Запорізький чиновник-хабарник каже, що його "замовив" покійний губернатор Пеклушенко

Екс-начальник Держфінінспекції в Запорізькій області Віталій Малех заявив у суді, що його "замовив" тодішній голова ЗОДА Олександр Пеклушенко (вкоротив собі віку у березні цього року), а міліція разом з прокуратурою сфальшували хабар, повідомляє кореспондент порталу Depo.Запоріжжя 

Суд визнав Віталія Малеха невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 368 Карного кодексу - "Одержання хабара в особливо великому розмірі службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище" - у зв'язку з недоведеністю вчинення цього кримінального злочину.

Нагадаємо, що у грудні 2012 року до прокуратури Запорізької області звернувся директор однієї з запорізькіх фірм, яка виконувала будівельні роботи в державному закладі за бюджетні гроші. Директор заявив, що начальник Запорізької Держфінінспекції Малех вимагає в нього 60 тисяч гривень за те, щоб не відображати в акті перевірки великого завищення фірмою об'єму виконаних робіт (це тягнуло кримінальну відповідальність для директора).

Прокуратура разом з співробітниками управління боротьби з організованою злочиністтю розробила план з викриття хабарника. За кілька днів Малех буцімто отримав 1 тисячу долларів, а за кілька днів - ще 52 тисячі гривень. Після чого Віталія Малеха затримали міліціянти та запроторили у буцегарню. А відносно нього порушили справу - "Одержання хабара в особливо великому розмірі службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище".

11 січня 2013 року родичі Малеха (до речі, дуже заможні люди) внесли за нього заставу - один мільйон чотириста дев'яносто одну тисячу гривень.

Розслідування затягулося, адже авторитетні адвокати кинулися рятувати честь та гідність Віталія Малеха. Багато часу сплинуло поки матеріли справи розглядав суд. Під час засідання Малех заявив, що невинуватий, а справа проти нього - сфальшована.

Так, за словами Віталія Малеха, у нього не склалися відносини з Олександром Пеклушенко, якого призначили у листопаді 2011 року головою Запорізької облдержадміністрації. Мовляв, той викликав його на килим та повідомив, що йому (Пеклушенко) не потрібен на такій посаді представник Галичини (Малех - уродженець Львівської області, хоча його призначили на посаду в Запоріжжі вже за часів Януковича. За чутками, батько Малеха приятелював з Януковичем).

Після відмови Малеха добровільно піти з посади, губернатор Пеклушенко заявив, що організує за допомогою відданих йому працівників правоохоронної системи притягнення його до кримінальної відповідальності і таким чином вирішить питання про звільнення посади керівника органу державного фінансового контролю в області. Малех заявив суду, що кримінальна справа проти нього - спланована провокація з боку працівників міліції та прокуратури і має замовне, політичне та навіть етнічне підгрунття (Пеклушенко, якого звинуватили у підготовці жорстого розгону Запорізького Майдану 26 січня 2014 році, застрелився з рушниці у власному домі. Був відомий своїми антиукраїнськими поглядами, адже праця у Запорізькому обкомі компартії за радянських часів та керівництво в обласному осередку Партії регіонів наклала на ньому свій відбиток).

Суд уважно розглядав докази, якими орган держобвинувачення намагався довести провину Малеха у хабарництві. Однак, на думку судді, деякі докази були зібрані з порушенням закону, деякі - взагалі не докази, документи, на які посилається слідство - не дають змоги кваліфікувати дії Малеха, як злочин. Крім того, покази свідків
дають підстави суду вважати їх зацікавленими особами, до слів яких треба відноситися критично.

Таким чином, звинувачення розсипалося в суді як попіл, й суддя оголосив виправдувальний вирок. Згідно з ним, Малеха визнали невинуватим у пред'явленому обвинуваченні. Запобіжний захід у вигляді грошової застави поки що лишається на рахунку держави, адже прокуратура має право оскаржити вирок в апеляційному суді Запорізької області.

До речі, усі витрати по цій кримінальній справі віднесли на рахунок держави. Скільки десятків (або сотень) тисяч гривень, які платники податків направили на утримання міліції та прокуратури, які розслідували цю справу, невідомо. Як невідомо, чи буде прокуратура оскаржувати цей вирок та чи хто-небудь отримає в надрах правохороних органів догану за таку своєрідну "працю".