Запоріжці дізналися, як стати хранителями курганів

Засновник руху хранителів курганів України – чернігівець Олександр Кликавка розповів у Запоріжжі про місію та важливість роботи невеличкою української спільноти, що на громадських засадах опікується древніми пам’ятками, а також про власні дослідження       
 

Запоріжці дізналися, як стати хранителям…

Про це повідомляє портал Depo.Запоріжжя.

Засновник громадського руху хранителів курганів України Олександр Кликавка виступив на семінарі Інституту сакральної географії у Запоріжжі.

Послухати проводиря хранителів курганів України прийшли понад два десятка охочих. Це – завсідники просторових практик, що чотири рази на рік організовує інститут, а також допитливі мешканці Запоріжжя та навіть Мелітополя, які дізнались про тематику семінару з соцмереж.

 

Запоріжжя для цього заходу було вибране невипадково, адже в краї унікальних курганних комплексів значно більше, ніж в інших регіонах країни. За словами Олександра, Україну загалом було б варто називати "країною курганів". На території Європи відомі тисячі древніх курганних могильників, найбільше їх саме в Україні. Проте, хранитель переймається, що у нас про кургани не піклуються так, як за кордоном. За словами Кликавки, в Європі усі кургани після розкопок археологами були відтворенні, їм наданий первісний вид. Завдяки цьому вони приваблюють туристів. 

Натомість українські кургани після археологічних досліджень у переважній своїй більшості йдуть у небуття. Приміром, на Хортиці з трьох сотень могильників, що були зафіксовані два століття тому, залишилось три десятки.

Кликавка підтримує тих дослідників, які кажуть, що з розкопками курганів варто зупинитися: археологічні відкриття давно зроблені – "пектораль знайдена". Навпаки, замість розкопок не завадило б почати реставрацію прадавніх могил.

Починаючи з 2012 року, Кликавка з власної ініціативи опікується охороною курганів, чи, як їх називають в народі, Роблених могил або Робленців.  Неподалік його рідної Ічні, що на Чернігівщині, на території вже неіснуючого села Безводівка є група курганів незвичної форми та з чітким геометричним розміщенням. Науковці до них лишаються байдужими. Утім, за допомогою сучасних технологій Олександр провів дослідження та з’ясував, що це старовина обсерваторія із системою ближніх та дальніх орієнтирів, за допомогою яких у прадавні часи люди вивчали зоряне небо та визначали точний земний час – рівнодення та сонцестояння тощо.

Комплекс Безводівки Олександр порівнює з аналогічними, але більш знаменитими німецьким Гозеком та англійським Стоунхенджом. Дослідник датував вік комплексу ІІ-І тисячоліття до н. е. Похибка – плюс-мінус 200 років. "Стоунхендж, Гозек та Безводівка мають всі складові прадавньої обсерваторії: робоче місце спостерігача, коло ближніх візирів та систему дальніх візирів (мітки на горизонті, - Ред.). Усі три обсерваторії розташовані на 51-му градусі північної широти на одній лінії з невеликими відхиленнями в кілька десятків мінут. Це не випадковість і не збіг, а свідчення того, що і чотири, і шість тисяч років тому люди були настільки обізнаними в астрономії, що знали  про феномен 51 паралелі. Він полягає в наступному: лише на цій широті в межах поясу завширшки менше одного градусу схід та захід Сонця на літнє сонцестояння відбувається під прямим кутом до найпівденнішого сходу і заходу повного Місяця. Це навіть зараз важко зрозуміти, але астрономи без оптичних пристроїв визначили цей феномен і користувалися ним в свої цілях", - розповідає дослідник.

3D-реконструкція Роблених могил Безводівки

Гозекське коло

Стоунхендж

Олександр не лише досліджує й охороняє курганний комплекс Безводівки, але й почав відтворювати тутешні кургани. Двом, наскільки можливо, повернув первісний вигляд, на черзі – ще два. Таку ж роботу Олександр запропонував розпочати й на Запоріжжі, та закликав жителів краю долучитись до спільноти Хранителів курганів.

Аби стати хранителем, треба мати "свій" курган, охороняти його від руйнування, вандалів, дбати про цю археологічну пам’ятку, впорядковувати її. Тобто, якщо комусь відомо про занедбаний древній могильник або курган, який розташований на сільськогосподарській землі та розорюється, треба звернутись до Олександра, повідомити йому про об’єкт та висловити бажання охороняти цей курган. Кликавка попереджає, хранителю доведеться чимало спілкуватися з чиновниками, вимагати від них дотримання букви закону щодо збереження пам’ятки. Але древні кургани цього варті. Хранителів-новачків завжди готові підтримати однодумці. Майданчик для спілкування – сайт Безводівка та відповідна група у соцмережі.

Фото: Depo.Запоріжжя, Ігор Лавров, ancient-origins.net, 34travel.me

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme