Запорізькій військовий помер в лікарні Маріуполя

Боєць 5-го стрілецького батальйону 11-ї стрілецької роти Національної гвардії України помер 20 червня в лікарні Маріуполя після операції. Йому було всього 38. Про це пише "Рост-info", повідомляє портал Запоріжжя.depo.ua.

Анатолій був призваний до лав Національної гвардії України 8 травня цього року. Після навчань на полігоні в Запоріжжі сам зголосився йти в зону АТО. Цивільна дружина Алла як зараз пам'ятає слова чоловіка: "Хто, якщо не я?" Поширена сьогодні фраза, але сказати її і підтвердити на ділі можуть тільки сильні, хоробрі, доблесні чоловіки, для яких Україна - понад усе.

Жінка гідно прийняла рішення чоловіка. І підтримувала його не тільки словами. За місяць вона не раз бувала в розташуванні його частини, возила Анатолію і його побратимам продукти і речі. У зоні АТО служить і її син.

За короткий час служби Анатолій встиг побувати на бойовому завданні. На Мар'їнку рухалася техніка і близько тисячі бойовиків. Їм назустріч вийшли наші війська спецпризначення, прикриття яким забезпечували бійці 5-го стрілецького батальйону. Спецназ відпрацював злагоджено, підкріплення не знадобилося. Але військовослужбовців, що прикривали тил, пізніше зазначив генерал - неважливо, брали участь солдати безпосередньо в бою чи ні, вони зробили крок вперед і дали згоду на це завдання, але ж ніхто не знав, як все складеться. Важливо, що воїни були готові до будь-якого наказу.

Товариші по службі, які приїхали проводити Анатолія в останню путь, говорили, що за місяць міцно здружитися не встигли, але все відзначали його неймовірну доброту і щирість.

"Хороший, веселий був хлопець, дуже запам'яталася його посмішка. Він до всіх добре ставився, допомагав, чим міг. Пам'ятаю, приїде йому посилка з дому, він її в кубрику поставить, щоб кожен міг брати те, що захоче. І від завдань ніколи не відмовлявся. Був справжнім патріотом, відважним і чесним. Таких людей відразу видно", - згадує свояка Євген Андрієць.

Для бойових товаришів смерть Анатолія Захожого стала шоком. Про те, що у нього були проблеми зі здоров'ям, вони не знали до останнього. У його медичній картці ніяких записів не було. Чоловік ніколи ні на що не скаржився. Бійці навіть подумати не могли, що привезуть Анатолія додому "вантажем 200".

Як виявилося, у нього була проривна виразка. Про цей діагнозі не знали не тільки побратими, а й родичі померлого. Кажуть, іноді він говорив про болі в шлунку, дотримувався дієти, але до лікарів не звертався. Правда, останні два дні по телефону говорив дружині, що погано себе почуває, піднялася температура. За словами товариша по службі Євгенія, якраз ці два дні Анатолій на службу не виходив.

Про те, як помер військовослужбовець, розповів командир 23-й окремої бригади з охорони громадського порядку Національної гвардії України полковник Андрій Каргаєв:

"У п'ятницю, 19 червня, о 9:45 Анатолій поскаржився на погане самопочуття, а вже о 10:15 в маріупольській лікарні його готували до операції".

Операція пройшла успішно, але на наступний день Анатолій помер. Згідно з висновком медиків, причина смерті - набряк головного мозку. Зараз у лікарні працює спеціальна комісія, яка повинна винести остаточне рішення.

Анатолія Захожого поховали 23 червня в Кам'янці-Дніпровській біля могил його батьків. У нього залишилися два молодших брата, цивільна дружина Алла, з якою вони хотіли розписатися.

Більше новин про життя Запоріжжя читайте на zp.depo.ua