Щоденник "Української весни": 4 липня 1917 року

Портал Depo.ua продовжує проект, присвячений подіям Української революції 1917-1921 років, що стала першою масштабною спробою вибороти незалежність.

Одразу зауважимо: у минулому столітті ми встигли змінити календар із застарілого Юліанського на загальноєвропейський Григоріанський. Дати після цього трохи "попливли", тому для позначення тогочасних подій ми використовуємо два стилі - старий і новий. Рівно сто років від дня, про який ми пишемо, виповниться не сьогодні, а на 13 днів пізніше. Ми навмисно робимо цю "помилку", аби календарні дати збігалися. Щоб кожен, хто подивиться на календар, міг заплющити очі і уявити: 100 років тому, в такий же самий день з таким же числом і місяцем на календарі Україна жила іншим, але від того не менш буремним і карколомним життям.

У травні-червні 1917 року на сцену революційних подій виходить ще одна українська структура. Це були солдати-новобранці, які базувалися в Чернігові - 5 тисяч чоловік. Під впливом агітації самостійників (тобто прихильників незалежності, яких в українському русі була меншість) бійці почали вимагати сформувати з них другий український полк імені гетьмана Павла Полуботка (перший, нагадаємо, носив ім'я Богдана Хмельницького).

Український Генеральний військовий комітет стояв на тому, щоб ці новобранці відправлялися на фронт, а самі солдати хотіли лишитися в Києві. Перші не хотіли мати під боком бійців, на яких впливала опозиція (самостійники), а також загострювати стосунки з російською владою (яка в принципі не вітала формування національних військових частин, а тим більше те, щоб вони лишалися вдома). Другі наполягали, що фронт - у Києві.

З Чернігова новобранці перебазувалися до селища Грушки під Києвом (де знаходився розподільний пункт), тому їх називали грушківцями (а також - полуботківцями).

В ніч на 4 липня 1917 року у Києві відбулася зустріч представників УГВК та Центральної Ради з представниками військових частин Київського гарнізону, на якій булиприсутні і полуботківці. Переговори проходили у вкрай напруженій атмосфері. Полуботківці-самостійники були обурені прийнятим напередодні "зрадницьким" Універсалом. Невдоволення посилювалося ще й тим, солдати сиділи в Грушках не тільки без обмундирування, але й голодні. Вони вимагали від Центральної Ради та УГВК рішучіших дій. Ті були непохитні: ніякого радикалізму в стосунках в Петроградом допускати не можна, а полуботківці мають вирушати на фронт.

Доведені до відчаю полуботківці в ніч на 5 липня починають у Києві збройне повстання.

Попередній випуск: 3 липня 1917 року.

На фото: Грушки, в яких базувалися полуботківці. Нині це частина Києва вздовж проспекту Перемоги між вулицями Гарматною і Миколи Василенка.