ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Богуслаєв хоче отримати доступ до запасів Гонтаревої

"Мотор Січ" домагається права викуповувати ВКВ із золотовалютних резервів НБУ в обхід міжбанку
Depo.
20 квітня 2015 11:37
ФОТО: depo.ua
Богуслаєв хоче отримати доступ до запасів Гонтаревої
Богуслаєв хоче отримати доступ до запасів Гонтаревої

10 квітня член депутатської групи "Воля народу" В'ячеслав Богуслаєв зареєстрував у парламенті зміни до Закону "Про Національний банк України" (законопроект №2631), повідомляє Запоріжжя.depo.ua, посилаючись на "Ділову столицю". Документ пропонує дати експортерам можливість зворотного викупу у НБУ валюти, яку ті зобов'язані продавати. ВКВ, як вказує автор, потрібна "для ведення господарської діяльності", а саме: закупівлі за кордоном необхідного для виробничого процесу сировини, матеріалів, комплектуючих і різних послуг. Таким чином, фактично йдеться про можливість для експортерів викуповувати раніше продану частину своєї ж експортної виручки прямо в Нацбанку в обхід міжбанківського ринку. Богуслаєв нарікає на те, що діючі сьогодні обмеження на фінансовому ринку не дозволяють підприємствам оперативно викуповувати необхідні їм обсяги валюти, через що вони не можуть купувати потрібні товари за кордоном і зривають контракти. Як результат, зменшуються валютні надходження в країну.

Найбільшу вигоду від законодавчих новацій отримають підприємства, які у своїй діяльності використовують значну частину імпортної сировини та комплектуючих, наприклад, великі сільськогосподарські компанії, а також хімічні та металургійні підприємства

За словами начальника відділу рейтингів корпоративної сфери IBI-Rating Ігоря Дикого, зараз авансові платежі в іноземній валюті за імпортний товар повинні здійснюватися тільки з використанням акредитива, якщо сума договору перевищує $500 тис. Крім того, банкам заборонено придбання іноземної валюти за гривню за дорученням клієнта, якщо гривневі кошти були кредитними, а авансові платежі на суму понад $ 50 тис. не можуть проводитися без підтвердження з боку НБУ. При цьому навіть за наявності підтвердження вони здійснюються не раніше третього операційного дня з моменту подачі уповноваженим банком інформації про ці платежі в реєстрі.

Поправка у законі, запропонована Богуслаєвим, змінює ситуацію, значно спрощуючи експортерам механізм купівлі валюти. Найбільшу вигоду від цього отримають підприємства, які у своїй діяльності використовують значну частину імпортної сировини та комплектуючих. "У першу чергу це частина машинобудівного комплексу, що працює в тісній кооперації з іноземними постачальниками, що підтверджується бізнес-інтересами ініціатора законодавчих змін", - говорить Ігор Дикий.


В'ячеслав Богуслаєв вважається фактичним власником запорізького ПАТ "Мотор Січ" - провідного українського підприємства з випуску двигунів для літаків і вертольотів, а також газотурбінних установок. Йому особисто належить 15% акцій заводу, всього ж, за неофіційними даними, він і члени його сім'ї контролюють більше 60% акцій ПАТ. Воно традиційно є експортно-орієнтованим, поставляючи на зовнішні ринки понад 90% своєї продукції. Найбільшими ринками збуту в "Мотор Січі" називають Китай, Індію, Алжир, Перу та Об'єднані Арабські Емірати, а також Росію. Крім того, саме в РФ запорожці традиційно закуповують значну частину комплектуючих та сировини. Наприклад, у "Іжсталі" завод набуває калібрований прокат, у корпорації "ВСМПО-Авісма" - титанові прутки, у Ступінскій металургійної компанії - нікелеві сплави, єкатеринбурзького "Авіатехпрома" - нержавіючі труби, "ЕПК Самара" - підшипники. На обслуговування цих та інших контрактів підприємство витрачає десятки мільйонів доларів щорічно, і, природно, воно прямо зацікавлене в тому, щоб у нього не виникало дефіциту валюти.

Наскільки високі шанси Богуслаєва на успіх? На його користь грає те, що поданий ним законопроект вигідний багатьом експортерам, наприклад, великим сільськогосподарським компаніям, які експортують зерно і залежних від поставок імпортного насіння, засобів захисту, сільгосптехніки та інших товарів, а також хімічним і металургійним підприємствам. У цих галузях мають інтереси найбагатші бізнесмени України, у яких досить впливових лобістів у парламенті. Інше питання, що Нацбанк точно буде противитися такому нововведенню, оскільки воно може пробити відчутну пролом і в без того не найбільших золотовалютних резервах. У цьому світлі шанси на проходження законопроекту виглядають не дуже значними.