Перші зйомки у житті: Як запорізька фотографка робить світлини новонароджених

Дитина не може завжди залишитися маленькою, тому фотографії з перших днів життя – чудова можливість згадати у майбутньому цей час. Depo.Запоріжжя дізнався у фотографки Аліни Петрашиної, як вона працює з новонародженими малюками та які ще моменти життя демонструє через світлини.

Аліна Петрашина

Запоріжанка розповіла, що вона починала працювати як newborn-фотографка (newborn – новонароджений, – ред.) після народження першої дитини. "Тоді я подумала, невже я сама не зможу зробити фото своєї дитини? – зазначає Аліна. – Тим паче, що чоловік також фотограф. Та коли почала знімати, зрозуміла, що не все так просто і є специфіка роботи з новонародженими. Уся процедура дуже складна".

Світлини своєї доньки жінка так і не зробила, але почала багато вчитися, аби стати професіоналкою newborn-фотографії. Такий вид зйомок зародився в Америці та Австралії ще у 1980-ті роки й тільки десять років тому ця тенденція дійшла до України. Знання запоріжанка черпала від вітчизняних фотографів, які свого часу навчалися в Америці, а тепер проводять майстер-класи, де навчають позуванню, безпеці, методах, які використовуються під час зйомки з новонародженими.

Через два місяці після народження доньки Аліна зробила першу фотосесію. Розповідає, що просто мусила піти, бо була необхідна соціальна активність. "Дитину залишала на чоловіка. Було складно психологічно їхати на фотосесію, бо я годувала груддю. Крім того, чоловік постійно дзвонив, – пригадує Аліна. – Одна з причин, чому я зайнялася фотографією, а не закрилася вдома з донькою після її народження – я психологічно не витримувала час без спілкування. Чотири стіни гнітять. Хоча мами з візочками ходять на вулицю та магазини. Але це настільки важкий бар'єр: ти ходиш одними й тими ж вулицями, а з коляскою складно зайти до наших магазинів. Ці невеликі складнощі ще більше травмували психіку. Ти сидиш удома, залежиш від чоловіка, який на роботі, дитина кричить, а ти не розумієш, що не так. Починає їхати дах. Тому потрібен був вихід із ситуації".

Аліна розповідає, що спочатку працювала на портфоліо і робила не складні фотосесії. Потім почала поступово застосовувати різні позування. Натхнення черпала з робіт інших майстрів фото. З часом створила власний стиль. 

"Я перейшла на чорно-білі фотографії, на чорному тлі: макро ручки та ніжок. Порівняння маминої чи татової руки та новонародженого – наскільки дитина крихітна. На чорно-білій світлині видні всі зморшки на ніжці, складочки, які й хочеться підкреслити на знімку", — зізнається Аліна.

Наймолодшій "моделі" фотографки було лише п’ять днів від народження. Взагалі, newborn-знімки — це коли фотосесія проводиться до 14 днів від дня народження. У цей час діти переважно сплять. Зазвичай, такі фотосесії проводяться одразу, як маму з малюком виписують із пологового будинку. При одному пологовому у Запоріжжі є навіть фотостудія, де можна провести зйомку. Та переважно Аліна робить фото вдома. 

"Реквізит я купую. Колись пробувала його створювати сама, але це був дуже трудомісткий і затратний за часом процес, – говорить Аліна. – Коли я приїжджаю із реквізитом, а це – валіза, стійка для світла, спалах, фотоапарат, кошики та боді, мами, мабуть, думають, що я переїжджаю до них жити. Я пристосовуюсь до будь-яких умов. Дехто думає, що якщо вдома "совдепівський" ремонт, то я не зроблю гарні знімки. Мені все одно, яка у людей квартира. Я маю багато досвіду, аби зробити гарні світлини".

Фотограф зізнається, що на зйомках вона і фотограф, і психолог, і няня. Сама захитує і замотує дитину, щоб все вбрання не розповзлося з малюка. Знає амплітуду рухів, щоб швидше загойдати дитину. Особливість фотосесії новонароджених — позування повторюють положення дитини в утробі матері. І фотограф намагається усіма можливими методами "повернути" дитину в утробний стан.

"Я вмикаю білий шум на спеціальному додатку. Дитина чує шум, який був в утробі: циркуляція крові, биття серця, трохи шикання. Тобто малюк переноситься у цю всю атмосферу. Фотосесія триває, в середньому, три години. Намагаюся, щоб хтось з батьків був у кімнаті, аби потім не було жодних претензій. Буває, що мама каже "Я тобі довіряю. Роби, що хочеш" і йде пити чай. Як правило, батько у момент фотосесії малюка спить або у сусідній кімнаті, або поруч з немовлям на дивані й одним оком спостерігає за тим, що відбувається", – розповідає Аліна.

