ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Архіви КДБ: Як заможна селянська Херсонщина "вибухала" проти радянської влади

Працьовиті селяни та патріотична налаштована молодь на різних відрізках радянського часу чинили на Херсонщині опір "червоній" владі

Depo.
18 листопада 2018 11:00
ФОТО: depo.ua

Портал Depo.Херсон продовжує вивчати матеріали МДБ з оглядом областей України від 1950 року – "чекістське досьє окупованої України", за слушним висловом відомого дослідника історії радянської репресивної системи Романа Круцика. Досьє однієї з наймолодших на той час областей – Херсонської – неймовірно цікаве, адже геть спростовує твердження про "червону" Херсонщину. "Досьє" має вигляд збірки однакових таблиць, заповнених по кожній адміністративній одиниці регіону та дає уявлення про настрої херсонців на різних відрізках історії й про те, наскільки ці настрої непокоїли радянську владу.

Отже, Нижньосірогозький район характеризувався "чекістами" як територія, де до тотальної колективізації проживали працьовиті, відповідно, заможні, господарі. Тож, не дивно, що під час колективізації на території району вистачало повстань проти політики радянської влади. Під час революції тут діяли антирадянські повстанські загони Зубка, Полєжаєва та інших. Район не оминули сталінські репресії: у 1937 році було "викрито" польську контррозвідувальну організацію з 75 осіб, керівниками якої були "визначені" Чайковський та Рожок. Під час німецької окупації чимось особливим, у розумінні МДБ, район не відзначився.

У Нововоронцовському районі також проживали селяни-трудівники, статки яких муляли очі більшовикам. Коли останні намагалися встановити тут свою владу під час революції, проти них виступили повстанські загони махновців, григорьєвців та петлюрівців. Не вдалося "вгамувати" селянство й під час колективізації: у селах Ново-Воскресенка, Ново-Архангельське, Золота Балка, Гаврилівка, Біляївка та Українка раз за разом вибухали повстання. Під час німецької окупації на території району діяло підпілля ОУН, ланки якого органи НКВС та МДБ "зачищали" після повернення радянської влади. Крім того, у селі Шевченківка була викрита молодіжна націоналістична організація "Спілка молодих борців за визволення України", яка була пов'язана з районним проводом ОУН. "Відзначився" район у 1947 році, коли у селі Леонтіївка (зараз воно затоплене, - Ред.) була ліквідована бандгрупа Плехна, що незадовго перед тим помстилася голові сільради Титенку й підірвала його будинок.

Ново-Маячківський район був створений лише 1946 року і проіснував до 1958-го. Станом на 1950-й "чекісти" також характеризували як місце проживання працьовитих селян (куркулів). Під час німецької окупації з території району до Німеччини було вивезено 1036 осіб. Частина з них не повернулася. У МДБ були дані, що 37 родин району листувалися із родичами, що перебували закордоном. У лютому-серпні 1943 року на території району перебував Кабардино-Балкарський уряд (уже 1944 року балкарці поплатилися з прагнення незалежності депортацією, а слово "Балкарія" на певний час зникло з радянської мапи, – Ред.) . Після закінчення німецько-радянської війни на територію Ново-Маячківського району почали прибувати українці – переселенці із західних українських земель. Лише у 1949-1950-му роках прибули 343 родини (1215 осіб), серед яких співробітники МДБ вишукували членів Організації українських націоналістів.

Новотроїцький район у бурхливі роки української революції був базою армії барона Врангеля. Співробітники МДБ зауважували, що район загалом до 1930 року був охоплений діяльністю повстанських загонів, зокрема й махновських. Колективізації в районі саботували. Під час німецької окупації тут було створено значну кількість окупаційних адміністративних та каральних органів. Останні, зокрема, залишили після відступу чимало агентів та інформаторів, над виявленням яких працювали співробітники радянських органів державної безпеки. Серед особливостей району також згадувався широковідомий заповідник "Асканія Нова".

Сивашський район (зараз не існує, - Ред.) був тереном дій білогвардійських армій Денікіна та Врангеля, а також махновських та петлюрівських отаманів. Від 1949 року на територію району почали прибувати переселенці із сучасної Чернівецької області.

Скадовський район заселяли люди заможні, працьовиті, тож, як зазначали співробітники МДБ, радянську владу тут встановлювати було не легко. Населення району співчувало білогвардійським ідеям, а також відгукувалося на заклики повстанських отаманів. Дехто з "антирадянців", навіть після встановлення тотального контролю ДПУ-НКВС над територією, продовжував боротьбу у підпіллі, хтось виїхав закордон. Під час радянсько-німецької війни чимало з тих, хто лишився, працювала в окупаційних органах, а також залучалися нацистськими спецслужбами для антирадянської боротьби. Після війни проблем для МДБ почали додавати й переселенці із Західної України. Співробітники радянських органів державної безпеки вважали, що серед 760 сімей, які прибули у 1949-1950 роках є більші ніж 100 членів ОУН та бійців Української повстанської армії.

Цюрупинський (тепер – Олешківський) район чинив опір більшовикам як під час революції, так і пізніше. Для придушення повстань періоду тотальної колективізації залучалися навіть військові частини. Під час німецької окупації тут було розташоване, серед іншого, окружне СД, Зондеркоманда при СД, жандармерія та поліція. Після повернення радянської влади її спецслужби зіштовхнулися з великою кількістю німецької агентури.

У Чаплинському районі (з початку незалежності він вважається чи не найчервонішим в Херсонській області, – Ред.), за визначенням МДБ, встановлення радянської влади "носило особливо різкий характер". Тут звикли заробляти важкою працею, відповідно шанували тих, хто працює, а не босоту. З чим і було пов'язане різке несприйняття "червоних". Під час німецької окупації на території району діяли осередки українського націоналістичного підпілля. Вони були ліквідовані зусиллями НКВС та МДБ після повернення радянської влади.

У наступній публікації за матеріалами "Херсонського досьє" портал Depo.Запоріжжя розповість, чим у 1950 році нажахав "чекістів" безпосередньо обласний центр.

Читайте також:

"Неблагонадійна" Херсонщина симпатизувала махновцям та ОУНівцям;

Чому радянську владу непокоїли "білі" плями "червоної" Херсонщини.

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

Також читайте нас на Facebook та у Twitter