ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Азовська війна: Навіщо російські спецслужби підбурюють бердянців до бунту

Народний депутат, голова підкомітету з питань безпеки державних інформаційних систем Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Ірина Фріз у понеділок, 21 травня, повідомила про можливу підготовку спецслужбами Росії провокації у Бердянську

Depo.Бердянськ
22 травня 2018 15:00
ФОТО: depo.ua

Фріз оприлюднила скрін повідомлення, в якому рибалок Бердянська закликають вийти у п'ятницю, 25 травня, на акцію протесту. Вимога "віддати корито росіянам", тоді рибалки начебто отримають можливість знову виходити в море на промисел. Під "коритом", як пояснює депутатка, мається на увазі кримське риболовне судно "Норд", яке йшло під російським прапором, було затримане українськими прикордонниками, відконвойоване у Бердянськ і згодом заарештоване українським судом.

Фріз не пояснює, звідки отримала скрін повідомлення, кому і звідки воно початково відправлялося. А це доволі цікаво, адже його стилістика трохи не бердянська. Рибалок закликають вийти до "будівлі адміністрації". Якої адміністрації? Адміністраціями у розмові на Запоріжжі називають обласну держадміністрацію та районні. Виходить, скликають під Бердянську РДА? Але вона розташована поруч із міськрадою, і місце це визначають саме як міськраду, щоправда, у Бердянську її не називають ані міськрадою, ані мерією, а виключно виконкомом. І вже точно не називають адміністрацією. Адміністрації – це на Росії, а останні чотири роки – ще в ОРДЛО. Тож постає питання щодо авторства повідомлення. Фріз у цьому зв'язку зазначає: "Повідомлення за стилістикою дуже схожі за виглядом на ті, що активно розсилалися у 2014-2015 роках російськими підрозділами радіорозвідки та радіоелектронної боротьби на лінії зіткнення на мобільні телефони українських військовослужбовців з метою їхньої деморалізації".

Але питання авторства або місця розташування – чи походження – авторів повідомлення не головне. Важливо інше: чи дійсно через "російське корито" хтось із бердянців може піти на акцію протесту. І відповідь тут невтішна: рибалки можуть, адже останнім часом вони бояться виходити у море і пов'язуть проблеми, що у них виникли, саме з "Нордом".

Бердянському виданню "Про Бердянськ" рибалки на умовах анонімності казали наступне: "Рік аномальний: у нас недобір по рибі. Січень, коли була погода, добре ловиться тюлька, і її можна було брати у наших берегів, ми прогуляли. Причина в тому, що агентство рибного господарства вчасно не дало дозвільні документи на роботу. Ходити в море почали з 1 лютого. І тут "пішли погоди". Три рази в море збігали, тому що негода не давала працювати, і тут сталося з "Нордом".

У море рибалки начебто бояться виходити, бо впевнені: через "Норд" їх тепер хапатимуть російські прикордонники. Підтвердження цьому в принципі не забарилося: за кілька тижнів по затриманню судна під російським прапором й істерики російських ЗМІ та МЗС у морі зникли двоє бердянських рибалок. Наступного дня вони знайшлися в російському Єйську в лабетах ФСБ. Їм шиють браконьєрство. Саме після цього випадку рибалки і розповіли бердянському виданню про свої побоювання.

Варто зазначити, рибалки не до кінця щирі, адже "Азовська війна" тривала й до початку справжньої російсько-української війни. Тривала навіть із жертвами. У липні 2013 року, наприклад, четверо українських рибалок загинули, один отримав поранення за досі не з'ясованих обставин зіткнення з російськими прикордонниками. Моторошна історія набула чималого розголосу, а потім якось зійшла нанівець.

Але навіть вона була не першою. Ще у 1996-му одне з донецьких видань повідомляло про вбивство російськими прикордонниками капітана українського катеру. Статті в мережі не знайдеш, але згадка про неї зберіглася у розслідуванні російської "Нової газети". "У 1996 році авторитетна донецька журналістка Ніна Рикова опублікувала в газеті "Вість" (нині видання закрите. - Ред) матеріал про те, як на Азові обстріляли український катер "Водолаз-1". Його капітан, Сергєєв, був убитий наповал, кулею в лоб. Примітно, що на борту "Водолаза-1" виявилася не риба, а картопля", - пише "Нова газета". А закінчує авторка своє розслідування загибелі чотирьох рибалок із нині окупованого Росією Новоазовського району такою фразою: "2 серпня (йдеться про довоєний 2013 рік, – Ред.), в Новоазовську, прямо під берегом, російські прикордонники вистежили і потягли на свою сторону місцевого хлопця на прогулянковому човні".

А ще в мережі неважко знайти відео, де російські прикордонники наздоганяють українських чи то рибалок, чи то браконьєрів (а в районах, де рибальство – важливий вид заробітку, межа між цими поняттями у розумінні людей дуже розмита) та кричать: "Наздоженемо наступного разу - втопимо". Відео теж датоване 2013 роком.

Тож війна триває чи не з початку незалежності України, а аж ніяк не з "Норду". І головна її причина – відсутність справжнього кордону в Азовському морі, яке вважається внутрішнім морем двох держав – України і Росії.

"Азовське море є морем внутрішнього користування Росії та України. Тому там немає не те що демаркаційної, але і навіть делімітаційної лінії. Переговори щодо позначення кордону велися з 1996 року, відбулося 36 раундів перемовин, але, за великим рахунком, вони не привели до бажаного результату. І зараз ми в Азовському морі орієнтуємося на лінію, яка визначена Президентом ще у 1999 році. Однак Росія цю лінію не визнає", - розповідав у 2017 році виданню Цензор.нет генерал-лейтенант Петро Цигикал, який тоді четвертий місяц обіймав посаду Голови Держприкордонслужби України.

При цьому мешканці Запорізької і Донецької областей намагаються рибалити ближче до російського берега. І причини цього суто природні – він порівняно з українським південніший, тож там більше риби. "Раніше великі риболовецькі об'єднання (Бердянщини, – Ред.) виживали за рахунок лову тюльки і хамси. Тюльку в цьому році пропустили, на хамсу теж надії немає: до наших берегів приходить молодняк, нагулюється і йде на нерест до Керченської протоки. За азовською таранню і камбалою рибалки теж ходили до протилежного берега, тому що північна частина моря збідніла. За їх словами, на хороший улов можна розраховувати в районі Таганрозької затоки, в 70 км від коси Кривої (тобто, поблизу російського берега)", – цитують рибалок журналісти "Про Бердянськ".

Таким чином, бердянські рибалки дуже ризикували через зустрічі з "братнім народом" і раніше, але нині розкручують тезу, що ризик збільшився через "Норд". І чи ця теза привнесена – вже немає значення, адже вона в їхніму колі жваво обговорюється.

Ще один привід для створення напруження у Бердянську – закриття частини Азовського моря Росією начебто через військові навчання. Їхній початок дивним чином співпав із росилкою повідомлень із запрошенням на акцію потесту. Для українських суден тепер недоступні 2000 квадратних кілометрів акваторії Азовського моря. Цю інформацію підтвердив "Новому часу" помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян. "Нам надійшло офіційне повідомлення про те, що з 21 по 23 травня будуть проводитися навчання, пов'язані зі стріляниною", - повідомив Слободян.

Отже, передумови для протесту рибалок створені. Залишилося з'ясувати, які цілі переслідує Росія окрім свого традиційного бажання напаскудити, де можливо.

По-перше, не виключено, що із закінченням будівництва Керченського мосту Росія остоточно захоче перетворити Азовське море на своє внутрішнє. І зробить це військовим шляхом, реалізувавши такий собі "азовський варіант бліцкригу", - припускав кілька тижнів тому координатор "Інформаційного опору" Костянтин Машовець. У такому випадку масові заворушення - один із прийомів гібридної війни.

По-друге, агресор може спробувати перетворити Азов на "власну калюжу" не військовим шляхом, а створюючи у бердянських рибалок, своєї зомбо-аудиторії та світової спільноти враження, що Україна не може дати ради Азову. Це може бути особливо привабливим для росіян у світлі можливих позовів України до міжнародних судів у зв'язку зі збитками, які несуть Бердянський і Маріупольський порти через Кримський міст. По-третє, подібні акції можуть бути спробою шантажу України з боку Кремля чи то дійсно для звільнення "Норду", чи то як запобіжник від майбутніх "мостових" позовів.

У будь-якому випадку, важко не погодитися з Іриною Фріз, яка вважає участь в можливій акції проявом колабораціонізму та наданням допомоги іноземній державі, що підпадає під статтю 111 Кримінального кодексу України "Державна зрада". Зрозуміло і те, що звільнення "Норду" не призведе до відновлення для українців риболовлі в Азовському морі. Воно, схоже, надовго стане територією постійного напруження. І зважаючи на 36 раундів перемовин стосовно його розподілу, цей російський план щодо Азову з'явився задовго до "Норду".

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

Також читайте нас на Facebook та у Twitter