиці нових шанувальників. Окрім того, під час карантину заповідник загалом активізував роботу у соцмережах, на власному сайті, у ЗМІ. "В заповіднику існує видавничо-інформаційний відділ, одним із завдань якого є, зокрема, наповнення інформаційного простору якісним та актуальним контентом. Якраз під час карантину це було дуже доречно, аудиторія та географія користувачів значно розширилась, і у нас з’явилась можливість розказати про значення Хортиці для кожного українця та "закохати"в нашу історію значно більше людей", – розповідає Остапенко.

Онлайн екскурсії Хортицею дивилися майже з усіх областей України. Але близько половини аудиторії складали саме жителі Запорізької області. Остапенко пояснює це міцним духовним зв’язком місцевих із островом. "Мабуть, така зацікавленість екскурсіями жителів нашого міста пов’язана з тим, що у нас дуже тісний духовний зв'язок з Хортицею, а козацький дух, який горить в душі у кожного запоріжця, зародився саме тут – на острові Хортиця", – коментує директор заповідника.  

Із 11 травня заповідникам дозволено знову приймати відвідувачів. За карантинні тижні Хортиця відпочила від туристів, а співробітники заповідника за ними скучили. Кажуть, що прожити без емоцій та палаючих очей екскурсантів виявилось складно.

Попре це, від започаткованих під час карантину "онлайнів" заповідник не відмовиться. Навпаки. Вимушені обмеження, з одного боку, та гарячий відгук онлайн-глядачів, – з іншого, надихнули на нові проєкти. "Хортиця – це величезне джерело інформації, адже вік Хортиці більше 3 мільярдів років. Науковці стверджують, що саме в той час стався останній геологічний розлом, який і утворив острів Хортицю. А вперше люди з’явились на острові у добу палеоліту та мезоліту. Відтоді люди не оминали острів своєю увагою і лишали на ньому сліди свого перебування у кожному історичному періоді. І кожен народ залишав тут свої думки, енергетику, культові споруди тощо. Хортиця є унікальним природним явищем та місцем сили для кожного з нас, і кожному, хто сюди приходить вона дає можливість "перезавантажитись". Кожен куточок, кожна культова споруда, навіть балки і дерева є зберігачами інформації, якою нам хочеться поділитись", – розповідає директор "Хортиці".

Нині добігає кінця робота над онлайн екскурсією по святилищу-обсерваторії доби бронзи – "Брагарні". Про культову споруду розповідатиме Остапенко.

Читайте також:

На гостини до батька: Як на Запоріжжі створюють перший у світі музей Махна;

Експозиція з горищ: Як на Запоріжжі започаткували сільський музейний рух;

Час збирати каміння: Звідки у фундаменті запорізького амбару десятки німецьких надгробків.

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme