Зворотній бік Чорного каменю: Про що віщують валуни запорізької Хортиці

Про найдавнішу історію людства та про не таку вже далеку історію України красномовно мовчить каміння Хортиці, але тим, хто готовий слухати, валуни та брила заповідного запорізького острову можуть розповісти чимало     
 

Зворотній бік Чорного каменю: Про що віщ…

Ті, хто вміє розмовляти з древнім камінням, готові уважно слухати його історії та прагнуть дізнатися більше, зібралися першими, дуже спекотними, вихідними червня на виїзний семінар Інституту сакральної географії. Засідання відбулося просто неба, на Хортиці.  

Інтерес до таїн місцевого каміння виявили майже два десятка запоріжців -  здебільшого, краєзнавці, а також містяни, що відгукнулись на оголошення про семінар в соцмережі. Попри спеку, учасники  семінару терпляче долали пагорби та гранітні валуни, щоб оглянути сакральні кам’яні об’єкти.  Щоправда, таких артефактів на Хортиці зовсім мало. Практично все було по-варварськи знищено за радянських часів.

Сьогоднішній кам’яний ландшафт північно-східної частини Хортиці, що навпроти Дніпрогесу, залишається мовчазним свідком трагедії, яка сталася 18 серпня 1941 року, коли за наказом Сталіна була підірвана гребля. Достеменно невідомо, скільки загинуло людей: за одними джерелами – 20 тисяч, за іншими - 100 тисяч.

Руйнівна хвиля не оминула й Хортицю. За словами краєзнавця Юрія Вілінова, по остріву було завдано потужного гідравлічного удару. Міць води, що вирвалась з підірваної греблі, була настільки нищівною, що "обчесала" каміння. Й понині на валунах з боку Дніпрогесу не зростає мох, а мав би рясніти, як належить, на їхніх північних боках.

На фото: Юрій Вілінов показує місце, де тисячоліттями лежав Чорний камінь

Утім, вщент хортицькі валуни, серед яких, вочевидь, і сакральне каміння древніх людей, були майже повність знищені ще до підриву греблі. З початку 1930-х років граніт з острова постачався на будівництво "тіла" Дніпрогесу. Орудували безжалісно: попри заперечення істориків, підривали скелі та рубали валуни.

Дивом вцілили лише сім каменів із петрогліфами (давніми зображеннями на камені, що є важливими історичними джерелами, - Ред.). Уже на початку 2000-х їх із берега Дніпра підняли на гору. Відтоді вони експонуються у внутрішньому садочку музею Історії запорозького козацтва. Найвідоміший серед них – Чорний камінь.

На фото: Чорний камінь з петрогліфом "короп"

Уперше про Чорний камінь згадує краєзнавець Яків Новицький. У збірці "Про скарби Хортиці" він переповідає розповідь літнього рибалки. Той каже, що камінь лежав біля "голови" верхньої частини Хортиці  і був "увесь списаний" з вказівкою про скарб. Відповідно до свідчень рибалки камінь, лежав там десь у 1820 році. Але за півсторіччя про нього вже не було ані слуху, ані духу. Рибалка припускав, що камінь був або засипаний піском або його "потягнули".

Наступного разу Чорний камінь "виринув" у 1960-х роках, його знайшли краєзнавці. Але ще з десяток років про це знало лише обмежене коло людей. Уперше інформацію про знахідку оприлюднили у місцевій газеті лише у 1975 році.

Як й всі інші величезні кам’яні брили Хортиці, Чорний камінь був принесений Дніпром з півночі, коли танув льодовик. Певний час вважалося, що на Чорному каміні зображена карта Хортиці. Утім, це не так. Дослідник Вілінов, скориставшись абеткою, що її склав за петрогліфами Кам’яної могили відомий її дослідник Кіфішин, розшифрував напис на Чорному камені. Петрогліф він переклав, як "сухур" - "короп". В одному з гротів Кам’яної могили Кіфішин прочитав "сухур-алаль" - "короп, що зав’язує сім’я". Отже, Чорний камінь, ймовірно, свідчить про божество Хортиці - "коропба". Хтозна, але дуже подібний до цього петрогліф із Чатал-Гююк, що в Туреччині, також означає рибу.

На фото: Чорний камінь з написом "сухур" (ліворуч) та подібний петрогліф з Чатал-Гююк (праворуч)

Найбільше інтригуючим, як зізнається Вілінов, було побачити зворотній бік Чорного каменю. Коли його підняли, щоб перемістити до музею, з’ясувалось, що під низом брила "гола-голісінька", немає ніяких позначок. А це означає, що камінь лежав незрушно тисячоліттями. Поруч  із Чорним каменем тоді було знайдено й уламок черепочка епохи бронзи. Це ще раз підтвердило час появи петрогліфа, що його намалювали древні мешканці Хортиці.

На фото: Зворотній бік Чорного каменю 

Неподалік, біля так званої "печери жерця" або, за другою назвою, "притулку рибалки", краєзнавці віднайшли ще шість каменів з петрогліфами. Нині вони також перенесені до музею.

На фото: "Печера жерця", де були віднайдені шість камінів із петрогліфами

Інше ж хортицьке каміння ще чекає свого часу, аби розповісти неймовірні історії з глибини віків. Краєзнавці не втрачають надію віднайти на острові інші артефакти.

Читайте також:

Дерева, що говорять: Про кого розповідають запорізькі дуби;

ТОП-5 скель Хортиці, яких оббрехали московські каторжани;

Сім чудес Запоріжжя: Які місцеві пам’ятки складають конкуренцію найвідомішим світовим.

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme