Архіви КДБ: Повне обслуговування в "Лондонському", або Як в Одесі зустрічали дніпрогесівця із США

Щойно прибувши у СРСР, американець Роберт Фостер, який у 1947 році віз до Запоріжжя креслення електроустаткування для Дніпрогесу, був оточений агентами спецслужби. Мовою КДБ це називалося "обслуговуванням"

Юрій Щур

У роботі радянських спецслужб часто немає чіткої географічної прив’язки. Не окремі регіони, навіть не окремі республіки – цілий Союз, 1/6 суходолу був під повним ковпаком. Розробки, що їх здійснювали співробітники органів держбезпеки, "пов’язували" між собою міста й області та, відповідно, фахівців із різних регіонів. Так було й у лютому 1947 року, коли до Одеси прибув американець Роберт Фостер, 35-річний інженер-електрик. Інформація про його прибуття лягла на стіл співробітників УМДБ Одеської області 8 лютого.

Чекісти були обізнані, що гість із країни "прапору з зірками й смугами" направляється до Запоріжжя й везе з собою креслення електроустаткування, що його монтувала на Дніпрогесі група американських фахівців на чолі з інженером Томсоном.

У Одесі Фостер зупинився у готелі "Лондонському". У бесіді із співробітниками Інтуристу (цілком афілійованої з КДБ структури, – ред.) заявив, що до Запоріжжя рушить тільки після отримання грошей й прибуття супроводжуючого з Дніпрогесу. Провідник із міста за порогами прибув невдовзі, уже 10 лютого. Це був старший диспетчер управління Дніпрогесу, "за сумісництвом" – агент УМДБ "Покрас". Він повідомив про себе співробітникам Інтуристу й до часу виїзду у Запоріжжя заселився у "Лондонському", у суміжній з Фостером кімнаті. Чи варто дивуватися, що у запоріжця з американцем склалися доволі дружні стосунки.

Не пасли задніх й одеські спецслужби. Для допомоги (за термінологією МДБ – "обслуговування") Фостеру й "Покрасу" адміністрацією готелю була надана перекладачка з англійської мови, яка одночасно була інформатором УМДБ "Михайловою". Жінка одразу примітила і повідомила кураторам, що американець чудово володіє російською мовою, однак ретельно намагається це приховати.

Дружба дружбою, але і "Покрас" свою роботу робив. На зустрічі з оперативником МДБ він повідомив, що 12 лютого разом із Фостером відвідав оперний театр, де останній познайомив його зі співробітником американської воєнно-морської місії в Одесі Грассоном. Цей новий знайомий, сержант, який представився капітаном, у бесіді російською мовою цікавився життям "Покраса", а також матеріальними умовами робітників Дніпрогесу й загалом Запоріжжя.

Одеський оперний

Усі ці "дрібниці", природно, викликали оперативний інтерес чекістів. "Покрас" був перевіреним агентом, його проінструктували й дали завдання ретельно вивчити, що представляє з себе Фостер. Зокрема, спецслужбу цікавили зв’язки американця в Одесі, особливо – характер зв’язків із представниками розташованої тут американської воєнно-морської місії. Співробітники МДБ підозрювали, очевидно, що інженер-електрик цілком міг бути агентом американської розвідки, а креслення для Дніпрогесу були лише фаховим прикриттям.

Цим коло завдань "Покраса" у місті на березі Чорного моря не обмежувалося. Крім Фостера, спецслужби були зацікавлені у детальному вивченні особи представника місії ЮНРРА в Одесі Дея. Останній при зустрічі з агентом підозріло цікавився американцем Томпсоном, який працював на Дніпрогесі. Також серед осіб, які цікавили спецслужбу, згадувався співробітник воєнно-морської місії Дреєр, з яким "Покраса" познайомив Дей.

Під час наступної зустрічі з кураторами агент "Покрас" не надав цікавих даних про Дея та Дреєра. Про Фостера ж дещо було: американець постійно вів із запоріжцем бесіди на політичні теми, вихваляв життя в Америці (що зрозуміло), а також різко критикував радянський устрій (співробітники МДБ писали – "оббріхував") та політику радянського уряду.

Подібні речі, як вважали чекісти, виходили за межі обов’язків Фостера. На їхню думку, інженер-електрик мав приїхати, привезти креслення й працювати. Тим часом, американець чомусь затримався в Одесі, проводив різноманітні зустрічі з людьми, які не мали жодного стосунку до будівництва ГЕС, займався проамериканською обробкою того ж "Покраса".

У МДБ знали: попри те, що Фостер удавано не володів російською мовою, він чудово розбирався у російській літературі й багато часу приділяв вивченню побуту та умов життя місцевого населення та і СРСР загалом. Ба більше, за час перебування і Одесі Фостер кілька разів переодягався у місцевий одяг та таємно відвідував ресторани та інші громадські місця. Однак, стеження за американцем результатів не дало.

Зрештою, за понад місяць після прибуття до Одеси, 12 березня, Фостер у супроводі "Покраса" виїхав до Запоріжжя. Слідом за ними до УМДБ Запорізької області відправилися матеріали, які назбирали одеські чекісти, та вказівка "згори" – брати американця в активну агентурну розробку.

Дніпрогес

Читайте також

Чужинці про Запоріжжя: Як італійський фашист на Дніпрогесі гостював

Як голландцям у Запоріжжі соціалістичний рай демонстрували

Як на Запоріжжі гостювали американські "ліваки" 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Запоріжжя