Захиститися чи змиритися: Звідки на Азові навала медуз та що з ними робити

Біля пляжів Бердянська колишеться студень – трохи води і тисячі медуз. Відпочивальники скаженіють, посилають прокльони глобальному потеплінню, росіянам з Керченським мостом, який міг вплинути на підводні течії, місцевій владі. У воду, розгрібаючи медуз, заходити, дійсно, не надто приємно.

Утім, схоже, з цією проблемою доведеться змиритися. Вона на Азові – на найближчі роки  чи навіть назавжди.

Читайте також

Збирають і вивозять тачками: На Азові курортники змушені власноруч чистити море від медуз

Звідки взялася навала медуз

Навала медуз відпочивальникам не мариться – їх дійсно стало більше. Це визнає Інститут рибного господарства та екології моря та опитані Depo.Запоріжжя експерти. Усі вони також сходяться на тому, що одна з головних причина нашестя – підвищення солоності моря.  "Так, їх доволі багато. Пов'язано це із солоністю моря, яка підвищилась за останні роки в півтора раза", – каже очільник Приазовського національного природного парку Дмитро Воловик. "Це – очевидний факт, з яким просто неможливо не погодитися. Зараз – природний сплеск зростання кількості медуз, а цей процес ще й стимулювало збільшення солоності Азовського моря", – додає генічеський краєзнавець та екскурсовод Олексій Войцеховський.

Медузи в Азов прямують із Чорного моря, їх там теж стало більше. "Більш інтенсивне розповсюдження медуз в Азовському морі може бути пов'язане зі збільшенням чисельності цих тварин у Чорному морі в останні роки та, відповідно, більш масовим їх потраплянням до Азовського моря через Керченську протоку навесні", – коментують в Інституті рибного господарства та екології моря.

При цьому якоїсь єдиної, остаточної причини цього курортного лиха фахівці не називають. Скоріше, це комплекс причин: глобальні зміни клімату і, не виключено, природний сплеск у популяції.

Не усі, можливо, про це пам’ятають, але Азовське море вже переживало нашестя медуз у 1970-ті. "Не знаю, чому зараз усі так носяться з цими медузами. Пам’ятаю, перед моїм першим класом, у 1979-му, відпочивали з батьками в донецькій Ялті. Медуз було повно, батьки навчали, як не обпектися ними", – згадує 48-річна жителька Запорізької області Тетяна.            

Дані Інституту рибного господарства та екології моря це підвереджують. Найвища чисельність медуз в Азовському морі була зареєстрована у 1978 році – близько 7 мільярдів, а у 2018-му – лише 10 мільйонів.

Для кого небезпечні медузи

Медуза-корнерорт і ушаста медуза (аурелія)

Щодо небезпеки навали медуз для природного середовища думки експертів розходяться. В Інституті моря кажуть, що медузи конкурують із промисловими рибами за їжу, здатні навіть на знищення ікри деяких риб.

Очільник Приазовського нацпарку не бачить загрози екології з боку медуз.   "Медузи ніякої загрози не несуть, цілком природне явище. Парку дуже допомагають у боротьбі із браконьєрами, сітки забивають вщент", – жартує Воловик.

Генічеський краєзнавець Войцеховський впевнений, що медузи в Азові – це скоріше добре, ніж погано. "Саме для екосистеми Азовського моря медузи не становлять ніякої небезпеки. Навпаки, зростання кількості медуз – це добре для моря, бо медуза – істота-фільтр, яка щодоби пропускає через себе і очищує від 100 до 200 літрів води", – каже Войцеховський.

Найбільшу небезпеку медузи, природно, становлять для відпочивальників. Те що, заходити в "кисіль із медуз" не надто приємно – ще півбіди, медузи жалять людей. Причому не втрачають цієї здатності навіть коли помирають. Обпектися можна навіть залишками медуз у воді. Опіки доволі болючі, хоча серйозної загрози здоров’ю не несуть. Жалять курортників обидва види медуз, які живуть в Азові: корнероти та аурелії (вухаті медузи). Найчастіше перші, позаяк саме вони полюбляють теплу воду біля узбережжя, аурелій більше на глибині, у прохолодній воді.

Як убезпечитися від медуз

Приклад захисної бар’єрної системи від медуз

В Інституті моря радять базам відпочинку встановлювати захисні бар’єрні системи від медуз. "Напевно, кожна база відпочинку могла б таке реалізувати та, великою мірою, зменшити проблему медуз як дещо, що зокрема шкодить бізнесу надання послуг відпочинку біля моря", – кажуть в Інституті та принагідно пропонують свою допомогу – "у розробленні наукових та організаційних засад створення захисних бар'єрних систем у прибережжі".

Також в Інституті кажуть, що медузи могли б стати об’єктом промислу. "Сучасний щорічний світовий вилов медуз становить близько 300-320 тисяч тонн. Китайська кулінарія та народна медицина використовують медуз вже понад 1700 років", – розповідають в Інституті.

Практики ставляться до цих тверджень із певним скепсисом. "На мою думку, треба просто пережити цей період. А боротися… Як боротися? Ставити спеціальні огороджувальні сітки – неефективно. Для вилову медуз в Україні немає спеціального флоту. Тому треба якось навчитися миритися з цим природним явищем", – каже краєзнавець Войцеховський. Малоперспективною називає боротьбу з медузами й керівник Нацпарку Воловик.

Власники ж баз відпочинку на Азові впевнені, що захисні системи не будуть дуже ефективними, до того ж, вважають, що їх доведеться міняти після кожного шторму. Окрім того, високий сервіс – геть не те, чим можуть похвастатися курорти Приазов’я. Тут здебільшого (хоча є і приємні виключення), забезпечують мінімальний комфорт під гаслом: "Нікуди не подінуться, влітку все одне приїдуть".

Тож, очевидно, курортникам на Азові доведеться навчатися безпечному співіснуванню з медузами. Може згодом вони якось й "розсмокчуться".

Читайте також

Комарі, негода, медузи: Що псує курортний сезон в Бердянську