Урожай нетривалого зберігання: Які інвестиції потрібні Запоріжжю для агропрориву

Незважаючи на погодні випробування, запорізькі аграрії цього року зібрали непоганий врожай. Але, як і в минулі роки, більшість зібраного продадуть як сировину, без переробки

Depo.
22 вересня 2017 17:30
ФОТО: depo.ua

Цьогоріч через погодні сюрпризи жнива у Запорізькій області розпочалися приблизно на два тижні раніше, ніж зазвичай – в середині червня. І хоча на сьогодні збирання врожаю, насамперед, овочів та фруктів, ще триває, підбивати підсумки чергового аграрного сезону вже можна. Портал Depo.Запоріжжя поспілкувався з заступником директора Департаменту агропромислового розвитку Запорізької ОДА та з'ясував, якою рослинницькою продукцією Запоріжжя готове завалити всю Україну, що експортується за кордон та чого не вистачає нашим аграріям, аби на магазинних полицях цілий рік були запорізькі фрукти-овочі, а на селі – нові робочі місця.

Горох – цар запорізьких полів

Погода доклала чимало зусиль, аби геть зіпсувати запорізький врожай-2017. Насамперед, посухою. Вологи не вистачало і в ґрунті, і в повітрі як в період сівби, так і під час вегетації рослин. За словами Ясинецького, з дев'яти місяців, упродовж яких зростає майбутній врожай зернових, сім місяців були дуже посушливими. Достатньо опадів випало лише в квітні, проте цей місяць приніс черговий природний катаклізм – похолодання зі снігом, яке негативно вплинуло на плодові дерева. Потім на Запоріжжі панували посуха і спека – у травні стовпчик термометра сягав +35, тож ранні зернові достигли раніше, ніж зазвичай: на один-три тижні. І жнива в області розпочалися не 1 липня, як планувалося, а 15 червня – у південних районах.

З оглядом на те, що погода, м'яко кажучи, не сприяла аграріям, урожай вдалося зібрати непоганий. За обсягами зібраної пшениці область посіла третє місце, поступившись Одеській і Харківській, за ранніми зерновими та зернобобовими - друге після Одеської. Царем же запорізьких полів можна назвати горох. Другий рік поспіль на Запоріжжі його збирають більше, ніж в будь-якому регіоні України, цьогоріч – 141 тис. тонн.

Свій хліб – чужа картопля

Продовольчого зерна, тобто такого, що йде на виробництво хлібобулочної продукції, на Запоріжжі вирощують приблизно у чотири рази більше, ніж потрібно мешканцям області: при потребі 225 тисяч тонн – понад 800 тисяч. Городини закритого та відкритого ґрунту (моркви, капусти, буряка, цибулі, огірків, помідорів тощо) в регіоні теж вирощують більше, ніж з'їдають запоріжці: при потребі в 190 тисяч тонн – близько 400 тисяч. Поки овочів зібрано 129 тисяч тонн, утім збирання ще триває, тож обсяги збільшаться.

А ось картопляною область не назвеш. Цьогоріч картопля не вродила, зібрали на 20 центнерів з гектара менше, ніж торік. До того ж, 99,9% картоплі вирощується на приватних подвір'ях, тож до містян вона потрапить в мінімальних обсягах. Нині у Департаменті агропромислового розвитку вже домовляються про завіз коренеплоду з картопляних регіонів – Полтавщини, Вінниччини, Чернігівщини.

Ягід та фруктів зібрали цьогоріч близько 40 тисяч тонн. Це теж не остаточний підсумок, адже поки йдеться про полуницю, порічки, малину, вишню, черешню, ожину, а попереду ще сливи, яблука, груші тощо. Проте саме фруктів та ягід Запоріжжю бракує більше за все. При потребі області близько 156 тисячі тонн збирають зазвичай у 2,5 раза менше.

