Нетиповий "ватник": Ким є запорізький поплічник терористів, якого затримала СБУ

Про те, що у 27 вересня Запоріжжі СБУ затримала блогера або журналіста, що працював на Кремль, ЗМІ дізналися майже випадково. Стурбовані сусіди затриманого подзвонили в поліцію – мовляв, якісь невідомі увірвалися в його квартиру і напевно хочуть викрасти. Вже на місці правоохоронці з'ясували, що "викрадачі" – це оперативники спецслужби. Через поліцію інформація потрапила до журналістів.

Прес-служба СБУ дала стриманий коментар без деталей, порадивши дочекатись офіційного повідомлення. Тим не менше, того ж вечора журналісти (наприклад, сайт "Заноза") завдяки джерелам серед правоохоронців вже знали ім'я затриманого – Павло Волков. Запоріжці вже не вперше чують про цю людину .

У четвер, 28 вересня, прес-служба СБУ розкрила деталі операції. Стало відомо, що з 2014 року затриманий працював у "комітеті соціальних комунікацій" "ДНР" - готував та поширював антиукраїнські матеріали на замовлення російських кураторів.

"Зловмисник після "творчої паузи" отримав завдання повернутися до Запоріжжя для організації замовленої Кремлем інформаційної компанії проти нашої країни. Пропагандист, зокрема, планував підібрати за гроші "масовку" для проведення в області фейкових акцій протесту", - додають у СБУ.

Затримали сепаратиста вдома одразу після його повернення до Запоріжжя. Судячи з оперативного відео, чоловік проявив вбивчу необережність: у нього знайшли безліч речових доказів включно з шевроном "ДНР" та "резюме" для працевлаштування в антиукраїнські медіа.

Імені підозрюваного СБУ, звичайно, не називає, та обличчя не показує. Але людина на відео зі спини схожа саме на Павла Волкова, фото якого неважко знайти в інтернеті. Співпадає і інтер'єр квартири - на сторінці чоловіка в соцмережах є знімки, зроблені вдома. Крім того, раніше лунала інформація про його роботу на "деенерівський" "комітет соціальних комунікацій". Отже, майже не лишається сумнівів, що затримали саме його.

Ким є 33-річний поплічник терористів Павло Волков? На одному з ресурсів сам він розповідає, що має дві вищі освіти – вчився у запорізьких вишах на металурга та менеджера. Працював маркетологом. Писав вірші, грав на гітарі та співав у місцевому гурті, був членом команди з "Що? Де? Коли?". Одним словом, як кажуть, всебічно розвинена особистість.

Запоріжець Олександр Сергієнко знає Волкова ще зі шкільних років – у 2000-2005 роках вони грали в одному рок-гурті.

"Вже тоді від нього можна було почути фрази на кшталт "яку країну втратили" та "Сталін – ефективний менеджер". Але на той момент все це здавалося другорядним. Пам'ятаю один випадок, що стався у 2009 році - ми тоді вже не спілкувалися, але були один у одного в друзях у соцмережах. Якраз вийшло відоме агресивне звернення російського президента Мєдвєдєва до Віктора Ющенка. Мене, як і багатьох, цей ролик обурив, про що я й написав у себе на сторінці. А Паша почав сперечатися у коментарях – мовляв, все правильно каже. Я йому кинув картинку "Чемодан-вокзал-Росія", а він мене забанив", - згадує Олександр.

Інший давній знайомий Павла, журналіст Сергій Сидоров, припускає, що каталізатором його "політизації" могла стати нереалізованість у житті.

"Розумний хлопець з інтелігентної родини. З кар'єрою не дуже складалося - спочатку вивчився на металурга, хоча особливого бажання цим займатися не мав. На цьому тлі розмови про великий СРСР почастішали, а далі вже почалися не розмови, а справи", - додає Сидоров.

Перші політичні дописи Волкова у соцмережах, які збереглися донині, датовані 2012 роком. При цьому вже тоді репости на підтримку лівійського режиму Каддафі чергуються з популярним демотиватором про "подарунки російських царів Україні".

Отже, на відміну від більшості однодумців, Волков прийшов до сепаратистських поглядів не на "хвилях" Майдану та російського вторгнення, а раніше. Судячи з тих самих постів у "вконтакте", найбільш близькими для молодого запоріжця були погляди росіян Ніколая Старікова та Сергія Кургіняна – публіцистів, які до концепцій "величі Росії" домішують конспірологічні теорії про "світову змову". До речі, навіть самі "ватники" в більшості своїй вважають згаданих діячів та їхніх послідовників неадекватними "фріками" та "сектантами".

Поступово Волков починає і "офлайн"-діяльність. Зокрема виступає в якості спікера та модератора на заходах руху Віктора Медведчука "Український вибір". На сайті організації була й авторська колонка запоріжця, але тепер її чомусь видалили (хоча "гугл" про неї пам'ятає).

На місцевому рівні молодик потрапив у "орбіту" "Слов'янської гвардії" Володимира Рогова, який нині переховується у Москві.