Окремі фотосесії батька з немовлям – доволі рідкі. Одна з основних причин – не всі чоловіки люблять фотографуватися. Як розповідає Аліна, вона просить дружин заздалегідь підготувати та одягнути чоловіка у стилі фотосесії, адже відмовити фотографу складніше, ніж власній коханій.

"Можливо, нелюбов до фотосесій пов’язана з тим, що чоловікам з дитинства вкладають, що вони мають бути сильними й не показувати емоції. І потім вони не хочуть "кривлятися" перед камерою. Дехто не розуміє цінності таких кадрів. Хоч і вважається, що чоловіки люблять очима, але візуал більше подобається жінкам. Сімейні фотосесії більше потрібні жінкам, бо вони згодом переглядатимуть світлини та згадуватимуть, як це було", – говорить Аліна.

Фотографка розповідає, що час від часу вона створює фотосесії двійнят або близнюків. На таких фотосесій завжди один малюк спить, а інший все контролює. 

Одна з незвичних newborn-фотосесій, яку проводила Аліна — немовля у фаті. Дитину клали у фату і зверху натягували тканину. Виглядало, наче немовля було в утробі. Як зізнається фотографка, вона із задоволенням втілила б у життя якесь божевільне замовлення з шаленими ідеями.

Соціальні фотопроєкти

Крім фотографій новонароджених Аліна Петрашина пробує демонструвати актуальні соціальні проблеми своїми роботами. Вона зробила серію світлин "Я маю право дихати", які згодом були представлені на персональній виставці. Цю фотосесію активно обговорювали у місті – влучне потрапляння у серйозну проблему з забрудненням повітря у Запоріжжі. 

"Складно сказати, як у мене виникла ідея створити саме цю серію знімків. Іноді ідеї виникають, коли дивлюся певні фотографії й розумію, що можу зробити крутіші. Я люблю артзнімки, більше мистецькі зі змістом, підтекстом. Такі фото мене надихають, мозок починає працювати й виникають думки. Потім я шукаю модель, яка приблизно підходить під цей задум", – розповідає Аліна.

Також Аліна порушує в роботі іншу соціальну тему — грудне вигодовування у громадських місцях. "Коли у мене не було дитини, я іноді бачила мам, які годували своїх дітей грудьми в громадських місцях. І в мене це викликало нерозуміння. Я не вважала, що це нормально. Був випадок, коли я їхала в тролейбусі й мама почала годувати свою однорічну дитину у транспорті. Це викликало неоднозначні відчуття", – зазначає запоріжанка.

Після появи власної дитини погляд Петрашиної змінився. "В материнській голові цей процес переходить у життєву потребу. У нас від початку сексуальне виховання побудоване неправильно, і груди сприймаються як предмет еротики, для привернення уваги чоловіків. На цьому побудована вся реклама. Я зрозуміла, що треба перенести фокусування з еротики на просту життєву ситуацію. Це нормальний процес і потрібно, щоб з боку суспільства не було жодного осуду", – розповідає Аліна.

Фотографка зізнається, що планує зробити ще одну фотовиставку зі світлинами із грудним вигодовуванням у різних місцях, у січні-лютому. Вона зробила щонайменше десять таких фотосесій. Фотографка хоче своїми роботами ввести грудне вигодовування у норму. Одна зі складнощів таких фотосесій — організувати моделей. Не всі згодні продемонструвати таку взаємодію між матір'ю і дитиною на камеру.

"Б'є – НЕ означає, що любить"

У 2022 році Аліни Петрашина мріє реалізувати ще один важливий соціальний проєкт – про сімейне насильство та психологічні розлади матерів. Насильства, як з боку матерів стосовно дітей, так і з боку чоловіків до жінок. "Ця тема мені зараз болить і вона розвивається. Поки що я набираю ідеї для реалізації проєкту. Мені здається, це буде дуже похмура зйомка. Але вона мені потрібна, щоб показати цю соціальну тему", – зазначає фотографка.

"Під час newborn-фотосесій я бачу біль матерів. Наприклад, після акушерської агресії, помітний психологічний стрес жінки після пологів, відношення чоловіка до дружини. Бачу, хто в сім'ї головний, хто ким керує та що в сім'ях коїться. Іноді й на фотографіях зрозуміло, що у стосунках чоловік дуже аб'юзивний. Хочеться порушити ці теми у фотографії", – зізнається Аліна.

Запоріжанка каже, що не планує запрошувати на зйомки саме жінок, які страждають від насильства. Бо розуміє, що це буде неправильно.

"Хочу показати, що жінки мають бути під захистом соціуму, бути більш захищеними. Це важливий проєкт для мене", – резюмує Аліна.

Фото з архіву героїні матеріалу

Читайте також

Лікарі застерігають, майбутні мами бояться: Що треба знати про вагітність під час пандемії та чим лякає вакцинація від COVID-19

Неповторні миттєвості у гіпсі: Як запоріжанка створює пам'ятні відбитки дитинства та життя

"Ми не робимо призначень": Як запорізька доула допомагає майбутнім мамам