Архіви КДБ: Як на Запоріжжі американські "ліваки" гостювали

Американська профспілкова делегація перебувала у Запоріжжі з 8 по 11 липня 1951 року. У місто за Дніпровими порогами прибули 11 заокеанських гостей на чолі з віце-президент профспілки працівників хутряної й шкіряної промисловості Леоном Страусом. Програма, запропонована іноземцям, була насиченою і, звісно, мала підкреслити переваги радянського способу життя над американським.

Почали 8 липня з огляду Дніпрогесу, потім відвідали піонерський табір тресту "Запоріжбуд", а ввечері - програму міського цирку. Наступного дня на річному трамваї виїхали у колгосп ім. Ілліча Верхньо-Хортицького району, де упродовж дня знайомилися з тваринницькими й птахофермами, оглядали поля, фруктові сади тощо. 10 липня американців повезли на будівництві "Цивільбуду" тресту "Запоріжбуд" та завод "Запоріжсталь". Ввечері розважали культурою – концертом художньої самодіяльності робітничої молоді.

Кожен крок, кожне слово, навіть зміни настрою іноземців уважно відстежували співробітники МДБ. Час і кошти на гостей витрачали не даремно. Делегати свідомо чи мимоволі мали стати "радянськими агітаторами" - ретрансляторами "правильного" погляду на СРСР. Наскільки ефективним було "перевербування" вищестоящі товариши оцінювали саме по записах оперативників, що ходили за іноземцями по п'ятах.

Згідно архівних документів КДБ, гостювання американців у Запоріжжі пройшло для спецслужби вдало. Гості були у захваті від об'єктів, що побачили, настроїв запоріжців, їхнього інтернаціоналізму і прагнення миру в усьому світі.

Оперативники фіксували, як іноземці зізнавалися, що під час поїздки їхнє уявлення про СРСР змінилося. Зокрема, казали, що переконалися: трудівники у Радянському Союзі прагнуть миру. У той час це відповідало дійсності: війни за світове панування хотілося не жителям СРСР, а його керманичам.

Зафіксовані МДБістами вислови американських делегатів мимоволі розкривають, як працювала радянська пропаганда: спростовувала невигідні для СРСР думки, створювала у свідомості іноземців уявний Союз. Наприклад, після відвідування Дніпрогесу, американка Боуден говорила: "Я зовсім не бачу тут тієї рабської праці, про яку нам так багато говорили".

А одному з МДБістів вдалося підслухати ось таке міркування американця: "Ми прибули до країни, де всі люди рівні: білі, чорні, коричневі, неважливо якою мовою розмовляють. Всі народи СРСР – в Грузії, Узбекистані, Біробіджані – мають свою національну культуру, літературу. Тут ви можете зустріти усі національності, і вони усі рівні. Закон цієї країни такий, що будь-який народ, будь-яка нація мають однакові права з іншими. Тому, мені здається, ми повинні добитися такого ж становища у нас".

Після відвідування "Запоріжсталі" та колгоспу ім. Ілліча один з членів делегації казав своїм супутникам: "Війна у Кореї є незвичною. У нашій країні вчені, вчителі й служителі церкви працюють для війни, їм потрібні гроші й ніщо їх більше не цікавить. У Радянському Союзі вони працюють для народу. Тут кожен працює для спільної справи. Жінки у СРСР працюють в усіх галузях, у тому числі, й за машинами, серед них є кращі майстри й багато героїнь. Техніка тут дуже добра".

Під час відвідування міського цирку, спілкуючись в антракті з місцевими жителями, американці цікавилися їхнім відношенням до війни. Розмова, звісно ж, була зафіксована "товаришами майорами". Ось одна з цитат зі звіту МДБ про цю розмову, яка на тлі войовничою риторики СРСР є дуже комічно. "Негр Хіллард й член делегації Боуден, підійшовши до двох глядачів з числа радянських громадян й дізнавшись, що вони є робітниками, запитали, чи щиро вони бажають миру. Робітники відповіли ствердно та прохали передати американському народу, що радянські люди бажають лише миру. Вислухавши їхню відповідь, Хіллард через перекладача запитав, чи така ж думка в інших осіб, які їх оточували, на що присутні одностайно відповіли ствердно", - йдеться у звіті МДБ.

Не без гордощів спецслужбісти відмічали, що ця природна сцена бесіди викликала помітне задоволення з боку усіх членів американської делегації. Після цього член делегації Боуден заявила, що у Америці війну готують лише капіталісти, а трудящий народ проти війни, зокрема, жінки борються за мир.

На цьому "запорізька" частина оброблення американських ліваків була виконана, 11 липня заокеанська делегація у повному складі вилетіла до Сімферополя. Підготовка агентів впливу тривала.