Мерство без влади: Чому достроково залишив посаду чотирикратний міський голова Бердянська

У вівторок, 16 листопада, на засіданні "Дня депутата" у міській раді очільник Бердянська Валерій Баранов несподівано повідомив, що складає з себе повноваження міського голови. У своїй промові Баранов розповів про агресію і тиск з боку депутатів міської ради, а також негативну інформаційну кампанію, яку проводили більшість бердянських ЗМІ.

"Дружньої роботи не вийшло, на жаль. Увесь цей рік мені довелося працювати в умовах агресії та деструктиву", – заявив він. – "Я змушений подати у відставку та побажати вам успіхів у праці. Хочу подякувати своїм виборцям, вибачитися перед ними за таке моє вимушене рішення".

У 2020 році Баранов вчетверте обійняв посаду міського голови Бердянська, а у 2021-му вдруге достроково припинив повноваження мера і, схоже, вперше залишив посаду, не витримавши натиск опонентів.

Комсомолець, чотирикратний міський голова, нардеп і письменник Нєврозний 

Валерія Баранова можна вважати старожилом регіональної політики. Кар'єру в органах влади нині 64-річний екс-міський голова почав будувати ще за радянських часів у комсомолі. Розпад Радянського Союзу Баранов застав на посаді другого секретаря міського комітету Компартії Бердянська. В 1990-х він очолив підприємство "Аванта".

На посаду міського голови Бердянська Баранов вперше балотувався, і одразу успішно, у 1998 році. У 2002 році переобрався. Йому вдалося перемогти на виборах і у 2006 році. Після третьої поспіль перемоги у Баранова зросли амбиції, і він спробував себе у загальноукраїнській політиці. На дострокових виборах до Верховної Ради 2007 року Баранов отримав депутатский мандат, балотуючись від "Блока Литвина". Політик надав перевагу статусу нардепа і склав повноваження міського голови. У Верховній Раді нардеп зайняв посаду заступника комітету з питань ЖКГ, а згодом – голови бюджетного комітету.

На виборах 2012 року Валерій Баранов знову балотувався до Верховної Ради від "Народної партії" Володимира Литвина, але програв Олександру Пономарьову, опинившись на другому місці з 37,7% голосів виборців.

Після Революції Гідності, у березні 2014 року, наказом Олександра Турчинова Валерія Баранова призначили на посаду голови Запорізької облдержадміністрації. Це крісло він отримав у складні часи політичної нестабільності, одразу після вірного соратника Януковича Олександра Пеклушенка.

Втім, довго протриматись у якості голови ОДА Баранову не вдалося. Політик знову балотувався у народні депутати від округу у Комунарському районі Запоріжжя, але програв вибори Петру Сабашуку, який висувався від "Блока Петра Порошенка". У жовтні 2014 року Баранова звільнили з посади.

Незважаючи на доволі бурхливу політичну кар'єру, Баранов спробував себе і в інших галузях. Зокрема став автором такого собі "Словника тлумачної бердянської мови" (рос. – "Словарь толкового бердянского языка"). Спочатку ім'я автора було сховане під псевдонімом "Олександр Неврозний". Творіння Нєврозного-Баранова – це фактично російськомовний перекладач суржика, написаний, за зізнанням самого автора, за пів року. Частково публікувався у деяких ЗМІ, а також "розсилався знайомим електронною поштою і в чати".

Четверте "пришестя" Баранова

У бердянську політику Валерій Баранов повернувся у 2020 році, взявши участь у виборах міського голови як представник партії "За Майбутнє".

Політичне життя у курортному містечку вже довгий період часу перебувало під впливом ексрегіонала Олександра Пономарьова, якому Баранов програв на парламентських виборах 2012 року. За цей час Пономарьов створив комфортний політичний мікроклімат у місті, маючи лояльних представників влади на місцях, а також вплив на бердянські ЗМІ.

На мерських виборах Пономарьов, вочевидь, зробив ставку на Олександра Свідла від партії "ОПЗЖ".  Представники "зе-команди" не змогли знайти сильного кандидата, який міг би представляти "Слуг народу". Тож боротьба за мерське крісло розгорнулася саме між Барановим та Свідлом.

Вибори міського голови відбувалися скандально і в два тури. Процес підрахунку голосів затягувався, а в поліції відкривали кримінальні провадження через порушення. Втім, з відривом у близько тисячу голосів Баранову вдалося обійти Олександра Свідла.

Попри перемогу, Баранов опинився у досить складному становищі, адже партія "За Майбутнє" не мала жодного депутата у міській раді. Партія "ОПЗЖ" на чолі з Олександром Свідлом натомість отримала 15 мандатів. Навколо неї сформувалась депутатська більшість міської ради, з якою і довелося (не) співпрацювати старому-новому міському голові.

Комарина пошесть та інші комунальні негоди мера

На посаді міського голови Валерій Баранов довелося діяти фактично "на розтяжці". З одного боку, у місті назріла низка проблем, які неможливо вирішити без прийняття непопулярних рішень. З іншого, депутатська більшість не контролювалася міським головою, а частина бердянських медіа висвітлювала діяльність Баранова лише негативно.

