Відійшов у вічність один із засновників української церкви на Запоріжжі

На 77 році життя внаслідок хвороби вчора, 22 листопада, упокоївся архієпископ Григорій, який впродовж двадцяти років очолював українську церкву на Запоріжжі. Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет з цього приводу висловив співчуття архієреям, духовенству, вірним, рідним і близьким спочилого. Про це повідомляє УПЦ  Київського патріархату, передає портал Depo.Запоріжжя.

Впродовж двадцяти років архієпископ Григорій виховав ціле покоління священиків на Запоріжжі. Більшістю з них він опікувався змалечку. За сприяння владики, ще хлопчиками вони почали опановувати Слово Боже, виросли і тепер служать священиками у церквах та монастирях козацького краю.

Владика прагнув відродити та зберегти духовні та історичні цінності української народу, що за радянських часів були навмисно витерті з пам’яті людської. Зокрема, без вагань зголосився встановити на території запорізького кафедрального Свято-Троїцького собору пам’ятник Жертвам комуністичних репресій. З пропозицією встановити цей пам’ятник до міської влади звернувся колишній емігрант Пилип Тараненко, який повернувся на Батьківщину, шукав могилу свого батька, замореного голодомором 1932-1933 років. Запорізька влада відмовила літньому емігранту у встановленні пам’ятника, а владика Григорій підтримав його. Пам’ятник Жертвам комуністичних репресій відкрили поряд з храмом, причому, одночасно з пам’ятником "Жертвам голоду ", що поблизу соцміста.

Біля пам’ятника - завжди живі квіти. А в День пам’яті жертв голодомору служать панахиди. На відео 2013 року владика Григорій закликає вірних не забувати трагічну історію українського народу.

Архієпископ на спокої (колишній Запорізький і Мелітопольський) Григорій (в миру Качан Ярослав Михайлович) народився 11 вересня 1939 року в селі Заставці Монастириського району Тернопільської області. За фахом – лікар, у 1960 році закінчив Харківський медінститут, працював стоматологом у Томаківці та Марганці, що на Дніпропетровщині. На початку вісімдесятих років вирішив посвятити своє життя Богові. У 1983-85 роках ніс послух псаломщика у Свято-Миколаївській церкві, що у Нововоронцовці на Херсонщині. Згодом закінчив московську духовну семінарію та три курси тамтешньої духовної академії. З 1985 року служив священиком на Волині, а через десять років, 10 жовтня 1995 року, у київському Володимирському соборі був хіротонізований на єпископа Мелітопольського та призначений вікарієм Дніпропетровсько-Запорізької єпархії.  У лютому 1996 року очолив Запорізько-Мелітопольську єпархію, що відокремилася від Дніпропетровської.

Архієпископ Григорій удостоєний вищих церковних нагород: Ордену Святого Архистратига Божого Михаїла (1999 р.), Ордену святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2004 р.) та Ордену Юрія Переможця (14.12.2006 р.).

Рішенням Священного Синоду від 13 грудня 2014 року - почислено на спокій.