Зрозуміло, що з початком революції Павло опинився у таборі "антимайданівців". На роль лідера навіть на місцевому рівні він не претендував, але регулярно виходив на акції на підтримку влади та "Беркуту". Після розгону місцевого Майдану 26 січня 2014 року на сайті вже згаданого Рогова "День Запоріжжя" з'явилася розповідь Волкова під назвою "Сповідь тітушки". Інтелігентний Волков, звичайно, ніяким "тітушкою" не був і нікого не розганяв. На його прикладі просто вирішили сформувати позитивний образ прибічника Януковича – мовляв, типовий "антимайданівець" має дві вищі освіти, займається музикою та поезією, а "відморозки" у спортивних костюмах, про яких каже опозиція – міф. Сам текст – типова "кісельовщина": "професійні бойовики", "потяги з Західної України", "табори УНА-УНСО", "побили пенсіонера" і т.п. "Сповідь" очікувано "розлетілася" "антимайданівськими" спільнотами.

Тієї ж зими Волков фігурує на мітингу в компанії комуністів та майбутніх бойовиків в якості представника російської організації "Суть времени" - вже згаданої "секти Кургіняна". У виступі він емоційно розписує "злочини бандерівців" та закликає створювати "ополчення".

Коли це саме "ополчення" з ініціативи північного сусіда створюється на Донбасі, Волков, на відміну від деяких однодумців, лишився у Запоріжжі. Але як мінімум спілкувався з бойовиками "ДНР", про що сам розповів на своїй сторінці. Скріншоти цих коментарів потрапили до його анкети на сайті "Миротворець".

Якийсь час після провалу "русской весны" в Запоріжжі Павла ніде окрім соцмереж чутно не було. Про нього згадали наприкінці минулого року, коли український сайт InformNapalm оприлюднив фрагменти листування одеського сепаратиста Артема Бузили з його зламаної електронної скриньки.

Окрім іншого у загальний доступ потрапив лист від Волкова, датований 5-м травня 2016 року. У ньому автор описує та планує бюджет інформаційного проекту zp.today, розрахованого на запорізьку аудиторію. Волков розповідає про своє бачення завдань сайту: "пом'якшення антидонбаських та антиросійських настроїв в суспільстві", "вибудовування регіональної ідентичності жителів Запорізького регіону з метою руйнування русофобського конструкту під назвою "українська нація" і подальшої перезбірки дружньої Росії держави", а також координація "громадян антифашистських поглядів" та вплив на громадську думку без порушення чинного законодавства.

На "Інформнапалмі" припускали, що в цьому випадку Бузила був посередником між Волковим та кремлівським чиновником, одним з кураторів "українських проектів" Іналом Ардзінбою.

Також у листуванні знайшли резюме Волкова, де, зокрема, повідомляється, що з 2015 по 2016 рік він працював у "комітеті соціальних комунікацій ДНР" (нагадаємо, про цей епізод з його біографії йдеться і у сьогоднішньому повідомленні СБУ), а також публікувався на низці проросійських сайтів та "медведчуківській" газеті "Український вибір".

Кажуть, Волков після скандалу продовжував спокійно жити в Запоріжжі, час від часу відвідуючи Росію та Крим. Писав для російських сайтів матеріали на різні теми - від проблем рідного міста до геополітики. Портал Depo.Запоріжжя цікавився в обласному управлінні СБУ, чи буде якась реакція на оприлюднені "Інформнапалмом" матеріали. У спецслужбі натякнули, що неодмінно буде, але трохи пізніше – ще треба попрацювати над цієї справою, і увага ЗМІ тут може нашкодити.

Знайоміз цією історією запоріжці, зокрема Сергій Сидоров, зізнаються, що не розуміють, чому після скандалу Павло не втік за межі України або хоча б не смінив рід діяльності.

Сайт zp.today, про який писав Волков, теж працював і далі. Якщо це дійсно проект запорізького сепаратиста, то сам він вирішив публічно в ньому не "світитися" - жодних згадок про нього особисто там немає. Ззовні це звичайний регіональний новинний ресурс. Відкритої антиукраїнської пропаганди тут не знайдеш. Волков у листі якраз пише, що його сайт не буде явно проросійським та функціонуватиме без порушень законодавства. Від інших онлайн-ЗМІ zp.today відрізняється тим, що їхніх журналістів ніхто не знає, а матеріали переважно являють собою перероблені прес-релізи, які виходять на день-два пізніше, ніж у колег.

Ледь не єдиний ексклюзивний матеріал, який був оприлюднений на сайті – репортаж із боксерського турніру пам'яті загиблого бійця "Беркуту" Сергія Цвігуна. Нагадаємо, про цей захід тоді написали всі місцеві ЗМІ. Для заступника начальника місцевої поліції Андрія Долинного, який виступив після змагань, вигукнувши "Слава "Беркуту!", скандал завершився звільненням з органів. Інших ЗМІ на турнірі взагалі не було (лише прес-служба єпархії УПЦ МП), і, якби не zp.today, можливо, ніхто окрім "своїх" про нього б не дізнався. До речі, серед глядачів турніру на відео можна побачити і героя цього матеріалу – ймовірно, саме він є автором репортажу.

Зараз Павло Волков знаходиться "онлайн" у соцмережах – ймовірно, листування сепаратиста вивчають слідчі. Йому вже повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження за ст. 110 (посягання на територіальну цілісність України) Кримінального кодексу України. Незабаром суд обере йому запобіжний захід. Відомі сепаратистські спільноти та "соратники" Волкова про його затримання наразі мовчать.