Весною "Запоріжгаз" заявив про необхідність негайного ремонту газогону. На час ремонтних робіт курортне місто мало залишитися повністю без газу. Все це супроводжувалося загрозою того, що після завершення ремонту "Запоріжгаз" не відновить газопостачання житлових будинків, які не підписали договір на обслуговування мереж.

Модернізація старого газопроводу у Бердянську

Валерій Баранов розпочав перемовини з "Запоріжгазом" про те, аби всіх абонентів знову підключили до газопостачання. На певному етапі Баранов почав погрожувати зверненням до СБУ через можливу "соціально-економічну напругу", яку спричинять дії газопостачальника. Врешті компромісу вдалося досягти, але впродовж місяця у місті були значні перебої із "блакитним паливом".

Цього року у Бердянську виникли проблеми і з курортним сезоном. Складна ситуація через пандемію COVID-19 супроводжувалася примхами природи – нашестям медуз і комарів на азовському узбережжі та в Бердянську зокрема. Політичні опоненти підловлювали міського голову на небажанні фінансувати програми боротьби з комарами і медузами. Весь негатив через "курортні" проблеми Бердянська природного характеру виливався саме на Баранова.

Проявились у міського голови труднощі і з кадровими призначеннями. Лояльні йому посадовці одразу потрапляли під прискіпливе спостереження бердянських ЗМІ і депутатів. Найбільш показовою стала історія з призначенням і роботою керівника КП "Бердянськводоканал". Підприємство було збитковим, оскільки його тарифи для споживачів не перекривали витрати підприємства. У КП виникли заборгованості перед обласним водоканалом. Саме за таких умов керувати "Бердянськводоканалом" почав лояльний до Баранова Дмитро Михайлевич. Підприємство мало підвищувати тарифи, аби вийти з дефіциту. Політичні опоненти знайшли у витратах підприємства статтю фінансування піару Михайлевича у ЗМІ. Це стало приводом для звільнення посадовця і нової критики Баранова як міського голови.

Схожі історії відбувались і з іншими призначеннями людей з пулу Баранова на посади. Міський голова не міг створити команду із повністю лояльних кадрів у мерії. Справедливо чи ні, але міського голову також звинувачували і в махінаціях з проведенням тендерів та виділенням земельних ділянок у місті.

Не склалося у бердянського мера і з підтримкою на обласному рівні. Після того, як посаду голови Запорізької ОДА покинув Віталій Боговін, Баранов не мав лояльного відношення з боку облдержадміністрації. Міського голову Бердянська критикували через його роботу. Поміж іншого, йому дісталося на горіхи і за організацію вакцинації від СOVID-19 у Бердянську. Фактично, щодо мера проводилася інформаційна кампанія, за якої його призначали винним у всіх без виключення проблемах міста.

"Тупик" Баранова, відставка і наступники

У своїй прощальній промові 16 листопада Баранов досить відверто повідомив мотиви відставки: згадана вище негативна інформаційна кампанія у ЗМІ і "не дружні" відносини із депутатською більшістю. Міський голова сподівався, що після виборів досягнуться компроміси, але ці сподівання виявилися марними.

"Як працювати у цій обстановці? Я бачу два варіанти. Перший – продовжити спроби та вмовляти, принижуватися, виправдовуватися. Другий варіант – подати у відставку у зв’язку з неможливістю працювати у таких умовах, зберегти собі залишки здоров’я та нервів та дати свободу депутатській команді для можливих досягнень, але вже без моєї участі", – заявив Баранов, назвавши ситуацію "тупиковою".

Нині виконувати обов’язки міського голови Бердянська почав головний опонент Баранова на виборах – Олександр Свідло. Він одразу ж натякнув, що оцінку роботі колишнього мера можуть дати не тільки жителі Бердянська, а й юристи.

"Для мене це рішення міського голови, м'яко кажучи, несподіване, – заявив Свідло. – Можливо, це пов'язано із якимись зовнішніми обставинами. Можливо, справді, зі здоров'ям… Якщо в розумінні мера дружба – це заплющення очей на недоробки, факти корупції та провали, то міська рада одразу сказала, що такої дружби не буде".

Олександр Свідло

Наступного року на Бердянськ чекають нові вибори міського голови. Карт-бланш на майбутніх виборах отримав Свідло, втім все не так однозначно.

Баранов покинув посаду на старті складного опалювального сезону. Питання, за рахунок яких коштів компенсуватиметься різниця в цінах на опалення для населення, не вирішене. Тарифи на тепло для непобутових споживачів вже зросли. Тож цілком можлива ситуація, що у новому році бюджет Бердянська значно схудне. У населення зростає невдоволення через карантинні обмеження, що також може вплинути на рейтинги нової міської влади. Вочевидь, певний час врядування Баранова і політика центральної влади слугуватиме інформаційним громовідводом для нового очільника міста. Однак до майбутніх виборів цей потенціал може вичерпатися.

За таких умов у Бердянську знову може заштормити у затишній гавані для "ОПЗЖ".

Андрій Задорожнюк, спеціально для Depo.Запоріжжя

Читайте також

Реінкарнація "заводомерії": Хто виштовхнув із крісла міського голову Запоріжжя

Від Ахметова – до Єрмака: Чи вдасться екскерівнику "Запоріжсталі" Ростиславу Шурмі стати прем'єром