Фролова залишили сам на сам із бабусями Ахметова

Кандидат від провладної партії "Солідарність" Микола Фролов програв у другому турі виборів мера Запоріжжя. За нього віддали голоси трохи більше, ніж 40% виборців, за його опонента - підлеглого Рината Ахметова Володимира Буряка майже 60%. Чому так вийшло і яким чином Буряку, якого до старту передвиборчої кампанії знали лише у вузьких колах "Запоріжсталі", де він працює головним інженером, з легкістю вдалося увірватися до запорізького політикуму?

По-перше, у якості кандидата в мери, Микола Фролов з'явився на передвиборчій арені занадто піздно. В той час, як Буряк вже на повну вів роботу з потенціальними виборцями, завішуючи все місто своїми біл-бордами та запрошуючи бабусь на безкоштовні обіди, столичні партійні боси Фролова думали-гадали, кому довірити боротися за Запоріжжя.

Спочатку обговорювалася кандидатура діючого нардепа Петра Сабашука, якого готові були підтримати всі демократичні сили і, за неофіційною інформацією, навіть виказували намір не вистівляти своїх людей на вибори, аби мобілізувати весь свій електорат і рухатись єдиним фронтом. Проте, останньої миті в Києві вирішили, що боротися за право очолити Запоріжжя буде саме Микола Фролов. Місцеві демократи побачили в цьому зраду і в першому турі виборів взагалі не підтримали Фролова. Окрім того, поки в столиці тривали переговори та суперечки стосовно кандидатури, був безнадійно втрачений час, який можна було витратити на роботу з електоратом.

По-друге, Микола Фролов не отримав вагомої підтримки від авторитетних та впливових людей. Якщо в інших регіонах в якості віп-агітаторів за кандидатів в мери виступали, наприклад, підлеглі Авакова, зокрема Зорян Шкіряк, губернатор Саакашвілі та інші, Фролова ж публічно не підтримав ніхто. Про те, що Микола Фролов буде хорошим мером, запорожцям відомі люди не розказали.

Уже в другому турі до виборчої кампанії пана кандидата підключилися громадські активісти та команда нардепа Ігоря Артюшенко. Був навіть створений рух "Ми запорожці". Але навіть у цьому випадку основним посилом до городян було не те, що треба підтримати Фролова, а заклик не пустити в місто донецьких (натяк на Буряка).

Про те, що у Фролова не було вагомої підтримки на рівні Києва, свідчить і повна бездіяльність правоохоронних органів. Кілька місяців поспіль, на очах у всього міста, Володимир Буряк фактично скуповував виборців, влаштовуючи так звані благодійні концерти, під час яких місцевих пенсіонерів годували дешевими котлетами та булками. І поки люди поїдали смаколики від "Запоріжсталі", перед ними виступав Буряк, розказував який він класний інженер (фактично це не вважається порушенням Закону, проте фахові юристи змогли б довести факт підкупу), та збирав голоси своїх потенційних виборців. Про це знали всі, відповідні звернення купами йшли до міністра Авакова і Генпрокурора Шокіна. Але реакції на місці не було. А обіди з концертами продовжувались чи не до останнього дня перед голосуванням.

"Фролова кинули на ці вибори зовсім одного. В нього не було підтримки з Києва. В нього не було достатнього ресурса: ані людського, ані фінансового. Таке враження, що Києву взагалі не були цікаві вибори в Запоріжжі", - розповів порталу Depo.Запоріжжя політичний експерт Денис Пятигорець.

"Він намагався щось робити, спробував схилити на свій бік всі демократичні сили, пробував вести кампанію. Але все було дуже не своєчасно", - також додає експерт.

Несвоєчасність кампанії Фролова проявляється у свому: занадто піздний старт, дуже мало зустрічей з виборцями, скромне фінансування. Все це призвело до то, що йому не вдалося мобілізувати свій електорат. А Буряку вдалося. Йому вистачило і часу, і грошей. І те, що працівників "Запоріжсталі" змушували йди на дільниці під список, зіграло не останню роль.