Хресна хода під посиленою охороною: Як Запорізька єпархія УПЦ МП гнаних із себе вдавала

У Запоріжжі відбулася хресна хода, до якої на тлі чисельних скандалів з запорізькою єпархією Української православної церкві Московського патріархату була прикута особлива увага.

В принципі, сама хода, щоб там не вигадували панотці УПЦ МП, була продовженням цих скандалів. Приурочили її до церковної події, про існування якої знають навіть не всі віряни, - так званого Чина Торжества Православ'я. Здійснюють його у перший тиждень Великого посту, зазвичай, у церкві. Тобто, влаштування ходи не є обов'язковим. Однак, запорізькій єпархії вона була потрібна. Адже, з одного боку, місцева УПЦ МП останнім часом зазнала певних репутаційних втрат, тож мала продемонструвати силу і єдність. З іншого, - завжди готова розпалювати міжконфесійну ворожнечу (відмова відспівувати невинну дитину, хрещену в іншому патріархаті, це доводить). Чин Торжества Православ'я для цього розпалювання підходить чудово. Адже глибинний сенс цього свята - прокльони на адресу "невірних": розкольників та єретиків. Чи треба казати, що головним "розколовчителем" в УПЦ МП визнаний очільник церкві Київського патріархату, і саме про це збирався нагадати пастві запорізький митрополит Лука.

Тож, з якого боку не подивись, бажання влаштувати "вуличне свято торжества православ'я", було ну дуже подібно до провокації. Тим більше, що збиралися його організувати у самісінькому центрі міста - на проспекті Соборному, заради чого його довелося б перекривати на кілька годин. Запоріжців це обурило, почався збір підписів проти ходи. Міська влада обурення якщо не поділила, то принаймні зрозуміла, порадивши панотцям змінити маршрут ходи. Ті швидко погодилися: маршрут був скорочений майже вдвічі і пройшов другорядною вулицею, зачепивши буквально кілька метрів Соборного, адже на проспекті розташований кафедральний собор УПЦ МП, де і завершилася хода.

Можна припустити, що зміна маршруту не сильно засмутила "московських" священиків: певну напругу їм вдалося створити, тож настав час вдавати з себе гнаних. Другорядна дорога, щільне кільце нацгвардійців навколо, позаду автомобіль ОБСЄ, представники якої приїхали спостерігати за запорізьким торжеством православ'я, - усе це створило необхідний фон.

Утім, ці заходи здавалися зайвими. Хода у порівняні з попередніми (а запорізька єпархія влаштовує їх щонайменше два рази на рік) була доволі нечисленною. Глядачів же у неї, ані з числа противників, ані з числа прихильників, майже взагалі не було. Єдині, хто вирішив продемонструвати своє ставлення до торжества "московського православ'я" стали троє ветеранів АТО. Вони супроводжували ходу з українськими знаменами та дитячою іграшкою, які несли під храми УПЦ МП після ганебної відмови відспівати дитину. АТОвці, в свою чергу, також перебували під посиленою охороною поліції. Спочатку правоохоронці розпитували їх, нащо прийшли та чи не збираються влаштувати провокацію, а потім вчотирьох супроводжували бійців. Коли хресна хода зупинялася, поліцейські завмирали між нею та АТОвцями. Кореспондентові Depo.Запоріжжя ветерани розповіли, що жодних провокацій влаштовувати не збиралися, прийшли нагадати УПЦ МП про ганебний вчинок їхнього священика. Наприкінці ходи хлопці залишили іграшку навпроти церкви.

Вуличне торжество православ'я тривало близько години. Участь у ньому, навіть враховуючи численних правоохоронців, навряд чи взяли більше тисячі людей. Вважаючи, що пройшла хода не в центрі, для Запоріжжя вона лишилася майже непоміченою. Тобто, посіла те саме місце, яке і мають посідати у світській країні подібні заходи, тим більше, в країні багатоконфесійній, де УПЦ МП - лише одна з багатьох церков.