Ювілей досліджень "царського" кургану на Запоріжжі: Як скіфи з трактористом "привіт передали"

П'ятдесят років тому почалися дослідження Гайманової могили – скіфського кургану на території Запорізької області. Зроблені тут знахідки стали неабиякою подією у світовій археології

Близько півсотні людей: археологів, краєзнавців, істориків, зацікавлених запоріжців зібралися в місцевому туристичному центрі ввечері 22 лютого. Геть не урочисте, але вельми цікаве зібрання було присвячене 50-річному ювілею досліджень "царського" скіфського кургану – Гайманової могили, що поблизу села Балки Василівського району.

Досліджувати курган почали 1969 року. Загальна кількість знахідок, зроблених тут, сягає 2600 одиниць. Зокрема, були знайдені понад 250 золотих прикрас, виконаних у скіфському "звіриному" стилі. Це була найбільша подібна знахідка в історії археології Європи з 1912 року.

Зануритися в атмосферу розкопок кургану учасники заходу змогли завдяки слайдам світлин із колекції нині покійного Івана Савовського, що півстоліття тому брав участь у досліджені Гайманової могили.

Самі світлини разом із деякими знахідками з кургану зберігаються у музеї школи села Балки, директором якої був вчитель історії Савовський. Паралельно ентузіаст брав участь у розкопках як помічник, згодом - вже як молодший науковий співробітник відділу раннього залізного віку Інституту археології АН УРСР.

Колишня учениця Савовського, а нині викладачка історії Дніпрорудницького професійного ліцею Вікторія Вертелецька прийшла на ювілей не з порожніми руками, а зі справжнім скіфським "привітом" – псаліями. Ці скіфські прикраси для кінської збруї ще 1975 року просто у відро назбирав балківський тракторист та приніс Савовському. "Я пам'ятаю те відро, і тих знахідок там було більше половини відра", - поділилася Вертелецька.

Викладачка принесла на ювілей 12 фрагментів скіфської псалії та передала в дар музею Національного заповідника "Хортиця". "Це те, що реставрували в Києві, в Академії наук, і повернули Івану Петровичу. На жаль, зі столиці повернули лише незначну частину, решта хтозна куди ділись. Певно, в приватних колекціях", - розповіла Вертелецька.

Тим не менш, неочікуваний подарунок вразив, артефакти пішли по руках. "На одному з фрагментів є візерунок. Можливо навіть, це був кінь войовничої вершниці-амазонки", - припустив завідувач відділом наукової бібліотеки та архіву заповідника "Хортиця" В'ячеслав Зайцев. Однак, за словами науковця, поки нічого конкретного про цю знахідку сказати неможливо, адже вона була "піднята" не істориками, тож втрачена вся пов'язана з нею інформація.

За переконанням Вертелецької, її дарунок на Хортиці буде в надійному місці, а крім того, його побачить більше людей, аніж у сільському шкільному музеї.

Знахідки Гайманової могили нині зберігаються в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї та Музеї історичних коштовностей України, що у Києві, а також у згаданому музеї села Балки.

Завідувач лабораторії археологічних досліджень Запорізького національного університету, професор Геннадій Тощев під час заходу зауважив, що в ідеалі ці експонати треба не розпорошувати, а експонувати в одному місці. На жаль, повністю реалізувати таку ідею складно, адже частина знахідок Гайманової могили ще за радянських часів була вивезена на Росію – в Ермітаж.

Довідка

У 1969-1970 роках Гайманову могилу досліджували науковці Інституту археології АН України в рамках програми термінового археологічного дослідження майбутньої зони меліорації на півдні України. Північно-Рогачицьку (згодом Запорізьку) експедицію очолював археолог Василь Бідзіля. До складу експедиції також входили археологи Борис Мозолевський, Олексій Тереножкін та інші.

Під час розкопок були знайдені чотири розграбовані поховання – два жіночих та два чоловічих. У жіночому збереглися шкіряні черевики з золотими бляшками, а також два скелети, ймовірно, рабів, скелет коня, кілька цінних дрібничок і ніша з предметами побуту, переважно посудом.

Борис Мозолевський виявив потаємну камеру в похованні зі значною кількістю цінних предметів, серед яких срібна з позолотою чаша, прикрашена рельєфними зображеннями скіфських воїнів. Чаша, ритони і срібні ковші Гайманової могили були відразу ж передані в колекцію Ермітажу для консервації.

На думку дослідників, Гайманова могила є родовою усипальницею представників скіфського царського роду.

Читайте також:

"Золоте коло" України: скільки скіфської краси зберігається у Запоріжжі;

Як на Запоріжжі скіфи з амазонками кохалися;

Люди Мамай-гори: Як на Запоріжжі усім світом рятують артефакти вісьмох тисячоліть.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя