"Воскресіння" коня, млинці для котиків та опудало з пір’їнами: Як сусіди українців святкують Масляну

Наприкінці лютого або початку березня українці відзначають Масляну. За тиждень до Великого посту в багатьох родинах печуть млинці з різною начинкою – варенням, м’ясом, сиром, грибами. Також в останній день перед великоднім постом люди танцюють, співають народних пісень, спалюють опудало. Але в кожного народу – свої традиції святкування Масляної. Хтось замість млинців готує пончики, поклоняється батькам, хоронить контрабас або "воскрешає" коня. Depo.Запоріжжя розпитало у представників запорізьких національних культурних товариств, як в їхніх рідних країнах святкують Масляну.

"Похорони" контрабаса по-чеськи

Представниця культурно-просвітницького товариства чехів "Богемія" Яна Гондл розповіла, що Масляну по-чеськи називають Масопустом. Масопуст перекладається як "м'ясний піст", що означає піст навпаки. Це зимове свято, яке дуже люблять і шанують в народі. Масопуст чехи святкують в останній тиждень перед початком сорокаденного пасхального посту.

Тиждень, сповнений бурхливих веселощів, починається з "Жирного четверга", який цьогоріч припав на 11 лютого. У цей день прийнято багато їсти та пити, щоб сил вистачило на весь майбутній рік. Зазвичай в селах забивали поросяти та їли це м'ясо весь тиждень до "Попелястого середовища" – початку Великого посту.

Святкування Масляної в Чехії

Під час Масляної чехи в достатку готують найрізноманітніші поживні страви – печених качок і поросят, холодець, пампушки, ковбаси з рубаної свинини, апетитні солодощі. Якщо символом української Масниці є млинці та вареники, то чеську неможливо уявити без пончиків, які називаються коблиги.

Чеський маскарад 

На маскарадах, які є однією зі сталих масничних традицій, чехи зазвичай вбираються в мисливців, наречених, м'ясників, сажотрусів, які забруднюють обличчя перехожих сажею. Замикають маскарадну колону зазвичай "кінь" зі "шкуродером", розмальовані червоною фарбою, яка символізує кров. В кінці гуляння "коня" "забивають", щоб рік був прибутковим і ситним. Але після ритуальної смерті "кобила" радісно воскресає.

Чеська Масляна закінчується у вівторок – маскарадною ходою, де святкують похорон контрабаса, що символізує закінчення веселощів. Значить, потрібно готувати себе до великоднього посту і... чекати наступного Масопуста.

Виступи музичних колективів 

Білоруські млинці для домашніх тваринок

Голова "Україно-Білоруського культурно-освітнього товариства "Сузорье" Наталя Бернага розповідає, що в деяких регіонах Білорусі Масляну називають Маслянка, Сирниця тощо. Назва з’явилась тому, що у цей час на столі у селян у великій кількості з'являлися молочні продукти, оскільки корови вже встигали отелитися і давали молоко. Масло та сир – ось обов'язкові атрибути свята. На Масляну люди закликали до свого дому хороший урожай і багатий приплід. Свято, давніше за християнську традицію, було пов'язане з культом народження сонця. Звідси і традиційні млинці – мініатюрні зображення світила. На масляний тиждень білоруси їдять млинці з топленим маслом, сметаною, медом, варенням, рибою, капустою – усім, що душі завгодно, крім м'яса.

Білоруси водять хоровод навколо опудала/euroradio.fm

У різних регіонах Білорусі святкувати Масляну починали по-різному: хтось пригощався млинцями з понеділка, а хтось терпів до четверга.

Кожен день святкового тижня був особливим, вимагав певних дій. Наприклад, понеділок (його ще називали "Зустріч") вважався символічним початком Масниці – саме тоді робили опудало. Вівторок – "Загравання", з цього дня можна було починати ходити в гості. Середа – "Лакомка" – закликала випікати ще більше млинців і запрошувати більше гостей. А ще в середу прийнято відвідувати тещу, звідси і пішов вираз – "до тещі на млинці". У тій частині країни, де святкувати починали з четверга, "тещиним" днем була п'ятниця. У четвер, який називали "широким" або "товстим", догоджали своїм домашнім тваринам. Для них навіть спеціально пекли млинці.

У деяких районах четвер був днем бабусь-повитух. Діти, які з їх допомогою з'явилися на світ, приходили до них в гості з частуванням, а потім катали на санках по селу.

П'ятниця – або "тещині вечори" – була часом, коли молода сім'я відвідувала рідних нареченої. Якщо зять не приїжджав в цей день до тещі – це була велика образа, яка могла стати причиною розбрату двох сімей.

У суботу наступали "зовиці вечірки". Усі ходили один до одного в гості, каталися на конях та санках.

Неділя – останній день масляного тижня. У цей день проводжали зиму та зустрічали весну. Кульмінацією свята було спалення опудала Масляної – воно уособлювало собою все темне та негативне, що було в житті людей. Неділя проходила дуже шумно, з піснями і танцями та з рясними стравами. Вважалося, що треба було сім раз сісти за стіл, оскільки попереду був семитижневий пост.

Друга назва останнього дня Масляної – Прощена неділя. У багатьох місцях Білорусі цього вечора проводився цікавий старовинний обряд. Після вечері господар сідав у суворому і побожному настрої. До нього по черзі підходили спочатку брати і сини, після жінки, з поклоном кажучи: "Даруй, бацькародны, калі чымсаграшыў(ла) перадтабойсправай ці языком" (вибач, батько рідний, якщо образив(ла) тебе справою або словом". Вислухавши усіх, господар,у свою чергу, кланявся до землі сім'ї, просячи прощення за свої гріхи та помилки.

За радянських часів Масляну в Білорусі майже припинили святкувати. Але з 1990-х років традиції відроджувалися, насамперед, по селах. Причому в кожному населеному пункті це свято має свої звичаї, обряди та церемонії.

Сьогодні масні заходи відбуваються в кожному місті та селі Білорусі. У Мінську щорічно за народною традицією влаштовують ярмарок і навіть не один. Більшість гулянь відбуваютьсяу міських парках. Там можна зустріти коробейників і ряджених, які танцюють, співають і запрошують охочих взяти участь в традиційних забавах. У наметах печуть млинці, пригощають бубликами та зігріваючими напоями. Крім млинців і сирників, традиційні частування на білоруській Масниці – це пряжанці (смажені пиріжки з картоплі), деруни, чаклуни та збитень.

У Запоріжжі члени товариства "Сузорье" відзначають Масляну з млинцями та дерунами та діляться спогадами, як святкували Масляну на їх малій батьківщині. А також виготовляють ляльки-обереги.

Виготовлення оберегів запорізькими майстрами 

Німці готуються до Масляного карнавалу з листопада

Голова Громадської організації "Запорізьке міське об'єднання німців "Відродження" Вікторія Шевченко розповіла, що у німців Масляна також співпадає з початком посту перед Пасхою. Зазвичай це лютий або початок березня. Масляна у Німеччині народне свято, має кілька назв der Fasching, der Karneval,die Fastnacht (Фастнахт, Карнавал). Карнавал –обов’язковий атрибут свята, адже власне і пов'язаний із початком Великого посту. У перекладі з латині "Карнавал" – "Прощавай м'ясо" (carne – м'ясо,vale — прощавай).

Німці вдягнулися у костюми героїв фільму "Аліса в Країні Чудес"/rove.me

Деякі регіони Німеччини готуються до масничного карнавалу, починаючи з листопада. Карнавальний тиждень починається в так званий "жирний четвер", за "жирним четвергом" йдуть "сажиста п'ятниця", "пряна субота", "тюльпанова неділя" та "рожевий понеділок". Останній і головний карнавальний день – вівторок, за ним уже йде "попільна середа", з якої починається Великий піст.

Німецький маскарад/karneval-berlin.de

У Запоріжжі німці дотримуються тих масничних традицій, які сприяють налаштуванню на піст перед християнським святом Пасхи. Запорізькі німці ласують на масничному тижні гарбузовими сирниками. Їх готують з гарбуза, сиру, борошна, яєць, ванілі та родзинок. Смажаться вони на вершковому або кокосову маслі.

На вірменську Масляну можна все

Отець Юсик Нуріджанян розповів, що у вірменській культурі Масляна святкується перед початком Великого посту. Оскільки у Вірменській Апостольській Церквіперед іншими постами також є свої "Масляні", то ця називається Справжньою, святкують її в неділю напередодні Великого посту, цьогоріч це було 14 лютого. У цей день можна все. За старих часів на Масляну у Вірменії готували багато частування, проводили святкові заходи, а люди бідні та незаможні були об’єктом загальної уваги та користувалися благами громадського столу.

Вірмени відзначають Масляну/galatv.am

У суботу перед Справжньою Масницею у Вірменії вівтарна завіса закривається на весь період Великого посту та відкривається лише в день Воскресіння Христового. У день Масляної літургію служать за закритою завісою, вважається, що Царство небесне закрито для всіх.

У недільну ніч після Масниці на вечерю, було прийнято їсти мацун – кисле молоко і катно – молочну рисову кашу. День після Масниці був неробочим і називався в народі "бакла хоран".

Святковий маскарад/galatv.am

Найголовніший народний атрибут свята – опудало "Аклатіз". На опудалі обов’язково мали бути сім пір’їн. Щонеділі упродовж посту з опудала знімали одне перо. В останній день перед Великоднем опудало вже без пір'я підпалювали, що знаменувало закінчення посту. А ще Аклатізом лякали дітей, говорили, що якщо ти будеш їсти щось заборонене, то Аклатіз щось тобі зробить.

Польські пончики замість млинців

Член ради спілки поляків Запоріжжя "Полонія" Владислав Драндаров розповів, що основний день святкування Масляної у поляків припадає на так званий Жирний четвер. За традицією в цей день організовують гучні гуляння, влаштовують ярмарки, випікають млинці та пончики. Саме останні є основною стравою свята, також традиційними ласощами в цей день є faworki (хворост).

Польські пончики

За легендою, у Польщі перші пончики приготували, щоб нагодувати захисників столиці Австро-Угорщини – Відня, захопленого турками. Проте це не були пухкі та солодкі кульки, а смажені на смальці шматки хлібного тіста, фаршировані салом.Відповідно до одного з забобонів, якщо хтось у жирний четвер не з'їсть жодного пончика, то в подальшому житті не матиме успіху.

Уже у XV столітті в Польщі з'явилася звичка їсти солодкі пончики. У середині міг бути схований маленький горішок арахісу або мигдалю. Той, хто натрапив на такий щасливий пончик, мав насолоджуватися достатком та успіхом.

Зараз пончики роблять з пшеничного борошна та дріжджів, а начинку з трояндового варення або пелюсток троянд з цукром. Пончики бувають також з фруктами, молочним киселем або джемом. Начинку вручну додають в сире тісто або наповнюють після смаження.

Читайте також:

Як Масницю не зганьбити московськими "блінами". Покрокові вказівки з Запоріжжя