Звісно, городяни цього не помічають, адже попит задовольняється за рахунок привозної продукції. Особливо несезонний попит, адже запорізькі овочі-фрукти-ягоди майже не переробляють для тривалого зберігання.

Найбільший в Європі кизиловий сад, асоціація ягідників та… брак консервних потужностей

Брак логістичних потужностей – одна з найбільших проблем розвитку запорізького рослинництва. В достатній кількості область забезпечена лише елеваторними ємностями та токами, тобто потужностями для зберігання та переробки зерна. Однак навіть вони в переважній більшості застаріли, до того ж невеликим сільгоспвиробникам користування вони не по кишені. Тож навіть зернову продукцію воліють продавати з "коліс". Овочі-фрукти-ягоди взагалі майже не переробляють. Дрібні і середні фермери, а таких господарств в області понад 3000, на сьогодні ізольовані від організованих ринків, а споживачі, зокрема і запорізькі, не бачать на магазинних полицях їхньої продукції.

Серед нових логістичних потужностей, що з'явилися на Запоріжжі за останній час, можна згадати хіба що перевантажувальний термінал "Нібулону" для зернових та олійних культур, але розрахований він, насамперед, на великих сільгоспвиробників.

Нині логістичний центр для плодоовочевої продукції будують в Михайлівському районі Запорізької області. У перспективі тут планують сушити, солити та консервувати овочі, але поки добудовують лише сучасний склад для зберігання. Відкриють його орієнтовно у жовтні цього року.

Крім того, днями на Запоріжжі запрацює нова пакувальна платформа для передпродажної підготовки овочів – цей логістичний центр запрацює у Кам'янсько-Дніпровському районі. Тут здійснюватимуть калібрування, пакування, штрих-кодування, пакетування та охолодження овочів та фруктів, вирощених середніми та дрібними фермерами. На цьому перелік нових логістичних потужностей в Запорізькій області поки вичерпується.

При цьому запорізьким аграріям дійсно є з чим виходити на ринки. Наприклад, на території Токмацького району області зростає найбільший в Європі, а може, і у світі кизиловий сад. Його власники, щоправда, знайшли можливості для консервації своєї продукції – орендують відповідні потужності на консервному заводі. Кизилові джеми набувають популярності у споживачів. Ті, хто їх ще не спробував, зможуть зробити це на Покровському ярмарку, що відбудеться у Запоріжжі у жовтні.

Асоціація жінок-фермерів Запорізької області успішно освоює ягідництво, проте ожину-малину-полуницю продають переважно без переробки.

Експортну продукцію запорізького рослинництва взагалі можна перерахувати на пальцях однієї руки, до того ж, торгують із закордоном лише великі компанії. Експортують зерно, олію і шрот (твердий побічний продукт віджиму соняшнику, який використовують переважно для годування худоби).

За словами Олександра Ясинецького, поштовх для подальшого розвитку рослинництва та виходу запорізьких аграріїв на внутрішні і зовнішні ринки може надати саме будівництво нових логістичних потужностей та виробництво високоякісної екологічної сільськогосподарської продукції в обсягах, достатніх для задоволення потреб населення і переробних галузей. Втім, в цьому мають бути зацікавлені самі виробники.

"Створення сучасних потужностей для переробки і зберігання продукції рослинництва сьогодні можливе із залученням інвесторів, участі аграріїв в іноземних програмах на умовах співфінансування. Але самі фермери мають проявляти таку ініціативу, об'єднуватися, пропонувати відповідні проекти", - каже Ясинецький.

Реалізація таких проектів дозволить розв'язати проблему із зайнятістю у сільській місцевості, яка стоїть дуже гостро, надати поштовху до появи нової продукції на ринку, вплинути на ціноутворення через створення конкуренції, поглибити інтеграційні зв'язки, збільшити додану вартість в аграрній сфері. Проте поки наважуються на реалізацію таких проектів на Запоріжжі одиниці.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя