Мелітополь

Мелітопольські "автономісти": Як КДБ закривав рота кримським татарам (ДОКУМЕНТИ)

Їм навіть не дозволяли вказувати свою національність – "кримські татари". Але довели, що і за самих чорних часів варто боротися за свою землю і свій народ

29 жовтня 2016, 16:00

Їм навіть не дозволяли повністю вказувати свою національність –

За допомогою унікальних архівних документів портал Depo.Запоріжжя відтворив фрагменти руху кримськотатарського народу за право на самовизначення та протидії цьому руху з боку Комітета держбезпеки. Події відбувалися в Запорізькій області наприкінці 1960-х.  

Жителі радянської України готувалися до зустрічі нового 1969 року. На календарі було 31 грудня. Саме в цей день голова республіканського КДБ Нікітченко підписав інформаційне повідомлення для Центрального Комітету КПУ. Щоправда, до першого секретаря Петра Шелеста цей документ потрапив лише 6-го січня. Як не крути, а святкували усі.

Між тим, повідомлення, як для керівництва республіки, було тривожним.  У ньому йшлося про те, що в місті Мелітополь Запорізької області, серед кримських татар, що там проживають, поширюються тенденційні й підбурювальні матеріали, які публікують прихильники відновлення кримської автономії ("автономісти"). Зокрема КДБ звертав увагу партійного керівництва на "Інформацію №78", "Інформація №79", "Звернення кримсько-татарського народу до людей доброї волі, до демократів та комуністів" та "Інформацію про запланований перепис населення СРСР". Водночас кадебешники рапортували, що вжили заходів щодо недопущення поширення вказаних документів. То що ж так непокоїло радянські спецслужби?

В "Інформації №78", що поширювалася серед кримських татар Мелітополя, містився звіт про роботу представників кримськотатарського народу, які відвідали Москву в період з 15 по 31 жовтня 1968 року. Зокрема, повідомлялося, що вони навідалися до низки партійних та урядових установ (ЦК КПРС, Верховної Ради й Ради Міністрів СРСР) та передали туди документи, в яких відображено бажання кримських татар повернутися на батьківщину. Паралельно подібні листи надходили до Москви від кримських татар з місць їхнього поселення. Основною тезою звернень була наступна: "Мы, виноградари, овощеводы, механизаторы колхоза, обращаемся к Вам: верните нас в родной Крым, а продолжателей бериевской политики - к ответственности по всей строгости закона страны Советов".

Крім того, згуртовані кримські татари виступали проти репресій. Зокрема, у поширеній "Інформації" йшлося про те, що протест проти незаконного арешту Байрамова, Решата, Баєва, Гемера й Юсупова Мубеіна на адресу ЦК КПРС, Верховної Ради СРСР й Генерального прокурора СРСР направили 147 кримських татар із Запорізької та Херсонської областей.

Їм навіть не дозволяли повністю вказувати свою національність – "кримські татари" - фото 1

Загальне гасло інформаційного бюлетеня полягало у вірі в те, що керівництво компартії повернеться до "ленінських" принципів національної політики й "мы будем жить у себя на национальной Родине – в Крыму".

В "Інформації №79" представники кримськотатарського народу звітували про свою діяльність. Також акцентували увагу читачів на репресивних діях проти активістів кримськотатарського руху та звичайних громадян.

Їм навіть не дозволяли повністю вказувати свою національність – "кримські татари" - фото 2

Окремий, великий, блок був присвячений пам’яті відомого правозахисника Олексія Костеріна (активного борця за повернення депортованих народів – ред.),  який помер 10 листопада 1968 року. З "Інформації" дізнаємося, що на похорони приїхали представники кримських татар, зокрема, із Запорізької області. На могилу Костеріна було покладено вінок з написом "Великому другу крымских татар А.Е. Костерину от крымских татар Запорожской и Херсонской областей".

Також у цьому бюлетені наводився список відповідальних представників для координації діяльності за повернення на Батьківщину та захисту прав.

Їм навіть не дозволяли повністю вказувати свою національність – "кримські татари" - фото 3

Але найбільш дошкульним для КДБ та КПУ став документ під назвою "Звернення кримськотатарського народу до людей доброї волі, до демократів та комуністів". У ньому містився детальний аналіз злочинної сутності політики радянського керівництва по відношенню до кримських татар. Це, зокрема, стосувалося заборони на відзначення днів пам’яті жертв депортації, виключення з партії активістів руху за повернення на рідні терени тощо.

Їм навіть не дозволяли повністю вказувати свою національність – "кримські татари" - фото 4

Незважаючи на всі зусилля КДБ та репресії, своєї боротьби кримські татари не припиняли. Яскравим доказом цього є останній документ, вилучений КДБ у Мелітополі. У ньому містяться поради кримським татарам  щодо чергового перепису населення, що мав відбутися у січні 1969 року: всіма силами добиватися у графі "національність" відмітки "кримський татарин/кримська татарка". Таким чином киримли намагалися запобігти "розчиненню" у загальній масі татар Радянського Союзу.

Їм навіть не дозволяли повністю вказувати свою національність – "кримські татари" - фото 5

Ті, хто тоді крок за кроком виборювали своє право на самовизначення, напевно, не завжди вірили в те, що на власні очі побачать результати своїх зусиль. Проте боротьба тривала і має залишатися у нашій пам’яті яскравим прикладом того, що і за самих чорних часів варто боротися за свою землю і свій народ.    

Більше про життя в Запоріжжі та області читайте на Depo.Запоріжжя

Loading...
Loading...